Нові подробиці розслідування представниками податкових органів діяльності посадових осіб банку «Слов’янський» оприлюднено на вчорашній прес-конференції. «ЗН» уже знайомило читачів з аргументами обох сторін. Цього разу новими враженнями від методів ведення слідства поділилися адвокати підозрюваних. В очікуванні кроку у відповідь представників податкової адміністрації (маються на увазі публічні виступи, а не нові арешти) надаємо читачам можливість ознайомитися з заявами сторони, що захищається.
ШТРИХИ
Директор ТОВ «Ясен» повідомив керівництво банку про звільнення за власним бажанням одного програміста. З пояснення програміста Б., який співробітничав із КАБ «Слов’янський» і проходив свідком у справі: «Я заперечував це, але під загрозою арешту на три дні, після застосування до мене таких заходів впливу, як збройне конвоювання в наручниках у міліцейську машину і сильний моральний тиск, я підписав зізнання про те, що справді виконував роботи для КАБ «Слов’янський», одержуючи оплату праці у вигляді різниці відсотків кредиту й депозиту . Крім цього, у моєму зізнанні є показання про те, що засновники ТОВ «Ясен» належать до керівництва КАБ «Слов’янський», що, можливо, не відповідає дійсності». Якщо сказане відповідає дійсності, то залишається тільки дивуватися, чому слідство не застосувало до свідків, приміром, сумно відомих «слоника» чи «ластівку», і справи пішли б куди швидше.
Крім того, як відомо, під арештом перебувають, зокрема, голова правління банку, мати дев’ятирічної дитини О.Якименко й головний бухгалтер банку Ю.Вінницький, удівець, батько двох дітей. З клопотаннями за арештованих до суду звернулися представники найрізноманітніших організацій — від Асоціації українських банків до єпархії православної церкви Запорізької області й навіть рабин Дніпропетровської області. Слідству, звісно, видніше, навіщо місяцями тримати під замком людей, за котрих напевне можуть внести цілком пристойну заставу, яка реально гарантуватиме, що навіть коли раптом підозрювані махнуть рукою на підписку про невиїзд і втечуть (чи усвідомивши власну неправоту, чи втративши віру в неупередженість слідства й можливість усебічного та об’єктивного розгляду їхньої справи), державі дістанеться солідний «втішний приз». Можливо, небезпідставні здогади недоброзичливців стосовно того, чому мужі, котрі вже давно вилучили в банку всі документи, що мають найменший стосунок до цієї справи, так бояться можливого впливу підозрюваних на хід слідства. У контексті заяв однієї посадової особи стосовно того, що, перебуваючи на волі, зловмисники зможуть піти на підкуп, використовуючи свої значні фінансові можливості, злі язики роблять таке припущення: можливо, перестраховуються чиновники, побоюючись, що члени правління банку зможуть запропонувати щось таке, від чого неможливо відмовитися?
ПО СУТі СПРАВИ
Адвокат Центральної міської юридичної консультації м. Дніпропетровська Наталія Калюх:
«Коли звільнили з посади екс-прем’єр-міністра Павла Лазаренка, ясна річ, перевірялися всі структури, з якими він будь-коли співробітничав, і з якими загалом перетиналися його господарські інтереси. Перша перевірка банку «Слов’янський» і припала на 1996-97-і роки. Банк почали перевіряти у зв’язку з тим, що соратник П.Лазаренка по партії та бізнесу Юлія Тимошенко, точніше, її компанія — «Єдині енергетичні системи України» — була одним із найкрупніших клієнтів банку. Провадила перевірку податкова адміністрація.
За результатами перевірки податкова застосувала фінансові санкції, які банк оскаржив у суді. Рішення податкової адміністрації оскаржили в Запорізькому арбітражі, а потім — у Вищому арбітражному суді України. Податкова адміністрація виставила зустрічний позов про визнання здійснених угод недійсними, але в задоволенні цих позовів суд відмовив, задовольнивши позовні вимоги банку. Спір дійшов до Пленуму Вищого арбітражного суду й до голови ВАСУ. Усі судові інстанції визнали дії банку законними та обгрунтованими. Тоді наші опоненти заявили, що, мовляв, коли так, то вони порушать кримінальну справу.
2 лютого 2000 року, коли закінчилися ходіння по арбітражних судах, справді порушується кримінальна справа проти посадових осіб банку «Слов’янський», котрі нібито зловживали службовим становищем, незаконно переказавши кошти за кордон. Тобто йдеться про факти, які уже були розглянуті Вищим арбітражним судом України і не могли служити підставою для порушення кримінальної справи. Крім того, накладають арешт на кореспондентський рахунок. Ці дії були протизаконними, спрямованими на знищення банку й не призвели до необоротних наслідків лише тому, що «Слов’янський» був досить стабільним.
Потім починається повальне вилучення документації, яку виносять із будинку цілими коробками. Вилучаються і документи, пов’язані з цією справою, і матеріали, які не мають до неї найменшого стосунку, проводяться обшуки.
9 березня порушується кримінальна справа за фактом навмисного ухиляння від сплати податків посадовими особами ТОВ «Ібріс». Матеріали було зібрано співробітником податкової адміністрації Дніпропетровська паном Лавриком, із рапорту якого випливає, що 9 березня він направив їх начальнику податкової адміністрації Дніпропетровська. Там їх розглянули, передали у слідчий відділ. Абсолютно незрозуміло, яким чином уже 13 березня в понеділок ці документи потрапили в Київ.
