Чудовий портретист, пейзажист, гравер, графік, котрий поєднував у своїй творчості елементи реалізму й готики, художні принципи епохи Відродження й Античного світу, багато в чому - предтеча маньєризму. В історії світового мистецтва Лукас Кранах Старший (1472-1553) посідає особливе місце.
Та відзначимо й роль універсального майстра (він не тільки писав портрети, картини на міфологічні й релігійні теми, а й був чудовим гравером, захоплювався різьбленням на дереві, готував ескізи для гобеленів і тканин тощо) у становленні й розвитку Реформації в Німеччині. Адже він був сучасником і Мартіна Лютера, і його найяскравішого послідовника Філіппа Меланхтона, і курфюрста Саксонії Фрідріха III Мудрого - наймогутнішого заступника й захисника протестантства, що народжувалося. Багато діячів Реформації й члени їхніх родин стали героями картин Лукаса Кранаха Старшого. Ми можемо й нині зануритися в цю епоху, яка кардинально змінила картину світу.
31 жовтня виповниться 500 років від того дня, коли чернець ордена августинців, професор теології й філософії Мартін Лютер оприлюднив у Віттенбергу 95 тез про індульгенцію, в яких різко засудив зловживання папської влади. Найбільше враження на сучасників справила теза Лютера про те, що посередництво церкви - не обов'язкова умова, щоб знайти порятунок душі.
Від цього дня йде відлік початку руху Реформації: низка можновладних князів Північної Німеччини вирішила підтримати Мартіна Лютера та його послідовників. Як зауважив Макс Вебер у своїй праці "Протестантська етика й дух капіталізму", суспільства з найбільшою часткою прихильників Реформації домоглися і найбільших успіхів у розвитку капіталістичної економіки. Джерела якої можна сміливо шукати саме в часи епохи, в якій жив і творив наш герой. Лукаса Кранаха Старшого називають успішним менеджером, прагматичним художником, котрий створив сімейну корпорацію, яка поставила на потік створення картин, гравюр і проіснувала понад століття.
…Лукас Малер (або Мюллер) народився 4 жовтня 1472 р. у містечку Кронах у Верхній Франконії в родині художника Ганса Малера; його дід також був художником. У майбутньому майстер віддав данину поваги малій батьківщині й став Лукасом Кранахом.
До 1504 р. він працював у Баварії й Відні. Останні майже 50 років його життя були нерозривно пов'язані з родиною курфюрстів Саксонії з Ернестинської лінії. Фрідріх III Мудрий 1505 р. запросив франконця на посаду придворного художника. Віттенберг - столиця курфюрства - став визнаним центром культури в Німеччині.
Лукас Кранах Старший не відчужувався від життя в усіх його проявах. Він володів аптекою, відкрив найбільшу в місті друкарню (1524 г.), видавав і торгував книжками, тричі (1537-1544 рр.) його обирали бургомістром Віттенберга. Художник був активним політичним актором, не раз виконував дипломатичні доручення курфюрстів Саксонії (наприклад, у Нідерландах, де він познайомився з творчістю місцевих майстрів, зокрема й Ієронімуса Босха), дружив із Альбрехтом Дюрером, Мартіном Лютером і його дружиною Катаріною фон Бора (був гостем на їхньому весіллі й став хрещеним батьком їхньої першої дитини Ханса), а також із Філіппом Меланхтоном (другою дружиною Лукаса Кранаха Молодшого стала племінниця Меланхтона). Як відданий прихильник Реформації він намагався дотримуватись основних принципів протестантизму - працьовитості, благочестя і прагматичності.
Кранах Старший і його майстерня готували до друку гравюри, що ілюстрували памфлети, в яких лютерани несамовито критикували Папу римського й католицьких прелатів. Але при цьому художник досить часто виконував замовлення апологетів Рима: архієпископа-курфюрста Майнца, лиховісного іспанського герцога Альби… Бізнес є бізнес. Так, 1529 р. майстер узявся за титанічну роботу - розписати собор в Галле. А це 142 картини! Замовником виступив непримиренний ворог Реформації, католицький кардинал Альбрехт Бранденбурзький…
При дворі курфюрстів Саксонії Лукас Кранах Старший виконував безліч функцій: опікувався декорацією інтер'єрів замка й парків, організовував весілля, лицарські турніри, полювання (відома картина "Полювання на оленів на честь Карла V у замку Торгау", де пейзаж відіграє головну роль). Широкі обов'язки майстра, який постійно проживав у замку Віттенберга, оплачувалися щедро: сто золотих гульденів на місяць!
