Голова Верховного суду Василь Онопенко звернувся з листом до парламенту з приводу загрозливої ситуації, яка складається з проведенням в Україні судової реформи. Як зазначається в листі, сьогодні вкотре активізувалися настійливі намагання певних сил у сумнівний з правового погляду спосіб домогтися ухвалення парламентом законів, що передбачають докорінне реформування судоустрою України, статусу суддів, судочинства.
Ідеться насамперед про подані президентом 27 грудня 2006 року на розгляд Верховній Раді проекти законів України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» (реєстр. № 2834) та «Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів» (реєстр. № 2835).
2 квітня 2007 року президент відкликав зазначені законопроекти, обґрунтувавши своє рішення, по-перше, необхідністю вивчити ще до їх ухвалення висловлені Верховним судом, органами суддівського самоврядування, юридичними громадськими організаціями, провідними вченими зауваження концептуального характеру, по-друге, неможливістю виваженого та юридично обґрунтованого підходу до розгляду цих проектів у ситуації, коли реформування судової системи перетворилося в надміру політизований процес. У своєму листі до Верховної Ради України президент висловив побоювання, що за таких обставин мета здійснення судової реформи може бути істотно викривлена і звестися до намагання деяких політичних сил узяти суди під політичний контроль, що загрожує порушенню конституційного принципу поділу влади та незалежності суду.
Натомість 3 квітня 2007 року, після того як президент 2 квітня 2007 року видав указ № 264 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України», народні депутати розглянули зазначені законопроекти і проголосували за їх ухвалення в першому читанні. Ухвалення такого рішення в період дії зазначеного указу президента щонайменше ставить під сумнів його легітимність.
Крім того, Верховна Рада сама фактично визнала відсутність юридичної сили свого рішення стосовно ухвалення зазначених законопроектів у першому читанні, прийнявши 29 травня 2007 року, після зупинення президентом у певній частині дії указу «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України», постанову «Про підтвердження результатів голосування щодо законів України, прийнятих Верховною Радою України в період з 3 квітня по 29 травня 2007 року». У доданому до цієї постанови Верховної Ради переліку актів, голосування щодо яких було підтверджено (тобто належним чином юридично закріплено), проектів законів про судоустрій та статус суддів (реєстр. № 2834 та № 2835) немає.
Разом з тим 23 листопада 2007 року у Верховній Раді здійснено перереєстрацію законопроектів про внесення змін до законів України «Про судоустрій України» та «Про статус суддів» (реєстр. № 0916 та № 0917) як таких, що ухвалені в першому читанні. Це було зроблено всупереч положенню частини першої статті 100 чинного на той час Регламенту Верховної Ради України, відповідно до якого законопроекти, внесені і не ухвалені в першому читанні до закінчення строку повноважень Верховної Ради відповідного скликання, вважаються відкликаними. Таким чином, вони мали бути зняті з розгляду.
Василь Онопенко наголошує, що ухвалення в такий спосіб базових для функціонування судової системи законів поставить під сумнів легітимність діяльності судів та суддів.
Голова Верховного суду робить висновок, що за таких обставин розгляд парламентом зазначених законопроектів є юридично неприпустимим.
Виходячи з викладеного, Василь Онопенко просить депутатів не допустити розгляду зазначених законів у другому читанні, запобігши формуванню нелегітимної законодавчої бази для діяльності судів і суддів. При цьому він висловив сподівання на розуміння депутатами надзвичайної важливості судової реформи для подальшого розвитку нашої країни та спільної відповідальності за її здійснення.