З грудня 2008 року підприємці авторинку «Куяльник» переконують владу, що ті, хто збирав данину під виглядом орендної плати, насправді — злодії і шахраї. Понад півтора року підприємці авторинку «Куяльник» відстоюють свої права, доводячи органам влади, правоохоронним органам, що посадові особи ТОВ «Нова Україна» і ТОВ «Укрпівденавтотехсервіс» незаконно називають себе власником і адміністрацією авторинку відповідно.
Починаючи з 1987 року, сотні підприємців власною працею і коштами створили те, що сьогодні називають авторинком. Навіть в умовах бездіяльності влади, правоохоронців, «хазяї» розуміють, що їм не уникнути відповідальності і гарячково намагаються надати своїй «діяльності» з обкрадання держави і народу видимості законної.
Злочинні дії ринкових шахраїв однозначно підтверджуються як мінімум двома фактами. Ринок не мав реєстрації в органах місцевого самоврядування. Діячам від «адміністрації» відкрито заявляли, що нічого їхнього на ринку немає: вони нічого не створили, зате, використовуючи корупційні зв’язки, зобов’язали всіх вважати себе власниками авторинку. «Хазяї» авторинку, розуміючи, що їхнє право власності нічим не підтверджене, вирішили підмінити законну процедуру незаконним рішенням суду.
Даючи собі звіт у тому, що правда на боці підприємців, у квітні 2009 року їхні опоненти почали «роботу над помилками». Вони отримали рішення Августівського виконкому, датоване 25 грудня 2008 року, про реєстрацію «об’єкта торгівлі — авторинку». Це, в принципі, приблизно те саме, що і «кіоск-супермаркет». Дуже вже вони поспішали. Водночас законодавство розділяє ці поняття. Об’єкт торгівлі — це павільйон, магазин, а ринок — це цілісний майновий комплекс.
До квітня 2010 року, нарешті, зрозуміли безглуздість такої реєстрації. А люди розібралися в незаконній схемі заволодіння ринком, захопленим під виглядом купівлі землі. Рік і сім місяців підприємці не платять «адміністрації» так звану орендну плату. Підприємці обурені: мало того, що нас продали як землю разом з тим, що ми створювали протягом 20 років, так з нас іще намагаються збирати й «орендну плату». Їхні гроші використовують для проплати за землю — але на ім’я «Нової України». Підприємці фінансують, а власником землі стає пан Петросян.
Наступний крок. 19 квітня 2010 року «власник» ринку «Нова Україна» (засновник Петросян) звернувся до суду з позовом до «адміністрації» «Укр-південавтотехсервісу» (засновник Петросян). Мотивується це тим, що адміністрація перешкоджає доступу власника до свого майна. Заодно просять визнати «Нову Україну» власником цілісного майнового комплексу — авторинку. Тисяча двісті підприємців, які торгують на авторинку, не були поінформовані про цей судовий процес. Відповідно були позбавлені можливості захистити свої законні права.
Суд прийняв докази «сторін». Суддя господарського суду О.Аленін вирішив, що будівлі адміністрації ринку, міліції, кафе, розташовані на території ринку, 21 будинок незавершеного будівництва (без вікон і дверей), розташований за нинішньою територією ринку, утворюють цілісний майновий комплекс авторинку, що належить «Новій Україні». До складу цілісного майнового комплексу авторинку також увійшли три торгові майданчики і мостіння. Щоправда, на будівлі у вигляді майданчиків і мостінь немає жодного документа про реєстрацію в БТІ. Тобто ні в природі, ні в архіві БТІ цих майданчиків і мостінь не існує. Торгові майданчики — це місця, на яких з 1987 року розміщені контейнери і павільйони підприємців-продавців. А «Нову Україну» зареєстровано як ТОВ 2001 року.
Крім того, з 26 будівель, які фігурують у справі як такі, що належать «Новій Україні», свідоцтва про реєстрацію є тільки на вісім. Усі їх зареєстровано в БТІ м.Одеси. Хоча законодавством заборонено реєстрацію не за місцем розташування будівель. Технічний паспорт, на який посилається суддя, теж виготовлений Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості, але називається він Технічний паспорт на громадський будинок. Жодного слова «ринок» у ньому немає.
«Починаючи з 1990 року, на зазначеній території були збудовані інші споруди, що також використовуються як частини цілісного майнового комплексу», — сказано в рішенні суду.
Будинок адміністрації, міліції, кафе, туалету, неіснуючі майданчики та мостіння — авторинок і цілісний майновий комплекс, а 1150 (одна тисяча сто п’ятдесят) контейнерів і павільйонів підприємців, які побудували ринок, — несуттєва частина авторинку, який уже належить «Новій Україні».
