Історія, про яку йтиметься тут, стара. Про неї «Зеркало недели» писало докладно 1997 р. у публікації «Гроші, брехня і спусковий гачок». А почалася вона ще раніше — 1995-го. З великого скандалу, який вибухнув у портовому місті навколо однієї з найбільших в Україні транспортно-експедиторських компаній «Іллічівськзовніштранс» («ІЗТ»). Галас тоді підняли акціонери, дізнавшись, що керівництво підприємства за їхніми спинами вирішило віддати швейцарській компанії HR-Synergie Finanz AG 21% акцій «ІЗТ» усього за чотири автотягачі МАЗ.
«ІЗТ» — третє за розміром підприємство в Іллічівську, — на той час був єдиним із приватизованих, куди городяни змогли вкласти свої сертифікати. Тому звістка про цю угоду швидко облетіла місто. Працівники «ІЗТ», побоюючись гніву начальства, намагалися не втручатися. А от медики, вчителі й інші бюджетники стали на захист своїх прав, прав акціонерів. Вони подали позов до суду і справу виграли. Щоправда, рішення суду було відразу оскаржено. І почалися судові розгляди. У обласному суді, потім у районному... Важко сказати, чим закінчилася б судова епопея, але сталося жахливе. Біля під’їзду свого будинку було вбито генерального директора АТ «ІЗТ» Л. Коренчука. Кількома місяцями раніше було вбито представника HR-Synergie Finanz AG Є.Шляхова. Такий сумний поворот подій повернув підприємство у вихідну позицію. Однак поїзд був уже в дорозі. Старе керівництво встигло перереєструвати відкрите акціонерне товариство в закрите з іноземною інвестицією. Й іноземна компанія, котра вклала цю інвестицію, стала вимагати обіцяний пакет.
«ІЗТ» і HR-Synergie Finanz AG позиваються й досі. За ці роки про справу, що слухалася в районних, обласних, Верховному судах, у місті давно забули. Акціонери ще чотири роки тому, після того як підприємство очолило нове керівництво, виключили так званого інвестора зі свого ЗАТ, вважаючи по суті справу для себе вирішеною. Відтоді на зборах це питання не порушувалося. До останнього часу.
23 березня відбулися загальні збори акціонерів, і давній конфлікт сплив у всій своїй красі. Річ у тім, що напередодні в місті з’явилися доставлені з Києва номери газети зі статтею, у якій керівництво «ІЗТ» обвинувачувалося у всіх смертних гріхах: у розкраданнях, корупції і навіть убивстві. Оливи у вогонь підлила і присутність на зборах народного депутата України від Херсонської області Сергія Кириченка. Починаючи з 1998 р., він бере активну участь в захисті інтересів іноземного інвестора. Пише листи у всі інстанції. В останньому, на ім’я генпрокурора, він повідомляє ті ж факти, що було перелічено в газетній статті. Керівництво «ІЗТ», обурене поведінкою депутата, вирішило запросити його на збори.
Атака на керівництво «ІЗТ»
С.Кириченко прибув у супроводі свого помічника І.Вермана й адвоката HR-Synergie Finanz AG Г.Монастирського. Слід сказати, що до приїзду в Іллічівськ народний депутат готувався заздалегідь. Внаслідок його втручання для перевірки законності проведення зборів прибули представники Одеського територіального керування Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку. Буквально за кілька хвилин до початку зборів генерального директора «ІЗТ» Валерія Дербакова (основного доповідача) терміново попросили приїхати в прокуратуру для бесіди. За два тижні до цього С.Кириченко відправив лист на ім’я прокурора Одеської області з проханням звернути увагу на зловживання нинішнього керівництва «ІЗТ». З посиланням на скарги акціонерів він повідомив прокурору, що керівництво підприємства в обхід законодавства захопили кримінальні структури на чолі з нинішнім директором. «У листах акціонерів, — пише він, — прямо вказується на зв’язок убивства колишнього директора «ІЗТ» із нинішньою практикою нового керівництва, спрямованою на розтягування підприємства і розкрадання колективного майна акціонерів...»
