Блаженний, хто предків з чистим серцем шанує.
Йоганн Вольфганг Гете
Цей крилатий вислів великого німецького письменника й філософа дуже точно і повною мірою відбиває всю суть великої й ретельної праці, яку взяли на себе - і, безумовно, впоралися з непростим завданням Анатолій Кончаковський та Валерій Крюков - автори-упорядники книжки "Киевские скрижали памяти".
Книжку присвячено понад 700 меморіальним дошкам, встановленим у нашому місті впродовж двох із лишком століть. Тут подані фотографії, дані про місцезнаходження, час встановлення й авторство меморіальних дошок. Першою з них можна вважати напис на колоні Магдебурзького права, розміщеній зовсім поряд із Дніпром і встановленій 15 серпня 1802 р.
Київ - другий Єрусалим… Це не просто гарна сентенція одного з філософів. Розташований на семи пагорбах, як і Рим, Київ завжди був і, сподіваємося, буде центром потужного інтелектуального тяжіння, місцем, де народжувалися, творили й помирали Майстри культури, науки, видатні, світового рівня і значення письменники, філософи, художники... Місто на Дніпрі має неповторну ауру. Це важко пояснити словами, треба просто відчути, хоча б раз відвідавши Київ-Місто.
Тарас Шевченко й Леся Українка (видатній українській поетесі і драматургу встановлено сім меморіальних дошок, і це абсолютний київський рекорд!), Михайло Булгаков і Микола Лєсков, Микола Лисенко й Михайло Врубель, Олександр Палладін і Борис Маньковський, Ігор Сікорський та Іван Пулюй, Микола Гришко й Олександр Топачевський, Сергій Параджанов і В'ячеслав Чорновіл, Іван Мазепа й Павло Скоропадський… Список великих, увічнених на меморіальних дошках у столиці України, можна продовжувати.
Деякі меморіальні дошки були втрачені, вкрадені вандалами або ж демонтовані вже в роки незалежної України. Віяння часу часто вносять свої корективи, те, що відбувається, викликає ідеологічні суперечки, але з багатьма діями влади можна погодитися. Процес декомунізації, на мою глибоку думку, необхідний. Але його треба проводити все ж таки без деякої дози цинізму, прораховувати ходи та дії. Цілий ряд меморіальних дошок можна було б зберегти й навіть створити свого роду музей тоталітаризму або ж комуністичної ідеології.
Винесений у назву досить відомий вислів латиницею, який можна дослівно перекласти як "на пам'ять", "на майбутнє", а ще точніше - як "на вічну пам'ять події", належить римському папі Клименту XIV. Це початкові слова булли, якою скасовувався орден єзуїтів у 1774 році. Важко сказати, наскільки ця досить локальна подія залишилася в пам'яті нащадків. Натомість Київ, попри всі буревії, ним пережиті, залишиться в серцях усіх живих на цій землі.
Сподіваємося, що книжка "Киеские скрижали памяти" допоможе нашим сучасникам зафіксувати минуле славного міста.