Як же судді вдалося «не помітити» 1150 контейнерів і павільйонів підприємців і сам ринок, створений підприємцями? У справі є експертне дослідження №36. Це будівельно-технічна експертиза за підписом судового експерта Т.Бесєдіної, на яку посилався суддя.
В експертному дослідженні на стор. 5 у розділі «Характеристика земельної ділянки»: «ділянка №2 частково використовується за цільовим призначенням: 19,49 га використовуються (за актом обстеження, наданим замовником)». Це площа, яку займає ринок. Експерт у цьому місці уникає опису ринку. А де акт обстеження «Нової України»? Що в ньому відображено? Чому експерт, ставлячи свій підпис, погодилася, що ця експертиза може обійтися без опису 19,49 га? Але на наступній сторінці експертизи в розділі «Аналіз навколишнього середовища» зазначено: «земельна ділянка №2 має поліпшення у вигляді адміністративних будівель, асфальтного покриття і незавершеного будівництва торгових будівель, частина площі вкрита бур’янами та деревами».
І немає ніякого ринку. Немає 1150 павільйонів і контейнерів підприємців.
Тоді чому у висновках експерта на стор. 47 з’явилося таке: «На цей час активи функціонують сукупно, як ринок і напрацьований нематеріальний актив у вигляді бренда «Авторинок «Яма»?
Тобто ринок все-таки існує. Тоді чому його немає в описі? А хто напрацював бренд авторинку? «Нова Україна» зі своїм будинком адміністрації, міліції, кафе і туалетом? Це до них їдуть з усієї України і близького зарубіжжя?
Експерт поставила свій підпис про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта за ст. 384 КК. Експерт матиме можливість дати пояснення слідчому і про причини сліпоти, і про причини прозріння. Але чи знімає це відповідальність з судді? Ні. Картковий шулер виграє непомітно підмінюючи карту. Навіщо судді, котрий вирішує питання про створення та існування цілісного майнового комплексу, будівельно-технічна експертиза? Законне рішення і всебічне дослідження могло спиратися на державну експертизу з індексом експертних спеціальностей — 16.1, оцінкою цілісних майнових комплексів (ЦМК), а не на будівельно-технічну. У цьому й полягає одне з порушень суддею процесуальних норм. Про існування ЦМК висновки повинні робити відповідні експерти, а не будівельники.
Є в рішенні суду і пряма фальсифікація. Посилаючись на технічний паспорт громадської будівлі, суддя перелічив будівлі і навів дані про площі цих будівель. Жодна з позицій стосовно площі не відповідає даним технічного паспорта. Неіснуючі торгові майданчики та мостіння «громадської будівлі» в техпаспорті зазначено, але розміру їхньої площі не відображено. А тим часом у рішенні суду навпроти торгових майданчиків і мостінь зазначено десятки тисяч квадратних метрів. І ці площі точно відповідають цифрам, зазначеним у позовній заяві «замовника».
У рішенні немає жодної згадки про постанову №465 КМ 1996 р., відповідно до якої передбачено процедуру створення та відчуження ринків. Останнім етапом конкурсної процедури відчуження ринку передбачено закріплення землі за переможцем конкурсу. Але суддя Аленін, ухвалюючи рішення про існування цілісного майнового комплексу-авторинку, і словом не обмовився про власника землі. Хоча суду було надано договір купівлі-продажу землі (його законність ми оспорюємо), згідно з яким «Нова Україна» могла стати власником землі в грудні 2012 року в разі виплати всієї суми та після отримання держакта на право власності на землю. Що це за цілісний майновий комплекс без права власності на землю?
Що роблять люди, домігшись законного визнання своїх прав у суді? Радіють. А що роблять представники «Нової України»? Ховають це рішення. Щоб народ на «Куяльнику» не дізнався. Тільки кілька днів тому нам вдалося добути ці документи. Підприємці налаштовані рішуче і вже не дозволять повернути себе в рабство. Вони впевнені, що зможуть довести очевидне. Про безсоромний акт під виглядом судового рішення чергового продажу людей, їхнього майна ми доповіли президенту, генеральному прокурору, у Вищу раду юстиції. Підприємці просять провести перевірку законності рішення, винесеного суддею Аленіним (справа №29/57-10-1403) і вважати цю публікацію заявою до правоохоронних органів. У разі підтвердження зазначених фактів порушити кримінальну справу проти судді Аленіна за ст. 375 КК України. Провести перевірку висновків експерта Бесєдіної в частині відхилення від опису діючого ринку і заміною цієї частини дослідження актом обстеження «Нової України», що призвело до завідомо неправдивого висновку експерта. Вирішити питання про порушення проти експерта Бесєдіної кримінальної справи за ст. 384 КК.