Вишневецький палац XVIII століття - унікальна архітектурна перлина і пам'ятка архітектури національного значення - давно потребував масштабної реставрації.
І хоча низку зовнішніх і внутрішніх відновлювальних робіт на об'єкті було проведено ще раніше - за кошти Національного заповідника "Замки Тернопілля" та місцевих бюджетів, великі реставраційні починання за браком грошей відкладалися. Упродовж 2005-2010 рр. на папері діяла Комплексна державна програма збереження та використання палацово-паркового комплексу в селищі Вишнівець, яка не фінансувалася зовсім. І лише після 2015 р., коли заповідник став одним з переможців конкурсу й отримав грант Посольства США на відновлення Дзеркальної зали палацу, розпочалися масштабні роботи. Основні з них виконують майстри-реставратори з ПрАТ "Кам'янець-Подільськ реставрація" - підрядної організації, яка виграла тендер на реставрацію Дзеркальної зали та відновлення південного фасаду палацу.
Чому ж саме Дзеркальна зала є вельми важливою для палацової резиденції? Займаючи на першому поверсі площу понад 600 кв м, вона видовжилася по всьому південному фасаду і стала найбільшою і головною залою палацу. З нею були пов'язані інші зали.
Архітекторів, які б дали старт реставраційним роботам, не довелося шукати за тридев'ять земель. В архітектурній майстерні Юрія Вербовецького (м. Збараж) було розроблено проект відтворення інтер'єрів Дзеркальної зали з п'яти просторово об'єднаних приміщень - правої і лівої Аркових галерей, Зали з каміном, Центральної кімнати та допоміжних приміщень - без втручання у планувальну структуру.
- При відтворенні інтер'єрів Дзеркальної зали реставратори користувалися зібраним джерельним матеріалом, насамперед інвентарями Вишневецького палацу XVIII століття з описом тогочасних інтер'єрів, - розповідає науковий співробітник Національного заповідника "Замки Тернопілля" кандидат історичних наук Любов Шиян. - Перший з них, який ми взяли в Інституті рукописів Національної бібліотеки ім. В.Вернадського, датується 1748 роком. Якщо врахувати, що будівничий палацу Михайло Сервацій помер 1744-го, то цей інвентар був складений саме для спадкоємців останнього з князів Вишневецьких. Згаданий документ дає нам опис Дзеркальної зали палацу з галереями, які розташовані за арковими проходами. Ми відтворюємо Дзеркальну залу за інвентарем 1748 року, хоча в нас є й плани середини XVIII століття, на яких видно контури цієї зали. Маємо її фото в різних ракурсах й початку XX століття. Ці документи було взято для реставрації тому, що всі наступні власники палацу інтер'єрів Дзеркальної зали не перебудовували, бо вона була головною в резиденції. Хіба що оновлювали меблі чи робили перестановки.
На сьогодні в Дзеркальній залі уже виконано низку реставраційних робіт, зокрема замінено вікна, зроблено пласкі стелі, характерні для барокового Вишневецького палацу, а також карнизи. Змонтовано дзеркальні тафлі на стінах, протилежних до головних аркових вікон. Розпочато монтаж панелей, якими мають бути обшиті стіни зали. Вже готова паркетна підлога. Над арками планується геральдична атрибутика з гербами (їх виготовлять професійні художники) князів Вишневецьких, Радзивіллів і споріднених з ними родів.
Днями завершуються роботи з відновлення південного фасаду палацу з парадним входом до Дзеркальної зали. Уже готова тераса, вимощена каменем-пісковиком. Невдовзі її огорожу прикрасять карнизи й увінчають декоративні вази. Біля південного фасаду облаштують газони і встановлять ліхтарі. А підпірній стіні Вишневецького замково-палацового комплексу віднині не загрожують обвали: її кам'яну кладку укріплено й аварійні ділянки замуровано.
Кошторисна вартість відновлювальних робіт - у 12 млн гривень.
- Грант Посольського фонду США в обсязі 159 тисяч доларів став поштовхом до великої справи, - переконує гендиректор Національного заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура. - Участь у співфінансуванні відтворення інтер'єрів Дзеркальної зали палацу взяло також Міністерство культури України. За спецкошти, які заробляє заповідник, відреставровано південний фасад палацу, проводиться благоустрій території. В інших залах встановимо систему опалення. У своїх ініціативах ми знаходимо розуміння з боку голови Тернопільської облдержадміністрації Степана Барни. Намагаємося знайти консенсус між державними будівельними нормами і розцінками, які ніяк не встигають за ринковими цінами. У розвинутих країнах відновлювальні роботи, подібні до тих, що проводяться у Вишневецькому палаці, коштують в десятки разів дорожче. І коли до мене приїжджають реставратори з сусідньої Польщі і бачать наші державні розцінки на такі роботи, то вони щиро дивуються. В їхній країні за наші невеликі кошти ніхто б таких складних і масштабних робіт не виконував.
Відновлення Вишневецького палацу - це проект національного масштабу. І Дзеркальна зала з відтвореними розкішними інтер'єрами мала би стати не тільки місцем для балів і прийомів, а й багатим музеєм. Відвідуючи його, українці довідалися б, що князі Вишневецькі - це давній український рід, який зробив чималий внесок у культурне і політичне життя України в різні періоди її історії. Вишневецька палацова резиденція за архітектурною неповторністю важлива для України так само, як палац князів Радзивіллів у Білорусі, королівський Вавель у Польщі або Версаль у Франції. Важко знайти в Україні більш унікальну історичну та архітектурну перлину, яка може викликати благоговіння в сучасників і майбутніх поколінь, привертаючи їхню увагу до національної культурної спадщини. І масштабний проект відтворення Дзеркальної зали та інших реставраційних робіт, сподіваємося, допоможе цьому.