Цитата з усенародно любимого фільму досить чітко відбиває сюжет історії, що сталася в Криму. Як колись графа Каліостро волею потойбічних сил занесло в російську глибинку, так і в нашій розповіді 2002 року група інвесторів вирішила створити на місці колишнього звалища у промисловій зоні біля Алушти сучасний завод із виробництва систем краплинного зрошення, аналогів якому досі нема не тільки в Україні, а й в усьому СНД.
Перші десять років майже все обладнання для систем краплинного поливу та фертигації завозили в Україну з-за кордону. Споживачам доводилося платити за нього валютою і чекати поставок кілька місяців. І от 2002 року в Криму був створений завод «Аквавіта», який з 2003 року забезпечує основні потреби українських сільгоспвиробників у системах краплинного поливу. Завод оснащений найсучаснішим устаткуванням і вже п’ять років випускає продукцію, що відповідає найвищим світовим стандартам. Завдяки цьому імпорт в Україну продукції, аналогічної тій, що випускається заводом «Аквавіта», скоротився в рази. Окрім того, було створено (враховуючи суміжників) понад 200 робочих місць зі стабільними і непоганими для цього регіону зарплатами. Середня зарплата на заводі перевищує 3000 грн. на місяць. У Криму з’явився великий платник податків, який чітко виконує свої зобов’язання перед бюджетом. За останні роки завод сплатив у бюджет понад 24 млн. грн. податкових платежів. Протягом ряду років завод «Аквавіта» робив внески на соціальний розвиток м.Алушти. На постійно діючій виставці передових підприємств Криму, розташованій у будинку Ради міністрів АРК, цьому заводу присвячений спеціальний стенд. Адже «Аквавіта» — один із найуспішніших інвестиційних проектів, реалізованих у Криму в останні роки. Продукція заводу виставляється на багатьох міжнародних виставках, зокрема в Ганновері.
Головне ж, як вважають керівники підприємства, полягає в тому, що продукція, випущена на заводі «Аквавіта», уже багато років використовується для поливу садів і виноградників найвідоміших господарств України. Загальна площа цих насаджень перевищує 15 тисяч гектарів і постійно збільшується. До того ж системи краплинного поливу експортують у Росію, Білорусь, Молдову й інші країни.
Здавалося б, казкова картинка: й інвестиції, й реальне виробництво, і створення нових робочих місць, але... Тут у нашій розповіді з’являється той самий коваль із фільму і береться за кувалду, аби, потрощивши розкішну карету, всім показати, що саме «від нього все залежить». Роль такого коваля в житті колективу заводу «Аквавіта» відіграла податкова інспекція м. Алушта.
Вона з’явилася на заводі з пропозиціями, від яких, як той казав, неможливо відмовитися. Заводу, котрий вирішив, що «коваль нам не потрібен», алуштинська податкова захотіла показати «хто в домі хазяїн».
У лютому 2007 року на підприємстві проводиться ревізія, вона, як і всі попередні, мала підтвердити той факт, що завод чесно і за законом сплачує всі податки. Але такий сценарій податкову явно не влаштовує. І от виникає сфабрикована нашвидкуруч справа про недоплату податків.
Податкова інспекція на підставі акта ревізії №231/23/32322785 від 16.02.07 виносить цілих шість рішень-повідомлень під номерами 0006542301/1, 0006552301/1 і 000007220/1 від 22.03.07 р, а також 0006542301/2, 0006552301/2 і 00000722002 від 13.06.07 р. Загальна сума донарахувань і штрафів становить близько 300 тисяч гривень. Усі ці рішення податкової були оскаржені у вищестоящих податкових інстанціях, але не були задоволені. Завод «Аквавіта» був змушений звернутися в Господарський суд Криму, який 3 грудня 2007-го цілком задовольнив позов заводу і визнав усі вищезазначені рішення податкової нечинними.
Податкова інспекція подала апеляційну скаргу в Севастопольський апеляційний господарський суд, який своїм рішенням від 25.03.08 р. відмовив податковій і залишив попереднє рішення суду (на користь заводу) без змін.
Сьогодні можна на законних підставах стверджувати, що всі звинувачення ДПІ м. Алушта були висмоктані з пальця. Результатом 12 судових засідань були чотири судові рішення, які набрали законної сили. Ці рішення судів різних інстанцій незаперечно свідчать: податкова упереджено підходить до оцінки діяльності підприємства. Результат: усі рішення податкової скасовано.