Багато картин, гравюр виходили у світ у кількох варіантах. Художник організував майстерню, в якій працював не менш як десяток підмайстрів, зокрема і його два сини - Ганс Кранах і Лукас Кранах Молодший. Часто вони позначали свої роботи гербом і водночас печаткою батька - крилатий дракон, який тримає в зубах каблучку з рубіном. Власником герба Лукас Кранах Старший став 1508 р.: курфюрст Фрідріх III Мудрий вручив йому патент на дворянський титул, а отже й допущення у найвищі сфери курфюршества й імперії. До наших днів завдяки плідній корпорації Кранахів дійшли зображення десятків володарів, сановників Священної Римської імперії кінця XV ст. - кінця XVI ст., а також лідерів Реформації.
При дворі курфюрста Саксонії Фрідріха III Мудрого (правив із 1486-го по 1525 р.), а потім за правління його рідного брата Йоганна Твердого (1525–1532) і племінника Йоганна Фрідріха Великодушного (1532–1547) Кранах Старший був головним мінцмейстером. Він затверджував штемпелі монет і медалей, карбованих переважно в Нюрнбергу, більшість з яких готувалися за його ескізами. Особливо відзначимо серію красивих гульденгрошенів (одних із перших монет талерного типу), які стали на території Саксонії та найближчих земель Німеччини поширеною монетою.
Сибілла Клевська, дружина Йоганна Фрідріха Великодушного, стала музою художника й на думку мистецтвознавців - втіленням ідеалу жіночої краси в його сприйнятті. Багато років у численних Венер, Лукрецій, Даліл, Юдит, Мадонн і грацій руки майстра простежуються риси обличчя Сибілли. Художник часто малював принцесу. Цікава історія з картиною "Юдита з головою Олоферна", написаною 1537 р. У руках принцеси голова… Йоганна Фрідріха Великодушного. Є версія, що раніше на столі лежала голова Лукаса Кранаха Старшого (художник її зафарбував). Тому не видаються пустими домислами думки про особливі, романтичні стосунки принцеси й майстра. До речі, Лукас Кранах Старший був вихователем юного принца, а також взяв діяльну участь у підготовці й проведенні весілля спадкоємця престолу.
Наприкінці життя "прагматичний художник" не поступився честю. Після поразки протестантів при Мюльбергу 1547 р. під час Шмалькальденської війни він був свідком суду над сюзереном, якого за указом імператора Карла V Габсбурга позбавили шапки курфюрста, передавши її представникові молодшої, Альбертинської гілки Веттінів Моріцу Саксонському, і присудили до смертної кари. Є думка, що Кранах Старший сприяв пом'якшенню кари для свого сюзерена. Він вирушив до Віттенберга і передав майстерню синові Лукасу Кранаху Молодшому (старший син помер в Італії 1537 р. під час епідемії чуми). А 1550 р. разом зі своїм патроном, останнім ернестинським курфюрстом Саксонії Йоганном Фрідріхом Великодушним перебував в ув'язненні - спочатку в Аугсбургу (Швабія), потім в Інсбруку (Тіроль). Там вони провели близько трьох років. Як і курфюрст, художник залишився вірним євангелічному сповіданню віри - лютеранству. Йоганна Фрідріха звільнили після того, як двоюрідний брат Моріц Саксонський, котрий зрадив його під час Шмалькальденської війни, став курфюрстом і несподівано знову переметнувся на бік протестантів.
Наприкінці 1552 р. художник вирушив із Йоганном Фрідріхом Великодушним у його нову резиденцію у Веймарі. Помер Лукас Кранах Старший 16 жовтня 1553 р. На надгробку вигравійовано лаконічний напис: Derschnellste Maler ("Найшвидший художник"). Він втілював у своїй творчості ідеї гуманізму, ідеї й постулати руху Реформації, що розгортався на його очах. "…Якщо виключити мого земляка Альбрехта Дюрера, цього безсумнівного, єдиного у своєму роді генія, то можу поручитися - тільки тобі наше століття відводить перше місце в живописі… Решта німців розступаються перед тобою, італійці, такі марнославні, простягають тобі руку, французи вітають тебе як свого вчителя", - писав Лукасу Кранаху Старшому близький друг, учений-гуманіст, ректор Віттенберзького університету доктор Крістоф Шойрль.