Того ж дня Б.Фельдману — віце-президенту банку, засновнику ТОВ «Ібріс», який перебував у столиці, вручили повістку — він мав прийти в податкову міліцію до 16.00. Він пробув там близько трьох годин. Лише о сьомій вечора з’явився слідчий і затримав його як особу, підозрювану в злісному ухилянні від сплати податків.
Уже наступного дня, не допитавши Б.Фельдмана і не діставши ніяких пояснень, Генеральна прокуратура заочно дає санкцію на його арешт. У цей час у Запоріжжі таким же чином, тобто запрошуючи як свідків, затримують голову правління банку й головного бухгалтера».
Адвокати визнали такі дії необгрунтованими і звернулися до районного суду Печерського району столиці зі скаргами з приводу санкції на арешт. За законом, ці справи повинні розглядати негайно. Але скарги надійшли до суду у 20- х числах березня, а розгляд справи про скасування санкції на арешт було призначено на 16 травня. На той момент передбачений законом термін утримання під вартою закінчився і був продовжений Генпрокуратурою до чотирьох місяців. Досі адвокати не можуть отримати постанову, щоб мати змогу оскаржити її в міськсуді. «Ми вважаємо, що для судді, який розглядав ці скарги, незаконність прийнятого ним рішення очевидна», — заявляють вони. На думку адвокатів, обвинувачення, пред’явлене Б.Фельдману, є безпідставним із цілої низки причин, і, щойно справа дійде до суду, воно лусне, як мильна бульбашка. Свою аргументацію адвокати не озвучили, не схотівши порушувати таємниці слідства.
Наталія Калюх: «Конфліктна ситуація, яка виникла між ДПАУ і банком «Слов’янським», призвела до упередженого ставлення до банку. Зокрема, ті підстави, на яких 2 лютого порушили кримінальну справу, підозрюваним загалом не інкримінуються. Про той склад злочину мова не йде, на сьогоднішній день обвинувачення та кримінальне переслідування в цій частині загалом припинено. Виходячи з цього, можна дійти тільки одного висновку: сам факт порушення кримінальної справи був потрібний для того, щоб дістати змогу робити обшуки, отримувати будь-яку інформацію, закривати кореспондентські рахунки.
Ще один дуже важливий момент. За актами перевірки податкова прийняла ряд рішень про застосування фінансових санкцій. Ці рішення на законних підставах оскаржено в Дніпропетровському й Запорізькому арбітражних судах. Але податкова адміністрація скрізь подає дані про те, що порушено кримінальну справу й до закінчення її розслідування розгляд цивільних справ блокується. Ми певні, що суди скасували б незаконні рішення податкової адміністрації. Але виходить, що податкова, по суті, тлумачить як злочини ті факти, які є предметом розгляду в арбітражному суді. Крім усього іншого, сьогодні у своїх виступах керівники податкової служби висувають таку вимогу: податкова рішення винесла і гроші з розрахункового рахунку підприємства чи банку потрібно знімати, залишаючи резервний фонд 10—15 відсотків. Мовляв, нехай гроші працюють на державу, а там ми розберемося. Таким чином, без судового процесу, без установлення вини чи невинності застосовуватимуться такі заходи. А потім вони вирішуватимуть, віддавати гроші чи ні. Фактично цей алгоритм випробовується в банку «Слов’янський».
Уже три з половиною місяці банк перебуває в надзвичайно важкій ситуації. 5 червня податкова виставила на банк інкасо. Режим інкасо перешкоджає здійсненню банком своїх функцій, проведенню всіх операцій. Це рішення відразу ж було оскаржено в арбітражному суді Запоріжжя. Розгляд справи призначено лише на 19 липня.
Слідство дійшло до того, що встановило зовнішнє спостереження не тільки за співробітниками банку, а й за адвокатами, котрі ведуть справу. У Києві, Дніпропетровську й Запоріжжі нас супроводжують по три машини, номери яких ми переписали.
У пресі постійно публікуються інтерв’ю з представниками податкової адміністрації, які стосуються ситуації з банком «Слов’янський», де буквально через рядок уживаються вирази «бандитський банк», «украли». Хоча робити висновки про те, було насправді скоєно злочин чи ні, може тільки суд.
Кому це вигідно? Якщо спочатку говорили про те, що банк «замовлений», але незрозуміло ким, то сьогодні ясно, що це вигідно багатьом. Був спір із податковою, і вона пообіцяла довести свою правоту. Є політики, зацікавлені в такому розвитку подій, олігархи. Ця ситуація на руку також тим, хто так і не повернув банку «Слов’янський» кредити.
Річ у тому, що «Слов’янський» не мав і не має політичного лобі й не приєднався до жодного з олігархів. Він ввійшов у десятку найбільших банків України. Але, попри досягнуті успіхи, банк «Слов’ян- ський» виявився найбеззахиснішою ланкою серед найбільших банків України, тож на ньому й випробовують цю програму. Тим часом KPMG, яка входить у трійку найавторитетніших аудиторських фірм світу і яка має штаб-квартиру в Нью- Йорку, не раз перевіряла діяльність КАБ «Слов’янський». Експерти не тільки не виявили ніяких порушень українського законодавства з боку банку, а й дійшли висновку, що «Слов’янський» — єдиний комерційний банк в Україні, який працює, не порушуючи чинного законодавства.
Але, мабуть, головне полягає в тому, що беззаконня, скоєні проти банку «Слов’янський», і про це відкрито заявляють авторитетні, шановані люди, — це пробний варіант, який випробовують поки що на одному з банків, відпрацювання програми, за якою податкова адміністрація розправлятиметься з небажаними і яку надалі можна буде застосувати проти будь-якого банку».