До змін у «шляховому» законодавстві, як свідчить життя, слід готувати всіх, кого доля робить учасником дорожнього руху. Нині ми відкриваємо засідання «клубу автолюбителів» — саме з метою докладного «розжовування» потенційних проблемних ситуацій, що можуть трапитися на шляху наших теоретично підкованих читачів. Наша мета — ще й дослідити «старі» та вивчити «нові» міфи, легенди, чутки, якими повниться ефір взаємин даішників і керманичів транспортних засобів, хоча не забуваймо, що пасажири й пішоходи теж не мовчать.
Отже, найголовніше запитання: «За що?» Себто на яких підставах володар жезла і свистка може зупинити ваші «колеса» й затим провести повновагі «оглядини» — від докладного зачитування документів до «службового провітрювання» салону та багажника: аби виявити там щось кримінальне. Дехто вважає, що інспектор їх зупиняє «просто так», навмання, а вже потім вмикає власний талант імпровізації, згадуючи про орієнтування, відчуваючи «дивний запах алкоголю» від шофера чи наводячи інші причини, перелік яких прямує до нескінченності. По фаховий коментар ми звернулися до заступника начальника ДДАІ МВС генерал-майора міліції Сергія Будника.
— Справді, у порядку зупинки і затримання ТЗ будуть певні зміни: ми саме готуємо необхідні поправки до нормативних актів. Зокрема, мають з’явитися інструкція з питань діяльності ДПС, методичні рекомендації, а також проекти постанов Кабміну, — каже Сергій Іванович. — Втім, слід зазначити, що, за великим рахунком, саме причини зупинки транспортного засобу не зміняться. Ми настійливо рекомендуємо нашим колегам зупиняти транспортний засіб лише при порушенні ПДР, коли є підозра, що він використовується з протиправною метою, або під час проведення оперативно-розшукових чи профілактичних заходів, і чітко відбивати причини зупинки у протоколах та мотивувати законні підстави для неї з самого початку діалогу з учасником дорожнього руху. Ці вимоги керівництво Департаменту довело до особового складу на зустрічах з ним у регіонах (до речі, автоінспектори нині складають заліки з оновленого законодавства). Зокрема, велика увага приділяється правилам поведінки державтоінспектора. Ми маємо навчити їх дотримуватись інструкції, тобто: «Якщо не впевнений, що назвеш законну підставу для зупинки, — краще не зупиняй!». Звісно, в умовах посилення відповідальності і збільшених штрафів ми очікуємо підняття «градусу» взаємин працівників ДАІ та потенційних порушників, адже деякі з них і до того надто нервово сприймали будь-які жести жезла у їхній бік. Законослухняним нічого боятися таких зустрічей. Втім, збільшення кількості скарг на упередженість моїх колег і безпричинність їхньої цікавості до окремо взятого авто таки очікується. А щоб убезпечити наших працівників від безпідставних звинувачень, ми почали видавати їм диктофони — для запису всіх можливих конфліктних розмов.
— Ну, щодо диктофона ви палицю перегнули, — скаже правосвідомий громадянин. — А де мій дозвіл на використання такого засобу, де гарантії, що та придорожня «какофонія» не зіграє проти мене за зовсім інших обставин, і чи дізнаються суд та прокурор, що даішник сам вибрав момент для фіксації діалогу, свідомо не записавши «незручну» для нього «прелюдію» на початку, коли мене зупиняли й намагалися зазирнути у бардачок та у валізи з тещиними передачками?
На цей аргумент генерал Будник відповідає, що такі сценарії можливі, а тому наразі активно напрацьовується нормативна база коректив у систему застосування, безперечно, корисного для ДАІ «диктофонного» нововведення. Буде, насамперед, враховано позиції національного законодавства щодо збору й захисту інформації. А взагалі, наш співрозмовник радить водіям користатися правом перевірки посвідчення автоінспектора (запису номера особистого жетона) і оскарження його дій, а також виконувати лише законні вимоги вартових доріг. Також можна вимагати номер телефону довіри їхнього управління або чергової частини — щоб звернутися туди й висловити власну думку з приводу конкретної ситуації чи роботи окремого підрозділу. Є також можливість довідатися, чи справді в цьому районі відпрацьовується якась операція, на кшталт «Зброя-вибухівка» тощо. Цікаво, що аналіз таких звернень свідчить: левова частка «дзвінків довіри» — результат емоцій, спроб якось викрутитися чи «натиснути» або навіть наклепи. Хоча Сергій Іванович погодився, що таки диму без вогню не буває. І ще один висновок, який випливає вже на завершення нашої першої теми: відтепер вартові доріг до слів «прошу пред’явити ваші документи» мають доточити оригінальне продовження, аби зупинка транспортного засобу не сприймалася як порушення нових вимог керівництва і занадто прискіпливе ставлення до водіїв
Інша тема водійських пересудів — чи потрібно виходити з машини під час зупинки даішником? Деякі добродії взагалі радять за жодних обставин цього не робити. Ну що ж, давайте з’ясуємо. По-перше, водій таки зобов’язаний надати для «звичайної» перевірки документи, які дозволяють керування конкретним транспортним засобом: звісно, це можна робити не виходячи з авто. По-друге, якщо сталося порушення ПДР (а тим більше — кримінал) і працівник ДАІ складає адмінпротокол, то, за правилами особистої безпеки, він не може виконувати таку процедуру, так би мовити, на коліні, а тим більше — в салоні авто, водій якого скоїв правопорушення, щоб не залишати йому шансу на втечу. Тож доведеться виходити — і без варіантів! А щоб не виникало розмов, що буцімто таким чином правоохоронці виправдовують запрошення винуватця до патрульного авто задля подальшої «розкрутки» на хабар, віднедавна в даішних машинах почали встановлювати відеокамери, які цілодобово записують усе, що відбувається на робочому місці (секторі) інспектора. У наказі міністра навіть зазначено, що працівник не має права виходити за межі огляду камери.
