UA / RU
Підтримати ZN.ua

ІСТИНА ПІЗНАЄТЬСЯ В СУДІ

Резонансний скандал, пов’язаний зі зрізанням щитів зовнішньої реклами в Донецьку за вказівкою міської влади, отримав цілком очікуване продовження...

Автор: Володимир Бондарчук

Резонансний скандал, пов’язаний зі зрізанням щитів зовнішньої реклами в Донецьку за вказівкою міської влади, отримав цілком очікуване продовження. Відповідні дії потерпілої рекламної компанії BigBoard увінчалася успіхом — Господарський суд Донецької області визнав дії міськвиконкому незаконними й зобов’язав його відновити щити на старих місцях. І хоча до закінчення протистояння, судячи з усього, ще далеко, можна дійти висновку, що вирішення конфлікту поступово переходить у правові рамки.

Суд визнав надуманість причин, на підставі яких було здійснено спробу витиснути рекламну компанію з донецького ринку. У ході судового розгляду з’ясувалося, що міська влада в особі заступника мера Геннадія Ткаченка видавала 2003 року розпорядження, за якими демонтувалися рекламні конструкції компанії.

Причиною всіх демонтажів, за словами чиновників, було порушення вимог п’ятого розділу «Єдиних правил ремонту та утримання доріг...», а також великі заборгованості з боку рекламістів із платежів до міського бюджету. З цими обвинуваченнями під час останніх демонтажів (жовтень 2003 р.) оператори не погоджувалися, стверджуючи, що порушень і заборгованостей із їхнього боку немає. При цьому вони посилалися на положення нової редакції Закону України «Про рекламу», що має вищу юридичну чинність стосовно нормативних актів Кабінету міністрів України та місцевих органів влади. У свою чергу, оператори зовнішньої реклами обвинувачували владу в тому, що та не дотримується принципів сумлінної конкуренції і сама порушує законодавство, своєчасно не видаючи дозволу на установку рекламних конструкцій. Обидві сторони наводили свої аргументи, а будь-які спроби знайти золоту середину ні до чого не призводили.

У цілому за минулий рік потерпілі оператори втратили близько 180 рекламних конструкцій, що знаходяться в їхній власності. Привертає увагу той факт, що рекламники досить довго не наважувалися звернутися до суду, не вірячи, що в Донецьку можна реально домогтися незалежного розгляду справи. Лише компанія BigBoard, що втратила половину донецької мережі рекламних конструкцій, вирішила реалізувати законні права для свого захисту. Були подані позови у донецькі та київські суди, і сьогодні вже можна говорити про результат, який напевно стане прецедентом для всієї рекламної галузі України. Зокрема, за позовом цієї компанії Господарський суд Донецької області виніс рішення про незаконність демонтажу 46 конструкцій компанії BigBoard і зобов’язав міськвиконком відновити їх на колишніх місцях. Крім того, суд визнав порушення виконкомом вимог законодавства в частині порядку видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Характерно, що ця новина, яка дає надію на стабілізацію ситуації на місцевому ринку, передусім приємна для замовників реклами. «Для нас як для клієнтів висновки суду — це величезний позитив, оскільки ми завжди виступаємо проти місцевої монополії, особливо проти монополії адміністративної», — стверджує Андрій Клименко, керівник компанії Starcom. І дуже добре, що є оператори, які борються і виграють, захищаючи свою репутацію та репутацію рекламного ринку. Звичайно, слід враховувати, що втілення в життя таких рішень дуже проблематичне, і в Донецьку влада готова на все, щоб досягти бажаного. Та нині не 90-ті роки минулого століття, і ми очікуємо, що справедливість усе-таки відновлять».

У самій компанії BigBoard цю перемогу сприйняли без особливої ейфорії. Олександр Діденко, генеральний директор компанії, відпочатку дивився на судовий розгляд дещо ширше, ніж просто на боротьбу за відновлення щитів. «Питання не стояло принципово: виграти справу, одержати гроші, поставити назад зрізані мережі, — каже він. — Зрештою світ не зійшовся на Донецьку. Свою роль зіграло інше — репутація фірми могла постраждати через подібні дії місцевих чиновників. Адже ми працюємо на ринку України довше за всіх, у нас найбільша мережа, і дуже не хотілося втрачати напрацьоване роками ім’я. Тому судові справи ми вели, передусім, для того, щоб довести: у цій країні можна домогтися всього законними шляхами, і ми діємо й діятимемо лише такими методами».

Втім, як незабаром з’ясувалося із відгуку міськвиконкому, влада не вважає себе причетною до демонтажу конструкцій. Виявляється, організація, що займалася цим, «різала» їх на свій страх і ризик. Заступник голови міської ради Донецька Геннадій Ткаченко тепер стверджує, що компанія BigBoard просто надала суду недостовірні дані. У цілому ж роль мерії в цій історії досить суперечлива. Міський голова кілька разів заявляв про незаконність демонтажу, але при цьому влада нічого не робила, щоб врятувати місто від скандалу, що дискредитує його. Не відповідав мер і на звернення Асоціації зовнішньої реклами України, хоча вони широко обговорювалися в пресі.

Виконавчий директор галузевої асоціації Артем Біденко розвиток скандальної історії вважає великим уроком не тільки для рекламного ринку, а й для всього бізнесу: «Ситуація в Донецьку має стати для рекламістів прикладом того, як за нинішніх ринкових умов слід боротися з рецидивами адміністративно-командної економіки. Вже саме те, що справа в суді була, свідчить, що відстоювати свої права сьогодні необхідно й можливо.

Ймовірно, що найближчим часом можуть з’явитися нові судові позови за демонтажними подіями, тому що приклад компанії BigBoard показав небезнадійність цього наміру. У будь-якому разі, за прийнятими рішеннями суду міська влада апеляції не подає. Залишається сподіватися, що інструменти адміністративного тиску на ринок надалі не застосовуватимуться.

Звичайно, з огляду на специфіку регіону та традиції місцевого самоврядування, компанії готуються до тривалої позиційної боротьби. Та першу перемогу вони вже отримали, довівши, що судовий шлях може й має використовуватися операторами зовнішньої реклами для захисту своїх прав. А завдяки резонансу скандальних донецьких подій кінець боротьби матиме величезне значення не лише для галузі. Він стане певною віхою на шляху становлення в нашій країні цивілізованого правового суспільства.