UA / RU
Підтримати ZN.ua

Нездоланні «борці» з наркоторгівлею

Періодично спецпідрозділ БКОЗ УСБУ Львівщини затримує нечистих на руку наркоборців.

Автор: Тарас Зозулінський

Робота управління боротьби з незаконним обігом наркотиків (УБНОН) на Львівщині в основному зводиться до затримання споживачів. Правоохоронці воюють із пересічними наркоманами та ловлять осіб із незначними дозами для власного вживання. А ті збутчики, яких міліція затримує, виявляються лишень дилерами низової ланки. Тим часом справжніх наркоторговців на Львівщині ніхто не шукає... Такий стислий підсумок міжвідомчої наради, що відбулася 15 серпня під головуванням прокурора Львівської області Віталія Ковбасюка. Аналогічні заходи з обговоренням стану організації роботи правоохоронних органів у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів проходять систематично, прокурор укотре піддає критиці роботу УБНОН. Наради минають, наркоторгівля квітне.

Це лише один бік медалі роботи УБНОН - про який говорити заведено. Інший - корумпованість згаданих підрозділів. На міжвідомчих нарадах ця тема не популярна. Тим часом у Львові вимоги хабарників стартують від трьох тисяч доларів, по районах області мінімальна планка - тисяча «зелених». На сумі винагороди міліціянтам позначається низка чинників, основний із яких - платоспроможність родини затриманого.

Система накатана і працює упродовж багатьох років. Ризик для міліціонерів бути викритими мінімальний, - затримують зазвичай наркозалежних, колишніх засуджених, яких у будь-який момент можна підловити з дозою. Але на місці останніх може опинитися й кожен із нас - у кого є гроші. Скажімо, як це сталося з Г., меш­канцем одного з сіл Пустомитівсь­кого району на Львівщині. Затримував його за підозрою у незаконному зберіганні наркотиків старший опер УБНОН Львівської області С. Відразу й допомогти зголосився. Мовляв, «дай» - і закриємо цю тему. Свої послуги міліціонер оцінив у три тисячі «зелених» і відпустив затриманого лише отримавши на руки завдаток. «Не віддаси решту суми чи надумаєш кинути, затримаю чоловіка знову», - пригрозив опер дружині Г.

Страх неминучого ув’язнення минув, а з ним настало розуміння: так просто їхній сім’ї спокій не дадуть. Де гарантія, що після сплати решти суми апетити в С. не зростуть? На сімейній нараді вирішили «здати» міліціонера кому слід. При передачі наступної частини хабара вимагача затримали. Про­куратура області стосовно нього порушила кримінальну справу за фактом одержання хабара службовою особою.

Описана схема працює і в інших підрозділах міліції. Кінець травня, карний розшук Жовківщини, Львівсь­ка область. Непритягнення до відповідальності за зберігання наркотиків «сищики» оцінюють в одну тисячу доларів. І знову в правоохоронців не складається. Під час передачі хабара лейтенанта й старшого лейтенанта карного розшуку затримано оперативниками Служби безпеки України.

Періодично спецпідрозділ БКОЗ УСБУ Львівщини затримує нечистих на руку наркоборців. Це, звісно, стає надбанням гласності. Найважливіше ж залишається «за кулісами»: міліціянти у Львівській області отримують надто м’які покарання. Інколи - не пов’язані з позбавленням волі. Часто судді вважають за потрібне призначати основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях інкримінованих статей КК України.

Є у Львові район під назвою Сихів. Спальний, із високим рівнем злочинності. Звісно, квітне тут і наркоторгівля. Коли кілька років тому Сихів перейняв естафету від іншого центру наркоторгівлі - «Індії», обіг наркотиків у районі різко збільшився. І відповідно - незаконні дії працівників тамтешнього сектору (відділу) БНОН. Його керівництво змінюють систематично. А двох із начальників у різний час притягнули до кримінальної відповідальності, - рекорд серед усіх районів Львівщини. Як завжди, галасу навколо подій було багато. Результат, м’яко кажучи, здивував.

