UA / RU
Підтримати ZN.ua

Олексій Пукач: «Ви жахнетеся...»

Як стало відомо «ДТ», поблизу села Довгалівське Рокитнянського району Київської області на вказа...

Автор: Олександра Примаченко

Як стало відомо «ДТ», поблизу села Довгалівське Рокитнянського району Київської області на вказаному колись втікачем-генералом Олексієм Пукачем місці поховання голови Георгія Гонгадзе було знайдено також людські кістки, які належать, за висновком експерта, людині років 50, і лобова частина черепа людини 30-40 років. На місці вбивства Г.Гонгадзе, поблизу села Сухоліси Білоцерківського району Київської області, з серпня тривають пошуки фрагментів одягу Георгія. Там виявлено останки шести осіб. Жіночий скелет (40-50 років); фрагмент скелета людини (щелепи, кістки пальців руки); фрагменти скелетів ще чотирьох осіб. У тому числі череп двадцятирічної людини, також із очевидними ознаками насильницької смерті: з характерними ушкодженнями, що виникли в результаті удару тупим предметом.

Всі останки передано в Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України. Пошуки тривають...

Страшні знахідки - результат свідчень лише одного міліцейського генерала. І сотні українських сімей знову переживуть біль втрати близьких, які зникли безвісти, що був із часом притупився. Хтось із них, можливо, розпрощається з примарною надією побачити рідну людину живою. Натомість залишиться вже тільки одна запізніла надія: що, як і Гію, розчленовували їх не до, а після смерті...

Чи означає це, що, завдяки зусиллям правоохоронців, Київська область дуже відрізняється від Донецької, де місцеві бандити - без погон - недбало закопували тіла своїх численних жертв прямо біля розстрільних стінок, і їх знаходили згодом за чиєюсь рукою, що стирчала з землі?

Наскільки відомо, вищезазначені райони Київської області не згадуються в матеріалах справи знаменитих міліцейських перевертнів, чию смертоносну діяльність із якимись неймовірними, абсолютно нереальними перипетіями
вже котрий рік розглядає суд.

Але свідчення ж давав тільки один підсудний. А про що не сказали інші, або що відомо тим, як випливає з матеріалів справи - багатьом, котрі залишилися на свободі?

Колись правоохоронці зарозуміло зазначали, що справа міліцейських перевертнів і справа Г.Гонгадзе не мають між собою нічого спільного, все це журналістські вигадки. Час показав, що навіть якщо це були різні «бойові загони» нашого славного МВС, то сьогодні принципове вже, мабуть, тільки питання про те, скільки всього було міліцейських ескадронів смерті, хто їх скеровував, і, відповідно, скільки їх залишилося «при виконанні». Запитання однозначно риторичні - відповіді на них ми не отримаємо. Як стверджують втаємничені, генерал О.Пукач сьогодні про це каже так: ви жахнетеся. Чому ще?

Шостого жовтня втретє було перенесено судове засідання у справі перевертнів. Оголошена причина - хвороба судді. З 19 серпня, відтоді, як свідок-звинувачуваний у справі Юрій Нестеров узятий під варту, жодне слухання так і не відбулося. Очевидно, Ю.Нестерову дають час усвідомити й відчути, що від своїх свідчень треба відмовлятися. Генпрокуратура, МВС і Верховний суд України вважають, що підстави затримання Нестерова, м’яко кажучи, незрозумілі. Формальною підставою для затримання став неясного походження папір із того ж таки МВС, а сам Нестеров в інтерв’ю «ДТ» (№ 33 від 5 вересня 2009 р.) заявив, що на нього тиснуть. Ну й що? Караван іде. Нестерова утримують у значно жорсткіших умовах, аніж решту заарештованих. Контакти із зовнішнім світом максимально обмежені.

Справа перевертнів тягнеться нескінченно, інтерес до неї закономірно згасає, попри постійне підкидання нею сюрпризів. Ось, наприклад, днями в МВС було зламано сейф із оперативно-пошуковою справою щодо перевертнів. Напевно, у діючих працівників нерви вже не витримують усієї цієї судової інтриги з розглядом справи, і вони пішли на радикальні кроки, щоб дізнатися нарешті: є серед перевертнів їхні імена чи пронесло...

P.S. Під час першого закордонного вояжу на посаді президента В.Ющенко урочисто оголосив, що справу перевертнів передано до суду. Там вона перебуває й донині. Поставити крапку у справі Г.Гонгадзе президент обіцяв неодноразово, називаючи її «справою честі». На час підготовки номера до друку жоден із тих, чиї імена було названо О.Пукачем у контексті справи Г. Гонгадзе, не отримав повістки від правоохоронних органів.