Як повідомляють в опублікованій 4 жовтня доповіді організації Amnesty International, страти в США з допомогою ін’єкції смертельних препаратів, як мінімум, у дев’яти випадках були надто «ускладнені»: так, агонія одного з засуджених протривала 69 хвилин, а другий п’ять разів поскаржився: «Не діє». У доповіді міститься список некваліфіковано проведених страт із 2000 року, коли 37 із тих 38 американських штатів, де дозволено страту, перейшли на ін’єкційний метод.
У травні 2006 року в Огайо технічний персонал 22 хвилини шукав вену, яка підходила б для ін’єкції летальної комбінації з трьох препаратів. Коли засуджений Джозеф Кларк підняв голову й поскаржився, що засіб не діє, техніки закрили завісу навколо каталки, на якій він лежав, і ще 30 хвилин шукали вену.
Патологоанатоми виявили на тілі Кларка сліди 19 уколів. Широкий розголос мав випадок у Флориді в грудні 2006 року, коли засуджений Анхель Ньевес Діас зазнав хімічних опіків рук, поки техніки намагалися знайти вену. Зі слів очевидців преса повідомила, що обличчя Ньевеса Діаса кривилося від болю.
Такі жахливі подробиці спростовують головний аргумент, який висловлювався за страту з допомогою ін’єкцій, а саме, що це порівняно безболісний і гуманний спосіб умертвіння. У доповіді, написаній Amnesty International, вказано: «Ряд страт у США здійснювався некваліфіковано, що заподіювало жертві страждання, іноді тривалі».
Amnesty International наголошує, що влада штату Техас, «рекордсмена» США за кількістю страт, заборонила застосовувати один із хімічних препаратів, який використовують для страти або з метою усипити домашніх тварин, тому що він неефективно вгамовує біль.
За кілька днів до публікації цієї доповіді страти в США були неофіційно припинені після того, як Верховний суд постановив переглянути метод смертельних ін’єкцій. Ввечері 2 жовтня апеляційний суд Техаса відстрочив призначену страту уродженця Гондурасу аж до остаточного рішення Верховного суду.