Торік головою Сихівського районного суду м. Львова С.Лєсним винесено вирок Івану К., екс-начальнику відділу БНОН Сихівського райвідділу Львова. Серед злочинів - шахрайство і зловживання владою та службовим становищем (ч. 3 ст. 364 КК України). До речі, за санкціями останньої передбачено позбавлення волі терміном від п’яти до 12 років. З конфіскацією майна.

Та у місцях позбавлення волі Іван К. жодного дня не був. А все тому, що го­лова Сихівського районного суду С.Лєсний… звільнив екс-начальника від відбування основного покарання з випробувальним строком на один рік. Окрім того, суд ще й виключив застосування додаткового покарання - конфіскацію майна підсудного. Керівник підрозділу БНОН отримав один рік умовно. Ну звісно, суду вид­ніше. Іван К. «всього-на-всього» вимагав дві тися­чі доларів у неповнолітньої потерпілої…

Познайомився керівник підрозділу БНОН із неповнолітньою П. за звичних для нього обставин - її затримали за зберігання наркотиків. Тоді ж він дізнався про одну кримінальну справу, яку в той самий проміжок часу розслідували слідчі Сихівського райвідділу. Справа типова - грабіж, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Та ось збіг: майно викрали у неповнолітньої П. та її подруги, а один із грабіжників виявився сусідом нашої героїні і її давнім знайомим.

Ось борець із наркозлочинністю Іван К. продумав таку історію: дівчина насправді не потерпіла, а у частці з грабіжником. А тут ще й зберігання наркотиків. Одне слово: зажадав начальник від неповнолітньої зазначену суму. Інакше пригрозив притягнути її у кримінальній справі про грабіж як співучасницю.

Екс-начальника відділу БНОН Івана К. за шахрайство та зловживання владою і службовим становищем… звільнено від відбування основного покарання з випробувальним строком на один рік. Окрім того, суд виключив і застосування додаткового покарання - конфіскацію майна підсудного.

Іван К. - не єдиний керівник підрозділу БНОН Сихівського райвідділу, чию злочинну діяльність вдалося викрити. Один із його попередників на посаді начальника… торгував наркотиками. Личаківським районним судом м. Львова було встановлено, що Степан Т., використовуючи своє службове становище, збував наркотичні засоби особам, котрі їх вживають. Свід­чили проти керівника відділу БНОН і два його постійні покупці, і жінка, яка виготовляла та збувала наркотики. Свідок Р. стверджував: неодноразово отримував від Степана Т. дози у шприцах. Наркозалежна Б. розповідала, що міліціонер збував їй наркотики упродовж дев’яти місяців. Інколи сам, періодично - через залежну від нього торговку наркотиками, яку телефоном попереджав про клієнта. По дзвінку продавець скидала наркоманці з балкона шприци з наркотиками.

Суддя Личаківського районного суду м. Львова А.Горецький засудив Степана Т. на п’ять років позбавлення волі. Визнали винним екс-начальника відділу БНОН у збуті наркотиків повторно, та у ч. 3 ст. 364 КК України. Як ми вже зазначали, за останньою передбачено основне покарання від п’яти до 12 років. Що бачимо? Суд призначає мінімальне покарання за санкцією цієї статті. Якась загальна тенденція та злагоджена робота суддів: і Сихівського, і Личаківського.

Однак цим справа Степана Т. не за­кінчилася. Апеляційний суд Львівсь­кої області у складі суддів Т.Пайон­кевич, І.Танечник, О.Яремен­ко знайш­ли підстави призначити міліціонеру основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях інкримінованих йому статей. Тож вирок суду першої інстанції було змінено... на три роки позбавлення волі.

Зловживання владою та службовим становищем, шахрайство, збут наркотиків.