Хоча деякі «екстремали», побоюючись появи «перевертнів» на нічних трасах, взагалі вимагають для водіїв права на перевірку маршрутних листів нарядів ДПС, щоб мати «стовідсоткову» впевненість у справжності інспекторів. Мушу розчарувати: законодавство цього не дозволяє, бо зазначена інформація — суто службова. Але вихід є. Підказую: набирайте «телефон довіри», називайте номер патрульного авто і жетона інспектора — цього достатньо, щоб довідатися, чи повинен там стояти «дядя Стьопа». Система GPS, встановлена на машині ДАІ, підкаже черговому, де саме вона перебуває. Ось коли справді не треба не тільки зупинятися, а й виходити з автомобіля, — то це тоді, коли вас намагається підгребти до бровки якийсь «екологічний патруль» у вбранні, схожому на міліцейське, або «козацька варта» з шаблюками — таке нерідко трапляється у південно-східних регіонах України. Позаяк жодних угод між «запорожцями» і ДАІ щодо таких форм роботи немає.
— Нашим працівникам заборонено нести службу на приватних авто чи без розпізнавальних знаків, — розповідає співрозмовник після запитання кореспондента про «роботу з кущів». — Навіть якщо реалізовується якась оперативна комбінація, — приміром, «підставляється» задля затримання кримінальника певний транспортний засіб і використовується присутність автоінспектора, — все одно потрібні законні механізми реалізації ідеї, щоб отримана інформація мала доказову силу в суді.
Працівник міліції справді має право оглянути автомобіль, але багато автовласників не розрізняють поняття «огляд» і «обшук». Огляд відрізняється від обшуку тим, що обшук проводиться лише за вмотивованою постановою слідчого, санкціонованою прокурором, і полягає в активних діях працівника ДАІ: він особисто шукає те, що йому потрібно. Огляд же для працівника ДАІ обмежується вказівками і спостереженням за діями водія, який сам відкриває багажник, піднімає капот тощо.
Ще що може тривожити наших водіїв — це вимога державтоінспектора дихнути в так звану «трубочку». Як свідчить досвід, зазначену вимогу «дорожні міліціонери» пред’являють водіям на власний розсуд. Чи то автівка виробляла трасою підозрілі маневри, чи то інспектору здалося, що в людини за кермом надто червоний ніс. І працівника ДАІ можна зрозуміти — звідки йому знати, що у водія проблеми з капілярами чи що його увагу відвернули балощі малої дочки й автомобіль поїхав зиґзаґами? Сумніви треба розвіювати, а панам шоферам — не ображатися: це робиться задля їхньої ж безпеки. Потім ще дякуватимуть (як і за вимогу їхати пристебнутим). Інша річ, якими технологіями і приладами користуються при цьому перевіряльники. Недарма автолюбителі не дуже довіряють отим скляним «пробіркам» і дехто воліє витратити більше часу, пройти повноцінне лабораторне дослідження й отримати фаховий висновок.
Проблема визначення ступеня і виду сп’яніння — швидше, медична, ніж «даішна». Нині вивчається питання придбання тестових систем, які передбачають можливість роздруківки результатів дослідів, але остаточне рішення все одно буде за медичним закладом. Трапляється, що експрес-тести помиляються, — тоді правоохоронцям доводиться просити вибачення (законодавство передбачає механізм такої «сатисфакції») і розрулювати можливий конфлікт.
Ще пан генерал нагадав один цікавій нюанс: водій сам повинен убезпечуватися від таких інцидентів. Якщо хворий, втомлений, напередодні посидів у «теплій компанії» чи вжив ліки із небажаним побічним ефектом — краще за кермо не сідай! Та навіть якщо вас уночі зупинить наряд ДПС і поцікавиться самопочуттям, обурюватися, повірте, не варто: згадайте останні трагедії на Чернігівщині (рейс Кишинів — Москва), які сталися через засинання водіїв...
Чутки, що за «відмовні» записи винуватців у даішних протоколах працівників Державтоінспекції дуже карають, тому вони інколи навіть знищують такі документи, щоб не перепало «на горіхи», ми теж спробували вивчити у кабінеті пана Будника. З’ясувалося, це неправда. Річ у тому, що такі протоколи є бланками суворої звітності, і їх просто так не знищиш, — це робиться тільки після офіційного рішення відповідного органу внутрішніх справ. Нове законодавство передбачає порядок оскарження висновків інспектора ДПС. Оформлюючи порушення Правил дорожнього руху, страж безпечної їзди складає постанову і протокол у двох екземплярах : один із них вручається порушникові. Той у десятиденний термін після запису в протоколі власної незгоди з рішенням правоохоронця має можливість його оскаржити, звернувшись до старшого начальника інспектора чи до суду. Підлеглих, як запевнив генерал, каратимуть лише тоді, коли виявиться, що протокол складено незаконно чи що його сфальсифікували.
Насамкінець нагадаємо читачам: посвідчення водія автоінспектор вилучає (затримує) лише у випадках порушень, за які передбачено позбавлення права керування транспортним засобом, і на термін, доки суд не прийме рішення у конкретній ситуації. Нагадуємо, що рішення про адмінарешт, призначення громадських робіт, оплатне вилучення транспортного засобу теж приймають виключно служителі Феміди.