Варто сказати, що нове керівництво «ІЗТ» обрали на загальних зборах акціонерів ще весною 1997 р. Тож у «Іллічівськзовніштрансі» дії депутата, публікацію в газеті і скарги невідомих акціонерів розцінили як чергову атаку на підприємство. За останні чотири роки, за які, як повідомляє депутат, розкрадено колективне майно, справи «ІЗТ» різко пішли вгору. Обсяги перевалки вантажу зросли на 88,1%, надходження вантажу — на 123,8%, автоперевезень — на 29,4%. Збільшилися обсяги надходження бавовни. Лише торік прибуток склав 2,9 млн. грн. Збільшилася зарплата. У середньому робітники «ІЗТ» одержують 511 грн. на місяць. Ці успіхи, за словами керівництва «ІЗТ», й активізували тих, хто претендує на 21% акцій підприємства. «І те, що відбувалося напередодні зборів, — говорили вони, — є нічим іншим як спробою їх зірвати».
Так само було розцінено і поведінку народного депутата. Річ у тім, що на самому початку зборів, коли головуючий ще не встиг його відкрити, пан Кириченко підвівся і заявив: «Шановні, ваші збори є нелегітимними». Зал оторопів, але С.Кириченко, не звертав уваги на реакцію присутніх, продовжуючи: «Відповідно до установчих документів, 21% акцій належать іноземному інвестору...» Щоправда, далі депутата слухати не стали. Йому пояснили, що в реєстрі акціонерів ЗАТ «ІЗТ» такого акціонера немає і ніколи не було. Є лише претензії з боку HR-Synergie Finanz AG, і вони розглядаються в суді. А те, що збори легітимні, підтвердили спеціалісти комісії з цінних паперів і фондового ринку.
Забігаючи наперед скажу: коли Кириченко вийшов на трибуну, то заявив, що приїхав на збори не як народний депутат, а як чиновник, голова підкомітету з питань прав людини. «У мене є дві скарги акціонерів. Від фізичних осіб. Але я не хочу називати їхні імена, щоб у них не було неприємностей, — сказав він. — І від компанії HR-Synergie Finanz AG».
Цим уточненням народний обранець остаточно налаштував проти себе присутніх. Адже акціонери «ІЗТ» — це фізичні особи. Їх близько 4 тис. чоловік. І якщо віддати HR-Synergie Finanz AG 21%, то в них усіх цю частину треба забрати, що призведе до зменшення їхньої частки. Але незрозуміло, кому віддавати і головне — за що. Втім, щоб це зрозуміти, багато розуму не треба. Достатньо глянути на «паспортні» дані HR-Synergie Finanz AG.
За інформацією Одеської філії міжбанківської служби безпеки «Скіф», оголошеною на зборах акціонерів, швейцарська компанія HR-Synergie Finanz AG являє собою АТ, створене 1993 р. Статутний капітал — 100 тис. швейцарських франків. Компанія займається посередництвом при фінансуванні, проведенням торгових операцій, угодами з нерухомістю. Персонал відсутній. Господарська діяльність ніде не зафіксована. Компанія не публікує ніяких фінансових звітів, а у відомостях податкової служби про сплату податків за всі роки до 1998-го включно фігурує «0». Компанію не зареєстровано в будь-яких телефонних довідниках Швейцарії і вона не має власного телефонного входу. Контактні номери телефону, факсу й адреса належать юридичній адресі адвокатської контори Бруно Шелберта. Пан Шелберт і є єдиним членом ради директорів компанії. Інформація про те, хто її заснував, не розкривається.
