UA / RU
Підтримати ZN.ua

Чи буде "замкнений список катів"?

80 років тому, на світанку 1 вересня 1939 року, війська нацистської Німеччини без оголошення війни вторглися на територію Польщі.

Автор: Сергій Махун

О 4 годині 45 хвилин броненосець "Шлезвіг-Гольштейн" розпочав обстріл добре укріпленого польського військово-транзитного складу на півострові Вестерплатте північніше Вільного міста Данциг, що перебувало під опікою Ліги націй, але, фактично, контролювалося нацистами. Захисники Вестерплатте чинили відчайдушний опір і трималися понад шість діб, завдаючи значних втрат німецьким військам.

"Приводом" до початку Другої світової війни стало інсценування із захопленням групою есесівців німецької радіостанції у прикордонному містечку Глівіце у Верхній Сілезії. Перевдягнені у польську військову форму й випущені з концентраційних таборів кримінальники виконали свою роль ("акторів" попередньо назвали "консерви") і були вбиті: їм ввели сильнодіючу отруту, а потім трупи розстріляли впритул. Тіла кримінальників розкидали поблизу радіостанції, щоб "підтвердити" версію про запеклий бій. В ефірі пролунало коротке звернення польською мовою: "Громадяни Польщі! Настав час війни між Польщею та Німеччиною. Об'єднуйтеся і вбивайте всіх німців!" Потім почалася трансляція виступу польського хору з патріотичними піснями. Так Адольф Гітлер "заспокоїв" своїх генералів, які розуміли, що рано чи пізно на них чекає війна і на Сході, і на Заході, попросивши їх швидше забути про цей досить дивний "інцидент"…

Підписання пакту Молотова-Ріббентроппа. За спиною ВМолотова стоять Й. фон Ріббентроп і Й.Сталін. Москва, 23 серпня 1939 р.

Ще 23 травня 1939 року, на нараді в колі вищих офіцерів Вермахту, Адольф Гітлер заявив: "Польська проблема тісно пов'язана з неминучим конфліктом з Англією та Францією, швидка перемога над ними проблематична. При цьому Польща навряд чи зможе виконувати роль бар'єра проти більшовизму.

Листівка з повідомленням про загальну мобілізацію у Другій Речі Посполитій. 30 серпня 1939 р.

Наразі завданням зовнішньої політики Німеччини є розширення життєвого простору на Схід, забезпечення гарантованого постачання продовольством та усунення загрози зі Сходу. Польщу слід захопити за першої ж зручної нагоди".

О 5 годині 40 хвилин 1 вересня 1939 р. рейхсканцлер Німеччини виступив по радіо зі зверненням до армії та німецького народу. Було дано старт військовій операції проти Польщі, яка отримала назву "Вайс". Нацисти залучили до операції 56 дивізій і 4 бригади, куди входило понад 1,5 млн чоловік, 2800 танків, шість тисяч гармат і мінометів, дві тисячі літаків. Їм протистояло 39 піхотних дивізій, 16 бригад, а також до 80 батальйонів національної оборони РП - понад 1 млн чоловік, близько 900 танків і танкеток, 4300 гармат і мінометів та 824 літаки. Більше місяця польська армія чинила відчайдушний опір, але сили були нерівні. 6 жовтня північніше Любліна здалися в полон німцям останні частини оперативної групи "Полісся".

Капітуляція захисників Вестерплатте 7 вересня 1939 р.

Незважаючи на те, що 3 вересня Велика Британія і Франція оголосили війну нацистській Німеччині, реальної допомоги Варшава так і не дочекалася. Цікавий момент: капітуляції Польщі на державному рівні не було, - уряд через Румунію евакуювався в Англію. І надалі уряд в еміграції брав активну участь у Другій світовій війні, здійснюючи загальне керівництво польськими збройними силами, які брали участь в операціях військ союзників з Антигітлерівської коаліції у Великій Британії, Північній Африці, в Італії та у Франції. До речі, Франція була розгромлена у червні 1940 року й підписала акт про беззастережну капітуляцію в тому самому вагончику в Комп'єні, що завершив Першу світову війну. Німці любили підкреслювати доленосні моменти історії.

Саме 1 вересня й стало офіційною датою початку Другої світової війни, хоча дедалі частіше лунають голоси, що насправді світова війна тривала вже з 1931 року, коли в китайську Маньчжурію вдерлися війська імператорської Японії. Значна частина Китаю була окупована японцями аж до 1945 року.

