UA / RU
Підтримати ZN.ua

КОНКУРС НА ЗВАННЯ УБИВЦІ?

Слідство у справі про убивство в грудні минулого року президента рибопромислової корпорації «Антарктика» Валерія Кравченка дедалі частіше нагадує одеситам про 1937 рік...

Автор: Олег Ющук

Слідство у справі про убивство в грудні минулого року президента рибопромислової корпорації «Антарктика» Валерія Кравченка дедалі частіше нагадує одеситам про 1937 рік. За підозрою в причетності до злочину затримано десятки людей. Затримання багатьох із них схожі одне на одне як близнюки: несподіваний обшук, виявлені в помешканні патрони, висування обвинувачення за статтею 263 «Незаконне зберігання боєприпасів», санкція суду на утримання під вартою. Потім — тиск на арештованого з метою домогтися визнання тих чи інших фактів господарської діяльності, які, самі по собі не є злочином, сплетуться в умілих руках слідчих у єдину картину конфлікту інтересів підозрюваних з убитим. У тому ж, що справа Кравченка буде розкрита, міліція та прокуратура не сумніваються. Занадто вже багато конфліктів було у загиблого. Лишилося тільки узгодити кандидатури головних обвинувачуваних із усіма інстанціями. І, насамперед, як виявляється, із місцевою владою. Адже багато арештів, за дивним збігом обставин, є продовженням довгограючих конфліктів тих, кого «закрили» за цією справою.

Заступник голови товариства інвалідів міста Рені Одеської області Борис Ахметьянов, він же голова ради підприємців Ренійського району, був затриманий 26 березня. У ході проведення обшуку в його квартирі і на його дачі було знайдено патрони: 16 — до пістолета Макарова, чотири — до автомата АК-47, 33 — до автомата АК-74, а також граната Ф-1 із запалом. На підставі результатів обшуку 27 березня було винесено постанову про притягнення Бориса Ахметьянова в ролі обвинувачуваного у скоєнні злочину за статтею 263 ч.1 КК України «Незаконне зберігання боєприпасів». А 28 березня Приморський місцевий районний суд міста Одеси ухвалив обрати запобіжним заходом взяття Ахметьянова під варту в ОСІ-21.

У постанові слідчого та суду про притягнення Ахметьянова в ролі обвинувачуваного і про обрання йому запобіжного заходу встановлено: «Ахметьянов Б.М., маючи умисел на незаконне придбання і зберігання боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений слідством час, у невстановленої слідством особи незаконно придбати бойові припаси...» На судовому засіданні з приводу обрання запобіжного заходу прокурор Приморського району Одеси Г.Пімонов заявив, що «провину його доведено в повному обсязі». Чому б тоді суду відразу не винести Ахметьянову вирок? Навіщо півтора місяця тримати його під вартою за вже доведеним обвинуваченням?

За словами адвоката Олександра Ваганова, котрий приступив до захисту інтересів Бориса Ахметьянова в день його затримання, день суду був останнім, коли він міг бачити свого клієнта. Адвокат кілька разів звертався із заявами про надання йому побачення з його підзахисним у Малинівський райвідділ міліції, куди було передано справу про незаконне зберігання Ахметьяновим боєприпасів. Слідчий, якому було передано справу за 263-ю статтею КК, а також начальник слідчого відділу РВВС такий дозвіл давали навіть у письмовому вигляді. Проте зустрітися з підзахисним адвокату так і не вдалося. Як повідомляв Ваганову в останній момент черговий по РВВС, дозвіл на побачення має ствердити керівник слідчої групи Валерій Силін. З цього приводу адвокат направляв численні скарги в Генпрокуратуру. У результаті наприкінці квітня В.Силін (усно, по телефону) сказав йому про те, що... Ахметьянов «відмовився від захисту». За словами адвоката, відповідного документа, підписаного Ахметьяновим, він не бачив. Тому не знає, відмовився Ахметьянов від захисту взагалі чи конкретно від його послуг, і продовжує діяти на основі укладеного 26 березня договору.

