Конституційний суд України визнав неконституційним положення Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів», згідно з яким депутата не можна звільнити з роботи або займаної посади без попередньої згоди відповідної місцевої Ради.
Після рішення КС депутатів місцевих Рад народних депутатів можна буде звільняти з ініціативи адміністрації підприємства, установи або навчального закладу, де вони працюють, без попередньої згоди Ради. Так само без попередньої згоди Ради тепер можна буде звільнити зі служби, понизити в званні або посаді в порядку дисциплінарного стягнення депутатів місцевих Рад із числа військовослужбовців.
Такі зміни зумовлені рішенням Конституційного суду України, оприлюдненим на відкритому засіданні. Неконституційним визнано положення ч. 1 і ч. 2 ст. 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів». (Стаття 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» («Охорона трудових та інших прав депутата») визначає, що «депутат місцевої Ради народних депутатів не може бути з ініціативи адміністрації (власника) підприємства, установи, організації, навчального закладу звільнений з роботи або із займаної посади, виключений з колгоспу, кооперативу або навчального закладу (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації), а також переведений у порядку дисциплінарного стягнення на менш оплачувану роботу (посаду) без попереднього узгодження з відповідною Радою народних депутатів. Депутат із числа військовослужбовців або інших категорій громадян, служба яких регулюється статутами і положеннями, не може бути з ініціативи командування (адміністрації) звільнений із служби, понижений у званні або посаді в порядку дисциплінарного стягнення без попередньої згоди Ради».)
Як повідомив після оприлюднення рішення суддя-доповідач у справі Микола СЕЛІВОН, КС розглядав цю справу за поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного роз’яснення положення ч. 2 ст. 28 цього закону. МВС звернулося до КС у зв’язку з виникненням конкретного трудового спору, коли в порядку скорочення штату був скорочений генерал-майор міліції без попередньої згоди обласної Ради народних депутатів, депутатом якої він був.
За словами М.Селівона, уже розглядаючи питання офіційного роз’яснення ч. 2 ст. 28 закону, КС також установив наявність ознак невідповідності Конституції частини 1 ст. 28 закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів». Рішення КС грунтувалось, зокрема, на дослідженні суті місцевого самоврядування, оскільки, відповідно до ст. 5 Конституції, органи місцевого самоврядування не є органами державної влади, а місцеве самоврядування слід розглядати як форму здійснення народом влади, що гарантується ст. 7 Конституції, повідомляє агентство УНІАН.
За чинною Конституцією, сказано в рішенні КС, місцеві Ради є представницькими органами місцевого самоврядування, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів. Тому передбачений у ч. 1, 2 ст. 28 закону спосіб забезпечення трудових прав депутатів місцевих Рад не відповідає суті місцевого самоврядування. Крім того, надання місцевою Радою попередньої згоди на звільнення депутата цієї Ради з роботи містить ознаки попередньої перевірки Радою законності дій адміністрації підприємства, що є фактично здійсненням функцій суду. А відповідно до ст. 124 Конституції, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. М.Селівон також зазначив, що, вирішуючи питання про неконституційність зазначених положень закону, КС виходив з того, що Конституція наділяє Верховну Раду і Президента України повноваженнями щодо призначення і звільнення певних посадових осіб. Проте Конституція не передбачає для їхнього звільнення одержання попередньої згоди місцевої Ради.
Виходячи з викладеного, КС дійшов висновку, що частини 1 і 2 ст. 28 закону не відповідають ст.ст. 85, 106, 118, 124, 140 Конституції України. Водночас КС у своєму рішенні зазначив, що цим висновком не обмежуються трудові права працівників, які є депутатами місцевих Рад, — вони, як і інші громадяни, можуть захищати свої інтереси в судовому порядку.
Коментуючи це рішення КС, М.Селівон водночас зазначив, що воно було досить складним для Конституційного суду — за нього проголосували 10 із 16 суддів. М.Селівон також повідомив, що особисто він голосував «проти свого внутрішнього переконання», оскільки аргументи, викладені в судовому рішенні, «не є цілком обгрунтованими». Висловлюючи особисту позицію, він зазначив, що місцева Рада повинна дивитися, чи не пов’язане звільнення одного з її депутатів з роботи власне з його депутатською діяльністю. І що визнані неконституційними положення закону були однією з гарантій місцевого самоврядування в Україні, зокрема щодо охорони трудових прав депутатів місцевих Рад.
Водночас, за словами судді, за п’ять років роботи КС «уперше реалізував своє право в повному обсязі», коли, даючи офіційне роз’яснення положень закону, визнав їх неконституційними.