Українськi колекторнi компанiї у своїй дiяльностi не обмежуються тиском на самого боржника i як iнструмент «вибивання» боргiв використовують психологiчний тиск на третiх осiб: сусiдiв i родичiв, повiдомили юристи, опитанi агентством «Iнтерфакс-Україна».
При цьому вони зазначили, що залучення третiх осiб, якi нi фактично, нi юридично не причетнi до боргiв, що виникли у боржника, до процесу переконування погасити борг, є незаконним, а дiяльнiсть колекторних компанiй на сьогоднi не врегульована законодавством.
«Колектори здiйснюють свою дiяльнiсть згiдно iз загальним положенням Цивiльного кодексу, а також закону «Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринку фiнансових послуг». На практицi трапляються ситуацiї, коли колекторнi компанiї «використовують» третiх осiб, проте в законодавствi України чiтко не передбачено вiдповiдальностi за такi дiї», - сказав старший юрист ЮК «Ващенко, Бугай i партнери» Олександр Лук’яненко.
За його словами, звернення до мiлiцiї або прокуратури, як правило, результатiв не дають, бувають випадки, коли заяви про такi дiї навiть не хочуть приймати.
Юрист FELIX Law Firm Костянтин Крiулiн констатує, що межi законностi колекторної дiяльностi визначено насамперед положеннями Цивiльного та Господарського кодексiв. «У законi передбачено лише направлення боржнику письмової вимоги щодо погашення боргу або стягнення його в судi. Звичайно ж, правомiрними є також переговори про рiзнi способи i термiни погашення заборгованостi за волею сторiн. Погрози, психологiчний тиск, розголошування iнформацiї про особу боржника, наявнiсть боргу, замахи на його честь i гiднiсть та iншi форми тиску переслiдуються законом», - зазначив юрист.
За його словами, незаконно залучена до «розборок» мiж колектором i боржником третя особа може з допомогою юриста звернутися до суду для вiдшкодування моральної шкоди.
«При цьому успiху не гарантовано, але багато в чому залежить вiд доказування дiй колекторiв щодо вас, негативних наслiдкiв (довiдка вiд психiатра про якийсь розлад або звернення до нього тощо) i причинно-наслiдкового зв’язку мiж ними», - зазначив К.Крiулiн.
У разi якщо буде доведено, що дiяльнiсть колекторiв суперечить установчим документам або заборонена законом, суд може ухвалити рiшення про припинення юридичної особи, констатував юрист.
Адвокат, партнер ЮФ «Губенко i партнери» Олексiй Яценко наголосив, що з юридичного погляду колектори не можуть нiчого пред’явити особi, яка не причетна до боргу, єдина їхня мета - психологiчний тиск.
Адвокат радить iгнорувати такi дзвiнки, занести вiдповiднi номери в чорний список i не зважати на них. Можете бути спокiйні, «хоч би що недобросовiснi колектори говорили».
У разi ж подання заяви до суду, на думку О.Яценка, можуть виникнути проблеми з доказовою базою, оскiльки телефоннi дзвiнки не завжди можливо технiчно зафiксувати. «Навiть якщо вдасться це зробити, то згодом постане питання щодо їх визнання належним доказом у судi, простiше кажучи, суд визначатиме: допускати записи як докази чи нi, можливо, знадобляться експертизи на предмет того, чи не змонтовано запис, кому належать голоси тощо», - пояснив А.Яценко.
Крiм того, за його словами, складно розраховувати на успiх у судi за вiдсутностi точної та повної iнформацiї про того, хто телефонує, та про колекторну фiрму, яку вiн представляє. Добути таку iнформацiю - ще одне непросте завдання.
У будь-якому разi, стверджують юристи, спроби «вибити» борги через третiх осiб порушують низку законiв України (Конституцiю, Закон «Про iнформацiю», Закон «Про захист персональних даних» та iншi) i передбачають кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно зi статтями 182, 189, 355, 232, 231 Кримiнального кодексу.
«У разi тиску через третiх осiб колектор має у своєму розпорядженнi його персональнi данi, якi, найiмовiрнiше, отримано з порушенням закону. Дiя колекторiв поза законом є їхньою ахiллесовою п’ятою, чим i повинні скористатися люди, які потрапили у сферу негативного впливу», - пiдсумував О.Лук’яненко.