Більше того, наступна комплексна ревізія, яка проводилася переважно спеціалістами республіканської податкової і закінчилася в березні цього року, не виявила якихось істотних порушень у діяльності «Аквавіти».
Однак місцевих податківців такий результат не влаштовує. І от із ентузіазмом, гідним кращого застосування, алуштинська ДПІ продовжує цькування непокірливого підприємства. Проводяться безкінечні перевірки, від підприємства вимагають надання куп документів — загалом триває постійна «активна податкова робота», котра фактично блокує роботу підприємства. Результат: нові податкові рішення, винесені з очевидним порушенням і букви, і духу закону.
Так, за актом перевірки №607/23/32063318 ДПІ
м. Алушта ухвалюються рішення під номерами 0000112304/0, 0000102304/0, за якими податкова вимагає стягти з підприємства понад 400 тис. грн. Ознайомившись із формою і змістом цих документів, навіть бувалі юристи й аудитори розводять руками. На їхню думку, у «цих творіннях» порушено чимало норм і законів України.
Спроби щось довести місцевій податковій — це пусте гаяння часу. Створюється враження, що істинна мета податківців явно далека від інтересів держави. Може, когось не влаштовує, що податкові надходження від систем краплинного поливу «капають» у кишеню державі, а не в їхню власну?!
У даний момент скарга «Аквавіти» на ці рішення ДПІ м.Алушта № 1308/10/із від 26.06.08 р. перебуває на розгляді в ДПА АР Крим. Рішення за нею має бути винесене до 20 серпня 2008 р.
Тактика податкової дуже проста і для досягнення її мети досить ефективна. Для винесення такого податкового рішення, що називається, «від зеленого паркана», потрібні два аркуші паперу і година часу. Аби укотре оспорити це рішення в судах і довести його цілковиту абсурдність, знадобиться рік наполегливої роботи юристів і керівництва підприємства. Уявляєте, скільки за цей рік можна ухвалити нових, таких же фантастичних рішень?! А ви поки позивайтеся собі далі. Адже ніякої відповідальності за попередні свої творіння, вже визнані судом незаконними, податкова не несе.
Тільки за офіційними даними ДПА в Криму, за останні два роки на заводі було проведено десять перевірок, зокрема й позапланових. При цьому слід зважити, що деякі з них тривали 20—30 днів. Ми вже не кажемо про безліч різних документів, які постійно вимагають податківці. Які ж результати цих перевірок? З офіційної відповіді глави ДПА в Криму В.Бусарєва на запит народного депутата України М.Джемілєва №11/06 від 13.06.08 р. випливає: шість із десяти перевірок не виявили жодних порушень. Результати ще однієї були визнані судом незаконними і скасовані. Рішення з останньої перевірки, винесене з численними порушеннями закону, зараз оскаржується.
Що ж у сухому залишку? Результативними були всього дві перевірки, загальна сума донарахувань, включаючи штрафи та пені — близько 24 тис. грн. Цей факт підтверджується й у листі Державної податкової адміністрації України №332/4/14-3010/458 від 17.07.08 р. на ім’я народного депутата М.Джемілєва за підписом в.о. голови В.Кайзермана. І це на діючому промисловому підприємстві з оборотом у десятки мільйонів гривень щорічно!
Наслідки цієї війни податкової з підприємством такі: повністю зупинено програму розвитку, скасовано закупівлі додаткових виробничих ліній, не створюються нові робочі місця, вирішується питання про перенесення підприємства за межі Криму, а може, й України.
Коли на всіх кутках ми чуємо про зростання інфляції, про зменшення інвестицій, про корупцію тощо, нам це здається чимось неконкретним і глобальним. А либонь усе це негативні явища, які позначаються на житті всіх громадян України, і складаються з історій, подібних до викладеної. Ну який нормальний інвестор вкладатиме гроші в довгострокові економічні проекти за такого до них ставлення? Є старий одеський анекдот про те, як два в’язні сидять у камері тюрми, і один каже другому: «Який ідіот поставив на вікна такі міцні грати? Хто сюди полізе?»
Ми будемо стежити за розвитком цієї історії і сподіваємося, що її фінал буде щасливим для підприємства, такого важливого для економіки Криму й України.