UA / RU
Підтримати ZN.ua

Мій дім — моя фортеця?

Сьогодні у сфері архітектури і містобудування діє безліч нормативних документів і законодавчих актів, прийнятих ще в 70—80 роки...

Автор: Наталя Вареник

Сьогодні у сфері архітектури і містобудування діє безліч нормативних документів і законодавчих актів, прийнятих ще в 70—80 роки. Нормативні документи часто суперечать законодавчим актам, немає узгодження між законопроектами, які стосуються містобудування і землекористування. В наявності серйозна невідповідність підзаконних актів, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, санітарною безпекою населення і протипожежними нормами. Правила забудови міст регламентують дуже багато документів — норми, укази, рекомендаційні листи Держбуду...

Як результат — суди всіх рівнів переповнені позовами громадян і організацій, пов’язаними з порушеннями у сфері будівництва й архітектури. Всі рекорди б’є Київ із його голосними скандалами навколо «заморожених» будівельних об’єктів, пікетами городян і рукоприкладством. У сусідній Білій Церкві донедавна усе було тихо. Але от стало відомо, що на землях, котрі нині закріплені за Шкаровською сільською радою (тобто прилягають до Білої Церкви), заплановане будівництво електросталепрокатного виробництва.

Якась компанія готова вкласти інвестиції в розмірі понад 300 млн. дол. на будівництво заводу з виготовлення металопродукції і переробки металобрухту. Виробництво досить шкідливе. І хоча щедрі інвестори обіцяють організувати 5000 робочих місць, задіяти міський будівельний комплекс і побудувати новий мікрорайон, захвату в місцевих жителів цей намір не викликає. Досить спеціалізоване і механізоване виробництво (судячи з технічних характеристик) вимагатиме не тисячі робочих місць, а невеликої кількості операторів. Жителі міста, не згодні з будівництвом електрозаводу, вже зібрали понад 5 000 підписів під відповідним документом...

На дитячому майданчику будинку по вул. Щорса в Білій Церкві «самі собою» виникли гаражі, які належать віртуальним особам без прізвищ і прописки. Дивно, але факт — ні ЖЕК, на території якого це сталося, ні міліція не можуть встановити особистостей хазяїв гаражів. За їхньою інформацією, жодний із власників за зазначеними адресами не мешкає.

Дитячий майданчик, який перетворився на гаражний кооператив, знаходиться на відстані 10 метрів від вікон багатоповерхового будинку. Вихлопні гази, запах бензину й мастил, шум машин, роблять нестерпними не тільки ігри дітей на майданчику, але й життя людей у сусідніх будинках. Проблема існує не один день, а сотні жителів мікрорайону упродовж цього часу отримують стандартні відписки — управління архітектури дозволу на установку гаражів не давало...

Більшість міст України не мають чіткого поділу на житлову, виробничу і ландшафтно-рекреаційну території, хоча законом такий поділ передбачений. На практиці в житлових мікрорайонах на кожному кроці будуються виробничі об’єкти, отруюючи життя їхніх мешканців.

Жителі одного з тихих куточків Білої Церкви навіть у страшному сні не могли уявити, що спокій їхнього мікрорайону, де переважає приватний сектор, буде порушено у результаті діяльності майстерні підприємця, котрий спорудив її без жодних дозвільних документів і проектної документації...

За самовільне будівництво власник відповідає згідно зі статтями 96 і 97 Адміністративного кодексу (які передбачають покарання у вигляді штрафу в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних податком мінімумів). Іншими словами, штраф становить від 17 до 170 гривень!

Жителі мікрорайону звернулися в управління архітектури, вказавши на значні розміри триповерхової будівлі, а також присутність найманих робітників і техніки. Проте майстерню все-таки було узаконено... як двоповерховий гараж-сарай.

Густота населення в цьому районі дуже висока, багато будинків знаходяться на відстані кількох метрів від майстерні, люди страждають від гуркоту молотів, шуму зварювальних апаратів і запаху лакофарбових матеріалів (у майстерні виготовляються причепи). Навколишня територія і всі під’їзди до неї заставлені технікою і завалені будівельним сміттям. Майстерня працює без свят і вихідних, до пізньої ночі. Вивіски над виробничим об’єктом досі немає, але ні екологічна міліція, ні податкова інспекція цим фактом чомусь не зацікавилися... Архітектори від подібних порушень відмежовуються — при чому тут ми, це недоліки експлуатації.

