Не секрет, що серед тих, хто потрапляє в трудове рабство, наші співвітчизники, які шукають роботу по всьому світу, посідають одне з перших місць. Ми постійно довідуємося про нові історії, як українці стають дешевою робочою силою для махінаторів. От і нещодавно співробітники відділу зв’язків із громадськістю ГУ МВС України в Київській області поінформували, що 15 студентів кафедри турецької філології одного з престижних вузів країни перетворили на безоплатну робсилу в Туреччині. Молоді люди працювали по 14 годин на добу, і тільки завдяки арештові згодом були вислані з країни та змогли повернутися на батьківщину. Як на цю оборудку, об’єктом якої стали студенти, подивилися дорослі, обтяжені службовими посадами, має розібратися слідство. За фактом трудової експлуатації студентів співробітники міліції Київської області порушили кримінальну справу.
Історії ж з іноземними мігрантами досить часто розпочиналися з нелегального потрапляння на територію нашої країни. Такі випадки, які стали надбанням гласності, видимого зв’язку з державними офіційними структурами не мали. Нелегали, котрі здебільшого транзитом проходили через Україну, таємно проникали через кордони і тут ховалися від співробітників правоохоронних органів. А якщо все-таки попадалися, то всі підозри стосовно того, що така діяльність узагалі можлива тільки за умови «кришування» цього бізнесу, так і залишалися підозрами.
Сьогодні стали відомі факти незаконного використання робочої сили на території нашої країни. Останній випадок — яскраве підтвердження цього.
Такого ще не було — правоохоронці Київської області вперше порушили кримінальну справу за фактом експлуатації праці іноземних громадян, котрих використовували як безоплатних будівельників у Макарівському районі. За інформацією відділу зв’язків із громадськістю ГУ МВС України в Київській області, 14 китайців замість обіцяних п’яти доларів на годину і гідних умов проживання за свою працю лише один раз отримали по 250 доларів. Жити їм довелося в абсолютно непридатних умовах, що аж ніяк не відповідали обіцяним, — просто «за місцем роботи», у дерев’яних вагончиках на території будмайданчика.
А спочатку махінатори ретельно дотримувалися видимості дотримання закону. Троє молодих чоловіків (двоє з яких уродженці Афганістану та Китаю) вирішили організувати свій «бізнес». Він полягав у пошуку та вербуванні незайнятих громадян Китаю нібито для легального працевлаштування на території України. Охочих знайшли досить швидко. Деякі з них навіть заклали на батьківщині своє майно або взяли кредити.
Ще в Китаї махінатори з допомогою своїх людей уклали з потерпілими договори від імені фірми, якої, щоправда, от уже два роки як не існувало. Один із засновників горезвісної фірми виявився родичем затриманого підозрюваного — китайця. Крім договорів, китайським новобранцям запропонували заповнити анкети з усіма даними майбутніх будівельників, включаючи паспортні. Електронний варіант заповнених анкет передали афганцю, який проживає в Києві.
І отут не обійшлося без участі вітчизняних чиновників. Як розповіла співробітниця відділу зв’язків із громадськістю ГУ МВС України в Київській області Юлія Сінчак, афганський фігурант цієї махінації разом із співучасниками з Київського міського центру зайнятості підготували дозволи на працевлаштування від імені двох фіктивних фірм. У результаті сприяння чиновників вийшло так, що на територію нашої країни дві групи китайців потрапили начебто легально, ну а те, що прибували вони до України завдяки «нечистим» запитам, тимчасово залишилося за кадром.
Прямо в аеропорту «Бориспіль» у китайських будівельників відібрали паспорти нібито для перереєстрації, поставивши їх у такий спосіб у цілковиту залежність від роботодавців. Обіцяних п’яти доларів на годину робітники з Китаю не побачили: їм ледь вистачало на їжу, адже отримані за роботу найманої сили гроші новоявлені рабовласники ділили на трьох.
У цій історії цікаво те, що завдяки вітчизняним чиновникам дії експлуататорів мали видимість законних. Напевне, співробітники Київського міського центру зайнятості вже благополучно працевлаштували всіх наших безробітних співвітчизників і вирішили облагодіяти закордонних громадян.
Цілком очевидно, що китайські робітники ні разом, ні порізно не з’являлися в столичному центрі зайнятості і не просили про своє працевлаштування ні китайською, ні українською. Виявилося можливим і цілком припустимим, що хтось (один з експлуататорів) просто прийшов до чиновницького кабінету та оптом, як курчат, оформив іноземців, які бажають працювати в Україні, від чого показники в чиновників, треба думати, поліпшилися.
За суттю, описана схема — свого роду ноу-хау ділків від працевлаштування. Адже до нас прибуває предосить іноземців, зокрема і нелегалів, але, зважаючи на наявну інформацію, мало кому спадало на думку оформити їх як громадян —шукачів роботи, яких негайно працевлаштовують. Після проведення належних слідчих дій потерпілі китайці відправлені додому, горе-експлуататорів взяли під варту, проводяться заходи щодо затримання інших осіб, причетних до цього незвичайного злочину.
Проте скільки ще іноземних бідолах потерпає під суворою охороною на елітних будівництвах чи на вирощуванні сільгоспкультур та які саме спогади про «працевлаштування» у нашій країні вони привезуть додому, вирвавшись на волю, — достеменно невідомо.