За такий перелік злочинів Шев­чен­ківський районний суд Львова засудив Віталія Ч., старшого оперуповноваженого оперативно-пошукового сектору відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВСУ на залізничному транспорті. Його трудові будні - своєрідна енциклопедія методів збагачення підрозділів БНОН.

Досудове слідство звинувачувало опера у повторному збуті наркотиків. Але суддя з кваліфікуючою ознакою повторності не погодилася, а Віталій Ч. отримав покарання лише за один епізод збуту. Із вироку суду дізнаємося, що наркотики міліціонер збув своєму інформатору. Затримували їх обох, донощик відразу розколовся, у судовому засіданні щиро каявся, мовляв надавав інформацію Віталію Ч. щодо обігу наркотиків. Під час затримання наркотичні речовини виявили не лише в інформатора, а й у автомобілі міліціонера. Звісно, правоохоронець наполягав, що наркотики йому підкинули. Мовляв, на час складання протоколу огляду місця події його автомобіль залишався без нагляду. Але на відеозйомці камер спостереження автомийки (де відбулося затримання) чітко видно: під час складання процесуальних документів сторонні особи до автомобіля не підходили.

Як встановлено в суді, збутом наркотиків трудова діяльність Віталія Ч. не обмежувалася. Було також зловживання службовим становищем та шахрайство. Історій кілька. Так, проти мешканки Стрия, другого за кількістю населення міста Львівщини, порушено кримінальну справу, а обвинувачену взято під варту. Про це стало відомо Віталію Ч. Він звернувся до матері затриманої. Мовляв, за п’ять тисяч доларів допоможе звільнити обвинувачену з-під варти. У разі відмови погрожував, зокрема, що доньку звинуватять у додаткових злочинах.

Мати з родичами зібрали обумовлену суму й передали міліціонерові. Та за кілька днів той знову став вимагати грошей - цього разу тисячу доларів. Отримав і їх. Час минав, обвинувачена продовжувала перебувати в СІЗО, а Віталій Ч. зажадав від матері наступну суму - вже сім тисяч доларів. Хто знає, скільки б ще виманив міліціонер у родини, та в тих гроші закінчилися.

Суд дійшов висновку, що Віталій Ч., будучи представником влади і службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами родичів затриманої. Оперативник своєї вини не визнав, наполягав, що шість тисяч доларів насправді позичив для свого родича…

Віталій Ч. як працівник відділу БНОН, здійснював оперативний супровід кримінальної справи, порушеної слідчим відділом УМВСУ на Львівській залізниці. У процесі розслідування перевірялася причетність до збуту наркотиків мешканця Червоно­града Андрія. До санкціонованого судом обшуку за місцем проживання останнього було залучено Віталія Ч., який і знайшов наркотики. Втім, цій історії передувала низка подій. Так, Андрієва мати на судовому засіданні повідомляла, що з Віталієм Ч. була знайома задовго до обшуку. Знав міліціян­та і її син. Мати стверджувала, що оперативник приходив до них додому і переконував Андрія надавати інформацію про осіб, які продають наркотичні засоби. Син відмовлявся. Правоохо­ронець проявляв наполегливість, телефонував Андрієві. Не домовилися.

Суд встановив, що, виявивши наркотики, Віталій Ч. попросив у Андрієвої матері чималу суму - 10 тисяч доларів. За ці кошти оперативник обіцяв залагодити питання. Мовляв, Андрія не заарештують. Вдалося зібрати по родичах та сусідах лише близько чотирьох тисяч доларів. Кошти вона передала міліціонеру. Однак вироком Чер­воноградського міського суду Андрія таки визнали винним у зберіганні наркотиків. Тоді мати звернулася з повідомленням про вчинення злочину.