Далі спалахнула Громадянська війна в Іспанії (1936–1939), де пройшли випробування в бойових умовах зразки озброєння Німеччини й Італії, що підтримали заколотників-франкістів, з одного боку, й СРСР - з іншого. Також на Піренеях "обкатувалася" стратегія й тактика бойових дій. У березні 1938 року відбувається аншлюс ("приєднання") до Третього Рейху Австрійської республіки. Лідери країн Заходу (Великої Британії і Франції, Невілл Чемберлен і Едуар Даладьє, відповідно) уже в ніч із 29 на 30 вересня того ж року підписали у Мюнхені ганебну угоду з Адольфом Гітлером, фактично зрадивши свого вірного союзника - демократичну Чехословаччину. Пихатий лідер фашистської Італії Беніто Муссоліні був у групі підтримки Адольфа Гітлера, або, точніше, грав роль "весільного генерала" на цьому мерзенному бенкеті стерв'ятника і двох, не побоюся цього слова, ідіотів.

Підписання Мюнхенської угоди. У першому ряду (зліва направо): Н.Чемберлен, Е.Даладьє, А.Гітлер і Б.Муссоліні. 30 вересня 1939 р.

У результаті, Чехословаччина втратила не тільки землі Судетського краю, населеного переважно німцями, а й третину промислового потенціалу, потужні укріпрайони й цитаделі, а також поступилася Польщі Тешинською областю (Заольшям), південною частиною Словаччини і західним Закарпаттям, що дісталися вірній союзниці Німеччини - хортистській Угорщині. Докладніше читайте у статті "Судетський сценарій: чи готовий Захід іти стопами "миротворців" Чемберлена і Даладьє?" (DT.UA, № 8 - 2014 р.).

15 березня 1939 року війська нацистів без єдиного пострілу входять у Прагу - столицю вже знекровленої Чехословаччини… Одночасно угорські фашисти з допомогою польських частин окупують усе Закарпаття (Карпатську Україну, що прийняла саме в цей день декларацію про державну незалежність). Надзвичайно тяжкий вибір лідерів Чехословаччини досі викликає суперечки істориків. Президент Едвард Бенеш, зв'язаний, фактично, одностороннім договором із Францією, не захотів приймати допомогу СРСР у неоднозначній ситуації: і внутрішня, і зовнішня політика кремлівського керівництва вселяла побоювання (арешти в партійному й господарському керівництві, гучні процеси, потужні чистки і репресії в армії - знищення, фактично, вищого офіцерського складу). Один із міністрів чехословацького уряду зазначив, що участь СРСР у конфлікті може сприйматися як "війна більшовиків з Європою".

Посол Радянського Союзу у Швеції Олександра Коллонтай 1 червня 1939 року зробила у щоденнику цікавий, можна сказати - пророчий запис: "У нашу політику вірять і не вірять. Що ми не агресори, це зрозуміло й визнано. Але якщо Червона армія буде в Стокгольмі, чого зажадає Москва?" І невдовзі, уже в 1939–1940 роках, Червона армія марширувала вулицями Львова й Станіслава, Луцька і Бреста (де 22 вересня відбувся відомий спільний парад із нацистами), Чернівців і Вільнюса, Риги й Таллінна… Втім, бліцкриг у "Зимовій війні" 1939–1940 років із Фінляндією завершився для СРСР фіаско: на вулиці Гельсінкі так і не ступила нога радянських окупантів. Саме ця ганебна історія розкрила ті страшні "пробоїни" у всій системі РСЧА та ВМФ, які відгукнуться катастрофічними поразками на першому етапі німецько-радянської війни. А інцидент поблизу села Майніла, де нібито загинули радянські військовослужбовці, виявився банальною провокацією НКВС. Він став приводом до розв'язання війни, в якій співвідношення втрат було 1 до 5-6 "на користь" саме "непереможної й легендарної".

У березні 1939 року фашистська Італія захоплює Албанію, але наражається на жорстокий опір Греції, якій вдається навіть визволити частину сусідньої країни. Беніто Муссоліні був осоромлений і тепер остаточно виявився молодшим партнером в осі Берлін-Рим-Токіо. У 1938-му і 1939-му роках на озері Хасан та річці Халхін-Гол спалахнули запеклі бої між радянськими і японськими військами…

Гітлер: «Покидьок людства, якщо не помиляюся?» Сталін: «Кривавий вбивця робочих, я гадаю?» Карикатура «Рандеву», художник Девід Ло, «Evening Standard», 20 вересня 1939 р.

