UA / RU
Підтримати ZN.ua

Чиновницька дурість?

Протизаконна ліквідація санаторіїв на одеському узбережжі нікого сьогодні не дивує. Їхні території одеська влада забирає під усілякі житлові апартаменти...

Автор: Віталій Рухлін

Протизаконна ліквідація санаторіїв на одеському узбережжі нікого сьогодні не дивує. Їхні території одеська влада забирає під усілякі житлові апартаменти. Однак багатоповерхове будівництво в зсувній зоні, на пляжах — таке в Одесі відбувається вперше. У результаті перевірок, проведених прокуратурою Одеської області, виявлено спорудження низки незаконних об’єктів на прибережних територіях загального користування, дозволи на які видала Одеська міськрада.

Особливу небезпеку становить експериментальне будівництво багатоповерхового будинку з паркінгом прямо на міському пляжі, із самовільним захопленням берегових схилів і засипанням морського дна. Зазначений об’єкт розташований в історичній частині міста за адресою: Французький бульвар, 60/1.

Ділянку під будівництво 14-поверхового готелю площею 0,4361 га спочатку було відчужено на аукціоні в грудні 2005 року. У ролі представника покупця на земельних торгах фігурував депутат Одеської міськради. Згодом новоявленому власникові було видано державний акт про право власності на землю і додатковий дозвіл на будівництво вже 24-поверхового комплексу всупереч Земельному, Водному кодексам України і Державним будівельним нормам 360-92, які забороняють споруджувати подібні об’єкти у стометровій водоохоронній зоні. Крім того, споруда, названа оздоровчим комплексом, складається з офісних приміщень і 1-2-3-4-кімнатних апартаментів, які за своїми характеристиками фактично є помешканнями.

Знехтувано державні санітарні правила розміщення, облаштування та експлуатації оздоровчих закладів, затверджені наказом міністра охорони здоров’я України від 19.06.1996 р. №172.

Територія забудови 24-поверхового комплексу з апартаментами і паркінгом на сотні машиномісць розташована у зсувній зоні, поверховість перевищує припустиму норму на чотири поверхи (відповідно до ДБН В.1.1-12: 2006 «Будівництво в сейсмічних районах України»).

Міністерство регіонального розвитку і будівництва України дало дозвіл на цей проект як екс­периментальний за умови розробки базовим науково-дослідним інститутом Мінрегіонбуду та погодження у встановленому законом порядку Програми експериментального будівництва, котра передбачає науково-дослідні роботи та експериментальні дослідження, а також розміщення на об’єкті станції інженерно-сейсмічної служби відповідно до вимог п.1.31.ДБН В.1-12:2006.

Зазначена програма щодо даного об’єкта не розроблена, проектна документація не передбачає наявності станції інженерно-сейсмометричної служби.

Невиконання цих умов виключає можливість будівництва і може створити загрозу безпеці громадян і завдати шкоди довкіллю. Однак міністерство не обтяжує себе контролем за виконанням власних розпоряджень, фактично ставши співучасником експерименту Одеської міськради на житті та здоров’ї людей. Такими є висновки прокуратури Одеської області.

Відповідно до висновків Українського НДІ проектування міст «Діпромісто», спорудження готелю можливе лише за умови доведення площі земельної ділянки до нормативних параметрів — 0,92 гектара. Забудовник не має правовстановчих документів на використання земельної ділянки площею 0,6 га, що виключає можливість погодити проект будівництва.

Будівництво спричинило тотальне вирубування сотень багаторічних дерев на суміжних територіях берегових схилів, яких на аукціоні не продавали. У результаті перевірки Державної інспекції з охорони навколишнього природного середовища, ініційованої прокуратурою Одеської області, було виявлено, що розпорядження на незаконне вирубування видала інспекція з благоустрою міста Одеської міськ­ради під приводом ремонту міжквартальних проїздів. Але ж берегові схили, у тому числі й виділена під забудову ділянка, є територією приморського парку «Ювілей­ний», створеного за рішенням виконкому Одеської міськради №391 від 01.06.1961 р.

Окремим документом — рішенням виконкому №525 від 17.12.1992 р. — міськрада зобов’язала Головне архітектурне управління виділити кордони парку в натурі.

Відповідальним за виконання рішення визначено головного архітектора Одеси, нинішнього члена містобудівної ради і головного ідеолога забудови приморських парків.

Інформація про існування парку «Ювілейний» підтверджується Генеральним планом Одеси, ухваленим 1989 року. Цей план є обов’язковим до виконання до затвердження нового Генерального плану міста, який перебуває на доопрацюванні після того, як проти нього виступила громадськість. Проте міська влада стверджує, що такого парку не існує! У результаті інвентаризації парків і скверів Одеси, проведеної міськрадою 2008 року (на виконання постанови Кабінету міністрів України №1900 з метою збереження територій курортно-оздоровчого та рекреаційного призначення), приморський парк «Ювілейний» — берегові озеленені схили уздовж узбережжя від парку ім. Т.Г.Шевченка до 16-ї ст. Великого Фонтана — безслідно зник!

Його площа — 361 гектар, що становить майже половину загальної площі міських парків і скверів (с. 117 т.4 Генерального плану міста 1989 р.).

Це єдиний парк в Одесі, котрий фактично є не лише рекреаційною, а й оздоровчою територією і може претендувати на статус природного заповідного фонду. Без цього парку втрачають свою принадність і набережна уздовж моря у вигляді «траси здоров’я», і знамениті одеські санаторії.