Ось ця іноземна компанія з дуже «яскравою» біографією, котра не має жодного стосунку до виробничої діяльності «ІЗТ», і претендує на 21% акцій українського підприємства. Судячи з доходів «ІЗТ», це в середньому близько 600—800 тис. дол. на рік. Як то кажуть, хоч із нігтя виколупай, але дай. А за що? Через це, власне кажучи, вся катавасія і заварилася п’ять років тому. Тоді наприкінці 1995 р. акціонери поняття не мали, що являє собою HR-Synergie Finanz AG. Але вони дізналися, що керівництво підприємства вирішило віддати їй 21% акцій лише за чотири автотягачі МАЗ без причепів. Це, зауважте, і було інвестицією швейцарців, оціненою в $100 тис. Така арифметика ні в кого в голові не вкладалася. «ІЗТ» на той момент мав величезний парк першокласних автомобілів. Тільки вантажних налічувалося 114 одиниць, у тому числі такі марки, як «Вольво», «Мерседес», «Сканія» вартістю понад 100 тис. дол. кожна. Було 123 причепи і напівпричепи, 11 спецмашин, 17 легкових автомобілів, 15 автобусів, кілька сот одиниць перевантажувальної техніки. Не кажучи вже про величезні складські приміщення в 100 тис. кв. м., а також будівлі й інші матеріальні цінності.
Словом, ці МАЗи були потрібні «ІЗТ», як п’яте колесо у возі, щоб приймати їх на таких кабальних умовах. «Іллічівськзовніштранс» на той момент без будь-чиєї допомоги міг купити не один десяток таких машин. До речі, у цей період він придбав транспортних засобів й обладнання більш аніж на 3 млн. дол. і 255,6 тис. німецьких марок. Було куплено 21 вантажну машину, 20 причепів і напівпричепів, багато іншого.
Звісно, всі прекрасно розуміли, що йдеться не про інвестицію, а про кабальну угоду. Адже все робилося келійно, без згоди акціонерів. Рішення одноосібно приймав колишній генеральний директор «ІЗТ» Л.Коренчук. А установчі документи, із яких випливає, що HR-Synergie Finanz AG належить 21% акцій, підготовлені зятем Л.Коренчука, сфабриковано на основі підробленого протоколу зборів акціонерів. Це встановив суд. Було виявлено факти фальсифікації і ряду інших документів. Тоді представником компанії HR-Synergie Finanz AG був такий собі Є.Шляхов. І на документах стояв його підпис. Однак суд встановив, що на момент реєстрації інвестиції він не мав повноважень підписувати документи від імені фірми. Було виявлено і грубе порушення закону при оцінці внесків сторін. У результаті чотири автотягачі МАЗ, оцінені за світовими стандартами, коштують 14 млрд. 150 млн. крб. або 100 тис. дол. А майно «ІЗТ», яке увійшло в статутний фонд АТ, що дорівнює 12 млрд. 226 млн. крб., було оцінено за методикою 1993 р., яка існувала при викупі підприємства громадянами України за приватизаційні сертифікати.
За такого розкладу, коли інвестиція перевищує вартість усього статутного фонду, можна вимагати і всі 100% або на гірший кінець 50%, на що спочатку, як говорять, і розраховувала HR-Synergie Finanz AG. Тим часом, за оцінками фахівців, вартість майна «ІЗТ» може становити близько 70—80 млн. дол. Пізніше буде встановлено, що пакет надали інвестору без проведення додаткової емісії акцій. А це означає, що угода про передачу 21% — теж незаконна.
Судова епопея
Все це довели в Іллічівському міському суді в квітні 1996 р., який визнав реєстрацію ЗАТ з іноземною інвестицією незаконною. І якби не міськвиконком, котрий оскаржив в обласний суд, можливо, не було б цієї довгої судової епопеї, що розтяглася на роки. Обласний суд їхню скаргу задовольнив. Справу направили на повторний розгляд у Приморський райсуд Одеси.
За той час, поки йшли судові розгляди, багато змінилося. Було проведено індексації основних фондів, і капітал АТ різко збільшився, тому чотири тягачі МАЗ втратили попередню вагу.