Власник ще однієї білоцерківської майстерні, названої в дозволі державного архітектурно-будівельного контролю «гаражем-боксом» пішов законним шляхом: він добре розумів, що мешканці кількох багатоповерхових будинків битимуть у всі дзвони...

Хазяїн іншого ПП вочевидь перестарався: його ходоки зібрали підписи мешканців багатоповерхового будинку по вул. Ярослава Мудрого на чистих аркушах паперу нібито для будівництва дитячого майданчика. Як з’ясувалося пізніше, насправді жителі підписувалися під згодою на реконструкцію дизель-генераторної підстанції, яка вийшла з ладу, з добудовою гаража-майстерні на прилеглій території. Тепер у внутрішньому дворі кількох багатоповерхових будинків, де до цього відпочивали пенсіонери і гралися діти, розташувалося гаражне господарство великої фірми. Тут-таки, у безпосередній близькості від під’їздів житлових будинків, проводитимуться ремонтні роботи.

Як не дивно, дозвіл на будівництво цього об’єкта на подвір’ї багатоповерхівок підписали всі міські служби, включно з міськвиконкомом.

А от із приводу підписів мешканці будинку звернулися до прокуратури...

У будь-якій європейській країні закони пильно захищають право людей на нормальне життя. Наприклад, в Іспанії власник нерухомості має право закривати або оточувати свій будинок стінами, канавами, живоплотами, парканами, але...без шкоди для інших власників і порушення встановлених на землі сервітутів!

У тій же таки Іспанії існують вимоги й обмеження, які стосуються освітлення. Наприклад, власник не має права робити вікна в стіні, що виходить на чужу садибу, проте він може одержувати світло з вікна, розташованого вище рівня сусідської будівлі, або через дах.

Існують спеціальні вимоги з розміщення балконів і залізних решіток на вікнах. Власник будівлі має будувати дах таким чином, щоб дощова вода потрапляла на його ділянку або на громадські дороги, але не на землю, яка належить сусідові, а також не будувати біля чужої території колодязі, каналізацію та інші споруди, потенційно небезпечні або шкідливі для здоров’я.

У Франції особливості володіння землею були встановлені законом від 1881 р., який забороняє розміщення насаджень (дерев, кущів) і побудову загороджень на відстані від 0,5 до 2 м від сусідської ділянки. Цей самий законодавчий акт закріпив права вимагати усунення подібних порушень.

Закон, датований 1921 роком, стосувався будівельних норм і обмежень, пов’язаних із сусідською власністю. Він регулює, зокрема, будівництво балконів і еркерів на відстані 2 м від сусідських і забороняє їх проектування і розташування уздовж власності сусіда. Як і в Іспанії, власник зобов’язаний будувати дах таким чином, щоб дощова вода падала на його землю або на громадські шосе, але не на сусідську власність.

В Італії Цивільний кодекс країни містить загальні будівельні норми, перелік небезпечних зон, норми для посадки рослин і дерев. Законом заборонено виводити вікна на проспекти або стіни інших будівель, а також споруджувати будинки близько один від одного. Влада суворо стежить за зовнішнім виглядом будівель, не допускаючи накопичення і затінення споруд, а також пам’ятаючи про правила дотримання відстані до сусідського володіння.

В Україні, передаючи громадянам земельні ділянки для забудови, відповідні служби часто ігнорують інтереси інших жителів мікрорайону. Трапляється, що спритний забудовник відхоплює не тільки шматок чужої землі, але й проїжджу частину вулиці, як це зробили власники земельної ділянки на 1-й Ковальській вулиці в Білій Церкві, перекривши капітальним парканом єдиний пожежний під’їзд до будинків інших жителів мікрорайону. Справа вже рік знаходиться на розгляді Верховного суду України. До будинків людей не може під’їхати «швидка допомога», пожежні служби, служба газу.

