Щоб уникнути кланового підходу у формуванні Вищої ради юстиції, членами ради повинні бути поважні юристи, правознавці, професори, які не займаються політикою і не мають юридичної практики, пише в своїй статті для «ДТ» старший партнер ЮФ «Ільяшев і Партнери», віце-президент Асоціації юридичних фірм України Роман Марченко.
«На жаль, клановий підхід до формування ВРЮ перетворив цей орган на політичну арену і засіб «насичення» судової системи згори донизу, вшир і вглиб своїми людьми, - констатує юрист. – При цьому колективно-корпоративний розум членів ВРЮ не лякає ніщо й ніхто — навіть той, хто їх безпосередньо призначив. У всьому, що членам ВРЮ хоч трохи не подобається, наприклад порядок денний сьогоднішнього засідання, хід їхньої думки приблизно такий: не проблема — не з’явимося й зірвемо кворум».
Небажаним, на його думку, є і присутність у ВРЮ представників прокуратури.
«Аналогічно, не повинно бути у ВРЮ і трьох прокурорів, включно з генеральним, оскільки у прокуратури є свої важелі, як приструнити знахабнілих суддів, наприклад — порушити кримінальну справу», – пише Марченко.
«Знову-таки, не видно логіки в призначенні у Раду трьох осіб за квотою президента. За главою держави й так залишається останнє слово: призначати чи ні суддю на посаду терміном на п’ять років. Якщо вже малювати ідеальну модель, то й адвокатів — людей, безпосередньо зацікавлених у конкретних справах, там бути не повинно», - продовжив юрист.
Вихід з ситуації експерт бачить в зміні принципу формування ВРЮ. Незалежних професіоналів слід шукати серед учених, професорів юридичних вузів і просто поважних і порядних юристів — обов'язково не зайнятих практичною юриспруденцією, «бо тільки в них немає мети в майбутньому «покористати» призначеного суддю».
«Із цих самих причин входження до складу ВРЮ професорам, які займаються юридичною практикою, а також депутатам, увінчаним науковими регаліями, має бути закритий. Скажімо, попри всю повагу до Сергія Ківалова й Андрія Портнова, вони усе ж таки, радше, політики та чиновники, ніж представники юридичних вузів у тому розумінні, як його подає Конституція», - додав юрист.
Окрім зміни принципу формування складу ВРЮ, слід підправити законодавчо окремі недоліки в діяльності Ради.
«Окрім уже згадуваних випадків автоматичного ухвалення рішення, є сенс знизити кворум на засіданнях ВРЮ: із 2/3 до простої більшості (11 осіб). Тоді «кланам» буде значно складніше маніпулювати явкою, - пише юрист. –Добре було б також ухвалити закон, який передбачає автоматичне позбавлення повноважень за відсутність на засіданнях більше за певну кількість разів. Після чого орган, який делегував прогульника, буде зобов’язаний призначити або обрати нового члена. Адже якщо ти такий обмежений у часі й постійно не можеш бути присутнім, тобі у ВРЮ не місце, якщо ти безперестанку хворієш — потрібно оформляти інвалідність, а не крісло у ВРЮ займати, тощо».
«Ну і, нарешті, законом необхідно регламентувати, хто призначатиме суддів на адмінпосади. Особливо після того, як КС забрав ці повноваження у президента, а пізніше — і в Ради суддів України, що узурпувала ці права», - додав експерт.
Докладніше про це читайте в статті Романа Марченко «Не доросли?» у свіжому номері «ДТ».