Далі події розвивалися за всіма законами кримінального жанру. Слухання в Приморському суді почалося через півроку. Це була середина грудня 1996-го. Несподівано воно перервалося. На одному із засідань, коли викликали свідків для дачі показань, суддя раптом заявив, що у позивачів немає достатніх повноважень виступати від імені всіх акціонерів, і припинив слухання. Позивачами були медики, лікарі, пенсіонери. Вони, звісно ж, мали повноваження, але доводити свою правоту їм не судилося. Ввечері того ж дня, коли скарга акціонерів розглядалася в суді, біля під’їзду його ж будинку було вбито генерального директора «ІЗТ» Л.Коренчука.
Після убивства, котре потрясло Іллічівськ, настала довга пауза. І тільки через три місяці, коли відбулися збори акціонерів, учасники судових розглядів знову зустрілися в одному залі. З одного боку акціонери «ІЗТ», з іншого — представники HR-Synergie Finanz AG: адвокат Б.Шелберт, вже в ролі президента компанії, і адвокат Г.Монастирський. Здавалося, кожний із сидячих у залі бажав висловити своє ставлення до їхньої присутності. Виступи були такі, що пан Шелберт після зборів подав позов у суд про захист честі й гідності. Він вважав, що його самого і його фірму образили підозрами в авантюризмі і нереальності існування самої компанії. До речі, суд його позов не задовольнив. Того ж дня акціонери ще раз розглянули питання про претензії HR-Synergie Finanz AG і прийняли рішення виключити швейцарську компанію з числа учасників ЗАТ «ІЗТ» і повернути їй чотири МАЗи. У відповідь скривджений інвестор подав позов у суд із вимогами віддати 21% акцій. У свою чергу «Іллічівськзовніштранс» подав зустрічний позов із вимогами визнати недійсними установчі документи, відповідно до яких HR-Synergie Finanz AG належить 21%. Хоча на той момент їх уже двічі перереєстрували, і від іноземної компанії там не лишилося й сліду.
З цього моменту почався новий етап судових розглядів, який триває досі. За чотири роки винесли чимало рішень: одні — на користь HR-Synergie Finanz AG, інші — «ІЗТ». Останній раз слухання відбулося у Верховному Суді торік у грудні. Зараз розгляд справи припинено. За клопотанням «ІЗТ» призначено експертизу оцінки вартості майна ЗАТ, аби визначити — скільки акцій може отримати HR-Synergie Finanz AG за чотири тягачі МАЗ. Однак сьогодні постає ще одне питання, дуже просте, але головне. Офіційно поки ніхто його не порушував. У матеріалах справи немає документів, які підтверджують сам факт внесення інвестиції. Наявність на підприємстві чотирьох МАЗів ще не означає, що вони належать інвестору...
Загалом, кінця цієї судової епопеї поки не видно...
А ось із приводу діяльності самого народного депутата в зв’язку з його захистом інтересів HR-Synergie Finanz AG, то є висновки Комітету з питань регламенту, депутатської етики й організації роботи Верховної Ради, підготовлені в березні 1999 р. Їх зроблено в зв’язку із звертанням акціонерів—членів трудового колективу «ІЗТ», обурених втручанням Кириченка в судовий процес. Там сказано ось що: звернення народних депутатів із приводу конкретних судових суперечок не є депутатським запитом. У залежності від їхнього характеру й змісту запити варто розцінювати як супровідний лист до скарги зацікавленої особи або як саму скаргу в порядку нагляду, або як втручання в судову діяльність.
На закінчення хочу додати, що слова депутата все ж таки отримали свій подальший розвиток. Прокуратура почала розслідування за фактами, викладеними Кириченком у листах до правоохоронних органів. У зв’язку з цим відновлено і розслідування кримінальних справ, пов’язаних із двома замовленими убивствами, які чотири роки тому потрясли портове місто.