Болгарський парламент ухвалив закон про відкриття архівів спецслужб часів комуністичного правління. Закон передбачає, зокрема, оприлюднення імен відомих людей, які служили агентами спецслужб, і їхніх особистих справ. Оглядачі зазначають, що рішення ухвалено напередодні вступу країни до ЄEС.
Лише невелика частина архівів залишиться закритою в інтересах національної безпеки. Незрозуміло, чи ввійде до числа цих документів так звана «папка Гоце» — досьє, зібране на нинішнього президента Георгія Пирванова, а от справи минулі, такі, як можлива роль болгарських спецслужб у замаху на Папу Римського в 1981 році, цілком імовірно, дістануть нову інтерпретацію.
Причетність Антонова до цього замаху, здійсненого турецьким терористом Агджею, не була доведена. Проте не всіх це переконало. Тепер усе можна буде перевірити, якщо, звичайно, документи збереглися.
Не виключено також, що архіви дадуть можливість перевірити слова колишнього генерала КДБ СРСР Олега Калугіна про обставини вбивства болгарського письменника Георгія Маркова — 1979 року він отримав смертельний укол парасолькою на автобусній зупинці в Лондоні. Калугін якось заявив, що був причетний до цієї спільної операції спецслужб, але, зрозумівши, що йому може загрожувати арешт у Великобританії, пізніше дещо скоригував свої висловлювання, повідомляють «Подробиці».