Громадяни досить низько оцінюють ефективність різних способів захисту своїх прав. Такі результати соціологічного дослідження оприлюднив Центр Разумкова.
Найменш ефективними опитані називали звернення до органів влади та Уповноваженого ВР з прав людини, зазначається в дослідженні. Найбільш ефективним — звернення до Європейського суду з прав людини. Проте оцінки ефективності, порівняно з торішніми, знизилися щодо всіх наведених інституцій.
Переважна більшість опитаних вважають, що простому громадянину при зверненні до суду складно отримати допомогу професійних адвокатів, неурядових правозахисних організацій або Уповноваженого ВР з прав людини. Причому за всіма пунктами, порівняно з минулим роком, істотно зросло число відповідей «складно» і «дуже складно».
Половина опитаних громадян оцінюють рівень своєї поінформованості про свої права та можливості їх захистити як низький. Дуже мала частка респондентів оцінила цей рівень як високий, причому ця частка практично не змінюється з 2007 року.
Майже третина громадян не знають, що треба робити, щоб звернутися до суду для захисту своїх прав. Більше половини опитаних знають про це лише приблизно.
Респонденти позитивно оцінюють допомогу у підвищенні обізнаності про права з боку ЗМІ та навчальних закладів. Допомога з боку неурядових організацій і омбудсмена оцінюється досить скептично.
Серед проблем, на які бояться наразитися громадяни в разі необхідності звернутися до суду, найчастіше називалися матеріальні: надто висока вартість послуг адвокатів і брак коштів на розгляд справи. Дуже часто вказують на таку проблему, як корумпованість судової системи.
Третина опитаних відповіли, що в цілому їхні права порушувалися протягом 2008 року. Число тих, хто так вважає, зросло до 34,7% з торішніх 21,7%. При цьому майже дві третини громадян, чиї права порушувалися, не вдавалися до жодних заходів для їх захисту.
Водночас у разі істотного порушення соціально-економічних прав понад 20% опитаних готові звернутися до суду, не погоджуватися платити за послуги, безоплатність яких гарантована Конституцією, а близько 20% готові взяти участь у масових вуличних протестах. Таким чином, можна констатувати, що в Україні реально існує лише одна складова захисту прав людини — теоретична, тобто декларована можливість такого захисту.
Загальнонаціональне соціологічне опитування з метою оцінити стан дотримання прав людини в Україні було проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 27 лютого по 5 березня 2009 року. Опитано 2012 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Теоретична похибка вибірки — 2,3%. Опитування проводилося в рамках проекту Дому Свободи—Україна «Абетка з прав людини в Україні», що фінансується Національним форумом демократії.
Ще одна утопія?
Кабінет міністрів схвалив законопроект «Про безоплатну правову допомогу». Про це повідомив міністр юстиції України Микола Оніщук. «Законопроект передбачає введення безплатної правової допомоги для найменш захищених категорій населення», — сказав М.Оніщук. За його словами, законопроект передбачає надання всім громадянам України первинної правової допомоги (надання консультацій і роз’яснень дії правових актів) на безплатній основі.
Крім того, для громадян, які мають сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму, а також для дітей — учасників війни і жертв політичних репресій передбачається надання безоплатної правової допомоги в підготовці процесуальних документів, у захисті їхніх інтересів у судах, а також представництво їхніх інтересів в органах державної влади.
«Законопроект передбачає, що в системі Міністерства юстиції буде створено центри з надання безоплатної правової допомоги. З моменту набрання цим законом чинності в державному бюджеті буде передбачено кошти для оплати цих послуг», — повідомив М.Оніщук.
За його словами, реалізація закону потребуватиме виділення з державного бюджету 25 млн. грн. щорічно. «Це невелика й посильна для бюджету сума», — вважає міністр.
Як сказав М.Оніщук, Кабмін пропонує Верховній Раді розглянути законопроект «Про безоплатну правову допомогу» в першочерговому порядку.
Найефективнішим способом захисту своїх прав українці вважають звернення до Європейського суду з прав людини.