Проте головна подія, яка підштовхнула до ще більш широкомасштабної війни, що невдовзі охопила велику частину Європи, а потім Північну Африку й Східну Азію, відбулася під час підписання 23 серпня 1939 року Пакту про ненапад між ще недавно смертельними ворогами - нацистською Німеччиною та сталінським Радянським Союзом. Пакт мав Таємний додатковий протокол, що розмежовував сфери впливу у Східній Європі двох хижаків - Гітлера і Сталіна. "Німецько-радянський пакт часто називають дозволом Гітлеру починати війну. Це правда, але тільки наполовину, бо цей пакт був ще й дозволом Сталіну почати війну. Тільки-но висохло чорнило, кожному з підписантів було дано зелене світло нападати на своїх сусідів, не маючи перешкод із боку свого партнера. Саме це обидва вони й учинили" (Норман Дейвіс, "Європа. Історія").

IV поділ Речі Посполитої

Першою спільною жертвою нацистського й комуністичного режимів стала саме Друга Річ Посполита. Аж до 17 вересня 1939 року Сталін, що зосередив на західних кордонах із Польщею потужну армію, вичікував. У першому ешелоні РСЧА було 33 дивізії (617 тисяч людей), близько 5000 гармат і мінометів, 4733 танки, 3300 літаків. Під благовидним приводом "захисту братнього українського та білоруського народів" радянські війська перейшли польський кордон, практично не натрапивши на опір. Вони ринули назустріч союзникові - нацистам. Це була вже агонія Польської держави, що спливала кров'ю в боях на західних і північних кордонах. Настав "Золотий вересень" (так писали радянські агітки), що почався з ейфорії більшої частини українського та білоруського населення, затиснутого в лещатах авторитарної, націоналістичної по суті польської влади. І вже дуже скоро все скінчилося брутальною "совєтизацією", а потім і масовими репресіями, висилками понад мільйона поляків, українців, білорусів та євреїв у Сибір і Казахстан, а також концтабори Крайньої Півночі. Як писав Норман Дейвіс, "подвійна окупація Польщі призвела до того, що обидві лабораторії тоталітаризму почали працювати поряд. Два роки нацистські й радянські стерв'ятники без перешкод бенкетували на поваленому тілі Польщі". А "народи, нібито "визволені з-під польського ярма", зазнали такого самого жорстокого терору, як і поляки".

28 вересня 1939 року Сталін і Гітлер остаточно встановили лінію розмежування на землях поваленої Другої Речі Посполитої. Йосип Сталін казав: "Дружба народів Німеччини і Радянського Союзу, скріплена кров'ю, має всі підстави бути тривалою й міцною". Менш ніж через два роки ці слова розсипались у прах, забравши життя - за різним даними - від 26 до 40 мільйонів радянських громадян під час війни двох тоталітарних режимів.

Аналогії з подіями 80-річної давності напрошуються самі собою. Відкинувши всі можливі еківоки, слід називати речі своїми іменами: президент Російської Федерації Владімір Путін поступово вибудував суворо імперську вертикаль влади, досяг необмеженої влади; сьогодні РФ – це суто тоталітарна держава. Кремлівському сидільцю, очевидно, знадобився сталінський кітель.

Радянська важка артилерія на вулицях Львова. Після 21 вересня 1939 р.

Росія на початок XXI століття стала головним підбурювачем спокою у світі. Ось який слід залишають наші "брати по крові": агресія в Грузії 2008 року, що завершилася фактичною анексією РФ Південної Осетії та Абхазії, присутність російських військ у молдовському Придністров'ї, захоплення українського Криму і вже більш аніж п'ятирічна війна на Донбасі, що забрала життя понад 13 тисяч громадян України. І, нарешті, пряма участь Росії у кровопролитній війні в Сирії, жертвами якої стали багато сотень тисяч людей; мільйони сирійців стали біженцями...

Попри всі санкції країн Заходу, спрямовані проти агресора, попри все "занепокоєння" горезвісної "світової спільноти", є чимало і політиків, і простих людей, які виправдовують дії путінської влади - як у Росії, так і за її кордонами. "И еще не весь развернут свиток, и не замкнут список палачей", - писав видатний поет, киянин за народженням Максиміліан Волошин у 1920 році ("Северо-Восток"). У найближчій перспективі ці слова, на жаль, стали пророчими. Не хочеться, щоб вони опинилися на порядку денному і років у нашому майбутньому.