Тим часом Віталій Ч. поширював географію своєї діяльності на інші райони Львівської області. Як засвідчив у суді потерпілий у наступному епізоді, назвемо його Павлом, до нього в село Пристань нагрянули Віталій Ч. та ще кілька осіб у цивільному, яких Віталій відрекомендував як понятих. Розмова була коротка: вирощуєш на городі коноплі. Попрямували на город. Оперативник показав на перші-ліпші кілька кущів: це і є коноплі. Наполягання і Павла, і його родичів, що вони навіть не знають, яка на вигляд рослина, не допомагали.

Непритягнення родини Павла до кримінальної відповідальності Віталій Ч. оцінив у десять тисяч доларів. Як і в попередніх епізодах, селяни збирали гроші і по сусідах, і по родині. Але вдалося назбирати лише чотири з половиною тисячі гривень. Павло розповів, що після отримання Віталієм Ч. зазначеної суми особи, котрих міліціянт називав понятими, вирубали кущі - буцімто коноплі, однак жодних процесуальних документів про вилучення рослин не складали.

Допитаний у судовому засіданні Віталій Ч. взагалі заперечив свою присутність у зазначеному селі. Проте підвів опера його інформатор, повідомивши, що періодично возив Віталія Ч. у справах, зокрема і в тих, які у правоохоронця виникали у зв’язку з документуванням фактів незаконного обігу наркотиків. Так, інформатору стало відомо від знайомих, що поблизу с. Великі Мости Сокальського району вирощують коноплі, і вони з Віталієм та ще кількома особами поїхали в село Пристань. На думку інформатора, кущі були схожі на коноплі. Також той повідомив, що вилучені рослини Віталій Ч. завіз кудись у Червоноград.

Було встановлено, що в зазначені як потерпілими, так і інформатором день та час із номера мобільного зв’язку оперативника було зафіксовано п’ять дзвінків із зони покриття антени, яка розміщена в с. Бутини Со­кальського району Львівської області, що поряд із… с. Пристань.

За цим епізодом орган досудового слідства інкримінував Віталію Ч. замах на одержання хабара, поєднаний із його вимаганням, одержання хабара службовою особою. Однак суд виніс інший вирок: «будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно з корисливих мотивів, вчинив зловживання владою та службовим становищем» (ч. 3 ст. 364 КК України).

Ч. 1 ст. 307 покарання передбачене солідне - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; ч. 3 ст. 364 - від п’яти до дванадцяти років. Втім, Шевченківський районний суд м. Львова засудив Віталія Ч. до п’яти років трьох місяців позбавлення волі. Звісно, екс-міліціонер подав апеляцію. Тож не виключено, що ситуація розвиватиметься, як зі Степа­ном Т., а Апеляційний суд Львівської області знайде підстави призначити міліціонерові ще м’якше покарання.

Недавно стало відомо, що, за касаційною скаргою прокуратури Львів­щини, ухвалою Верховного суду Ук­раї­ни від 02.06.2011 року скасовано вирок Яворівського районного суду стосовно Г., С., К. і П., засуджених за сукупністю злочинів, передбачених
ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень), ч. 2 ст. 368 (одержання хабара) КК України, із застосуванням ст. 69 КК України (призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом), на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на такий самий строк, з конфіскацією майна та ухвалу апеляційного суду Львівської області, якою це рішення залишено без зміни.

Зазначена історія, у контексті призначення судами працівникам підрозділів боротьби з незаконним обігом наркотиків Львівщини надто м’яких покарань, - показова. Суддя Яворівсь­кого районного суду Львівської області Б.Тесля дійшов висновку про можливість обрання і працівнику БНОН, і борцю з економічною злочинністю покарань, нижчих від найнижчої межі. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі О.Леона, І.Галапаца, В.Гаврилова також із цим погодилася.

…Невиправдано м’які вироки прогнозовано позначаються на діяльності підрозділів боротьби з незаконним обігом наркотиків Львівщини. Систематичність затримань їх працівників - стабільна. А чого ж їм боятися? Гуманних львівських судів?