— Стаття 263 ч.1 УК України не відноситься до тяжких злочинів, оскільки, відповідно до статті 12 того ж КК, максимальний строк покарання за нею не перевищує п’яти років, — каже Олександр Ваганов. — На практиці ж до підслідного за такими статтями запобіжний захід «узяття під варту» заміняють іншими: підпискою про невиїзд, заставою, поручництвом. Крім цього, ситуація неможливості зустрічей із моїм підзахисним є прямим порушенням ледь не всіх пунктів статті 48 КП «Права й обов’язки захисника», і, більше того, потрапляє під дію статті 374 КК «Порушення права на захист». За деякими даними, Ахметьянов піддається психологічному тиску і вже намагався порізати собі вени, вимагаючи переведення в СІЗО відповідно до законного рішення суду. Все це свідчить про те, що обвинувачення його за статтею 263 — лише привід. За нашими даними, весь цей час від підзахисного вимагають зізнання щодо участі в організації убивства Валерія Кравченка.

До вищесказаного слід додати, що місцезнаходження підслідного Бориса Ахметьянова на даний момент достеменно невідоме. Принаймні, в ОСІ-21 його немає. За деякими даним, він утримується в ІТУ ГУ МВС в Одесі. Проте в жодній з установ, де може утримуватися підслідний, передачі від родичів для нього не приймають.

До речі, головним вмістом цих передач є гігієнічні прокладки для протеза лівої ноги. Ногу Борис Ахметьянов втратив 15 років тому, працюючи в Іллічівському порту. Кукса досі кровоточить, і носіння протеза йому не рекомендоване. Як вважає син Ахметьянова В’ячеслав, таким чином правоохоронці провокують погіршення здоров’я підслідного з метою зробити його більш згідливим.

У точності повторює вищевикладене ситуація із Сергієм Вербицьким — керівником «Дунайської транспортної компанії». Його також затримано 26 березня. Боєприпаси, щоправда, знайдено в офісі фірми «Старфлот», де він працював (патрони — в прохідній кімнаті, тротилова шашка — за шафою; та й в офісі цьому працювали, за словами захисту, ще дві фірми). Далі — Приморський райсуд, його ухвала про взяття під варту, неможливість для адвоката побачитися з підзахисним без санкції керівника слідчої групи Силіна, невизначене місце його перебування, не приймаються передачі у родичів.

Розгляд апеляції адвоката Вербицького Руслана Сліпенка на ухвалу Приморського суду про обрання запобіжним заходом утримання під вартою відбулося 4 квітня. О 12.30 апеляційний суд Одеської області ухвалив «частково задовольнити» вимоги адвоката, а саме — скасувати ухвалу Приморського райсуду і відправити справу на новий розгляд. Однак вже о 19.00 Приморський райсуд знову обрав Вербицькому запобіжний захід «утримання під вартою».

— При цьому з 12.30 до 19.00 Сергій Вербицький перебував під конвоєм у приміщенні, що займається слідчою групою Генпрокуратури і УБОЗ, під охороною працівників міліції, — каже адвокат Руслан Сліпенко, — хоча мав бути негайно звільнений після рішення суду. Відомо, що перед засіданням у кабінет судді Приморського райсуду А.Каплі прибули керівник слідчої групи Валерій Силін, прокурор Приморського району Г.Пімонов і ще кілька людей у міліцейській формі, котрі протягом години розмовляли із суддею за зачиненими дверима. Рішення судді в таких умовах можна спрогнозувати.

Наприкінці квітня адвокат випадково дізнався, що від Вербицького «отримана явка з повинною». При цьому зміст документа залишається таємницею. За даними захисника, «явка» ця стосується не мотивів затримання (зберігання боєприпасів), а обставин комерційної діяльності «Дунайської транспортної компанії». До нового допиту за матеріалами явки з повинною Сергій Вербицький усно заявив адвокату Руслану Сліпенку, що відмовляється з ним розмовляти. Після допиту, за словами адвоката, Вербицький тихо повідомив йому, що піддавався тиску і катуванням, а також погрозі «організувати» серцевий напад, якщо не буде співпрацювати зі слідством...