Мешканці будинків по вул. Новій і по вул. 50 років Перемоги звертаються до різних інстанції з приводу нестерпного шуму в нічну пору, пов’язаного з роботою нічного розважального центру. Спати можна, тільки завісивши вікна і балкони ватяними ковдрами. На інформаційному щиті біля будмайданчика розважального центру було вивішено інформацію, що будівля — це майбутній «виставковий зал квітів». Та й дозвіл видавався на будівництво салону-магазину з продажу квітів.

Ініціативна група жителів мікрорайону «Залізничне селище», бореться проти розміщення гаражів кооперативу на території шкільного стадіону школи № 15. У зверненні до міської влади, підписаному 160 особами, йдеться про самовільне будівництво гаражів на території, де не тільки проводяться заняття з фізкультури, але й гуляють матері з дітьми, оскільки в цьому мікрорайоні більше немає місць відпочинку.

Сьогодні на території шкільного стадіону вирито котловани, стирчить арматура, будівництво нічим не обгороджено, що створює небезпеку для здоров’я і життя дітей.

Формально відкривати в цокольних, перших і других поверхах існуючих житлових будинків можна лише заклади, які не впливають на проживання мешканців — магазини, офіси тощо. (До речі, до магазинів належать і так звана «чарочна».) Список об’єктів, розміщення яких забороняється, міститься у нормативному документі «Житлові будівлі» і ДБН–360—92. Це переважно потенційно вибухо- і пожежонебезпечні об’єкти, а також об’єкти, які створюють дискомфорт для мешканців.

Перепланування багатоповерхових будинків регулюється нормативними документами «Житлові будівлі» і «Громадські будівлі». Але щоб розпочати ті чи інші роботи, потрібна згода товариства власників квартир або ЖЕКу, на балансі якого знаходиться ця будівля, а також рішення міськвиконкому. Водночас у країні відбувається процес стихійного самовільного перепланування багатоповерхових будинків, коли знімаються стіни і перекриття, що може спричинити руйнування будівель і загибель людей.

Нещодавно в Україні нарешті прийнято рішення про скорочення чинних законодавчих актів і перегляд нормативних документів у сфері містобудування. На думку фахівців, це дасть можливість спростити систему видачі дозволів на будівництво, зменшить тривалість узгодження проектної документації, розробка і затвердження якої сьогодні забирає вже не місяці, а роки (коли йдеться про значні об’єкти).

Головний архітектор Білої Церкви Олег Пусков:

— Невдовзі набере сили новий БНІП «Житлові будівлі», інші ж законопроекти, які стосуються будівництва і проектування, вочевидь, потребують оновлення. Вирішення багатьох проблем нашого міста я бачу в прийнятті нового генерального плану (старий був прийнятий ще 1986 року і чинний до 2006-го).

Ми підготували на наступну сесію міської ради проект нової містобудівної програми, але перед цим він має пройти процедуру обговорення населення через засоби масової інформації. Прийняття нової програми дасть можливість узгодити питання, пов’язані з межею міської території (збільшення її за рахунок земель сільських рад), щоб місто розвивалося, будувалося нове житло і соціальні об’єкти. Оновлення генерального плану вплине і на зонування нашого міста і правила його забудови, дасть можливість чітко і грамотно приймати рішення про виділення земельних ділянок, що у свою чергу не дозволить людям, котрі лобіюють ті чи інші інтереси, нехтувати існуючими правилами. Сьогодні усього кілька міст України мають таку програму, оскільки це дуже дорога документація, яка фінансується за рахунок міського бюджету й інвесторів, що беруть участь у містобудівних проектах...

Новий генеральний план Білої Церкви передбачає винесення за межі центру і житлових мікрорайонів міста існуючі промислові майданчики. Очевидно, маються на увазі «заморожені» виробництва, військові майданчики та інші об’єкти, від яких не дуже багато шкоди. Водночас, за словами О.Пускова, на житлових територіях припускаються об’єкти, «які можуть брати участь у життєдіяльності цього району». Але чи не стане новий генеральний план переділом територій на користь нових інвесторів та інвестицій?