Але депутатам Одеської міськ­ради на цих землях знадобилися готелі і паркінги. Їм не потрібно, щоб готелі в Одесі будували з урахуванням позитивного досвіду світової практики — не на урізі води, а в межах пішохідної доступності до моря (5—10 хвилин). Ці території одеська влада повсюдно віддає під звичайні житлові будинки. Квартали «елітних» багатоповерхівок на узбережжі ростуть, як гриби.

Залишається додати, що озеленення територій загального користування в Одесі вп’ятеро менше від мінімально встановленої норми. Навіть розробники Генерального плану змушені були публічно визнати: приміські лісові масиви, що прилягають до кордонів міської забудови (наявні в інших великих містах України — таких як Львів чи Київ), у нас відсутні.

У новому Генеральному плані Одеси, робота над яким нині завершується, про парк «Ювілейний» немає жодного слова, а готелі з паркінгами на пляжах нанесено завуальовано — у вигляді так званих центрів громадського обслуговування. Невтаєм­ничені одесити помилково вважають, що це пункти прокату пляжного інвентарю, кіоски з продажу морозива і прохолодних напоїв. Ні!

У новому Генплані йдеться про багатоповерхові житлові споруди, де міські пляжі вздовж усього узбережжя Одеси від Ланжерону до Чорноморки є звичайним будмайданчиком. Саме в такому зашифрованому вигляді конституцію міста було подано на громадське обговорення 2008 року. Пояснювальна записка при цьому була відсутня. Городянам було достатньо побіжного погляду на картографічну частину Генерального плану, аби на власні очі переконатися, що під «рекреаційно-житлові апартаменти» міська влада намітила віддати не лише санаторні парки, приморські схили та міські пляжі, а й неабияку частину жилих територій міста. Громадське обговорення довелося припинити через пікети біля будинку міськради та акцій громадянської непокори, котрі загрожували перейти в масові.

Інформація про події в місті стала гарячою темою всеукраїнських ЗМІ. «У Генеральний план вкралася звичайна чиновницька дурість», — виправдовувався на прес-конференції міський голова Е.Гурвіц. Конституцію міста було обіцяно доопрацювати, виправити і знову представити на суд громадськості. Проте в частині прибережної забудови Генеральний план змінюватися не буде, заявила його головний архітектор, співробітник київського НДІ «Діпромісто» Тетяна Несвіт на засіданні виконкому Одеської міськради, присвяченого цій події. Не прохання і думки городян про неприпустимість забудови берегових схилів, висловлені в п’яти томах книги відгуків, а вказівки мерії стали керівництвом до дії для київських розробників Генерального плану Одеси.

Спорудження апартаментів на пляжі за адресою: Фран­цузький бульвар, 60/1 — наочний приклад того.

Втім, одеська влада має гіпотезу, яка дає привід для забудови берегових схилів і пляжів. Начальник управління захисту прибережних територій В.Соко­лов її багаторазово озвучував: забудова прибережних ділянок потрібна для того, щоб не сповзли вниз житлові будинки, споруджувані на верхній крайці схилу. «Потрібно підвантажити нижню частину схилу масивними будинками, і ми з вами зможемо спокійно спати, інакше міста не врятувати», — заявляє Соколов. Тридцятиметрові бетонні палі заливаються під фундамент на кожному метрі споруди (Французький бульвар, 60/1). Зміцнити в такий спосіб 360 гектарів немислимо. Але такого завдання міська влада перед собою й не ставить. Палі ж потрібні для опори самим спорудам, це безперечно!

Проблема зсувів в Одесі справді існує, а наявність багатоповерхової забудови у зсувонебезпечній зоні «біля самісінького моря» її тільки поглиблює.

Схили слід зміцнювати повсюди. Цю функцію якраз і виконують зелені насадження: невибаглива акація, чагарники, котрі чудово ростуть на глинистих схилах — природний і найефективніший засіб берегозахисту від зсувів. Йому віддавали перевагу за радянських часів. Сьогодні одеська влада відчужує під забудову горизонтальні ділянки берегових схилів, які стали місцем масового відпочинку просто неба. Зелені насадження, котрі не лише зміцнювали берег, а й створювали тінь і прохолоду, тепер немилосердно вирубують.

Вибір ділянок під забудову при цьому зумовлений наявністю під’їзних шляхів до проданих територій: Французький Бульвар, 60/1, узбережжя на Великому і Середньому Фонтанах тощо. Правовими та екологічними наслідками такої політики, про які влада зобов’язана нас інформувати відповідно до закону, вона не переймається. Головне — продати і забудувати!

Прокуратура отримує відмови і звертається про підтримку до громадськості. Протести прокуратури області на адресу начальника інспекції ДАБК в Одеській області, котрий погодив будівництво 24-поверхового готелю, і керівництва обласної державної служби «Укрінвестекспертиза», які видали позитивний експертний висновок, було відхилено.

В отриманих відписках немає відповідей на поставлені запитання по суті, причин недотримання ДБН, Водного, Земельного кодексів та інших законів України не названо. У липні 2008 року прокуратура подала позови до суду — без особливої надії бути почутою. Практика винесення нашою непідкупною Фемідою рішень, пов’язаних із відчуженням громадських територій, усім добре відома. Абсолютно всі позови прокуратури за численними фактами незаконної забудови санаторіїв місцеві суди відхилили.

Протест прокуратури міста на рішення Одеської міськради від 05.04.2007 року №1129-V про будівництво готелю міськрада отримала в травні 2008 року, однак на розгляд сесії, що відбулася в липні 2008 року, не подала.

До того ж я не пам’ятаю жодного випадку, щоб подібні протести одеські депутати підтримували. Таке ставлення зобов’язує прокуратуру діяти жорсткіше, задіявши право зупинити незаконне будівництво до розгляду протесту на забезпечення позовних вимог.