На відміну від інших затриманих, у Вербицького був один тривалий конфлікт із місцевою владою. Річ у тім, що його компанія займалася перевантаженням газоконденсату в Ренійському порту. А у місцевої влади нібито були свої плани на цей бізнес. За даними товаришів по службі Вербицького, протягом останніх років його фірма піддавалася десяткам перевірок усіляких контролюючих органів — від податкової до екологічної інспекції! Фірма зазнала колосальних збитків, але вистояла. На думку колег, арешт Вербицького цілком міг бути інспірований під шумок кампанії з пошуку убивць Кравченка з метою позбутися нарешті неугодного бізнесмена...

Аналогічна ситуація з двома іншими жителями Рені, арештованими за таким же мотивом у такому ж порядку — Петром Карапетрею і Миколою Філоті. Обидва вони утримуються в райвідділах... Херсонської області! Але апофеозом роботи слідчої групи Генпрокуратури у справі про убивство Кравченка стала смерть у камері ІТУ УВС Одеси затриманого по цій же справі екс-робітника карного розшуку Павла Хмарського. Його затримали удень 22 квітня у власній квартирі. За словами дружини і дітей, при цьому Хмарського було побито. Перед затриманням проведено обшук. Щоправда, ні патронів, ні інших предметів, які послужили підставою для затримання, не було знайдено. Обвинувачення Хмарському також не було пред’явлено. 23 квітня адвокат (нині свідок у справі про його загибель) Наталя Бжассо повідомила дружині затриманого, що «видимі місця тіла Павла в синцях» і що він, за його словами, «прослуживши все життя в карному розшуку, не уявляв собі такого жорстокого знущання над людьми».

Як розповіла дружина, увечері 22 квітня, стоячи під вікнами УБОЗ УМВС Одеської області на вулиці Осипова, вона чула крики свого чоловіка, якого били. У ніч на 24 квітня Павла Хмарського знайшли повішеним у камері. За даними слідства, мало місце самогубство. За фактом загибелі підслідного порушено кримінальну справу. Результатів судово-медичної експертизи загиблого поки немає (тіло поховано, на експертизу відправлено лише внутрішні органи).

Через кілька днів у ЗМІ з’явилася неофіційна інформація про те, що Хмарський, працюючи в карному розшуку, був інформатором організованих злочинних угруповань. І повісився в камері, оскільки був звинувачений своїми колегами в зрадництві і «не витримав каяття сумління». Однак, за даними колишніх колег загиблого, на нього «вказав» один із членів ОЗГ, якого допитували у справі про убивство Кравченка «про всяк випадок» (слідча група «перетрушує» зараз усі можливі джерела оперативної інформації). Вказав, особисто не знаючи його, просто на знайоме прізвище... Насправді, за словами колишніх колег міліціонера, Хмарського задушили й підвісили в камері (странгуляційна борозна на його шиї була набагато ширшою, аніж джгут із простирадла, на якому він висів) із метою приховати факти застосування жорстоких катувань під час допиту...

Начальник ГУБОЗ МВС України Юрій Черкасов у своїх заявах із цього приводу категоричний: міліція очищається від перевертнів. За його словами (про це «ДТ» уже писало), слідство в справі про убивство президента «Антарктики» Валерія Кравченка відпрацьовує сьогодні версію про причетність до убивства фірми «Айгаз-Україна», що здійснювала перевантаження газоконденсату в Іллічівському порту. При цьому «Айгаз-Україна» — шанована в регіоні компанія. Правда, історія схожа на ренійську?

Отже, відкритий конкурс на посаду убивць Валерія Кравченка в Одесі триває. Убивцею може бути визнаний кожен, хто займався хоч скількись помітною господарською діяльністю. У тому, що убивство розкриють, можна не сумніватися.