29 серпня у місті Збаражі на Тернопільщині було відкрито відреставрований пам'ятник видатному польському поетові Адаму Міцкевичу.
Реставрація проводилася зусиллями фундації "Мости", чия діяльність спрямована на відновлення пам'яток історії на теренах історичної Речі Посполитої і міжвоєнної Польщі. Фундація планує також відновити кілька інших пам'яток на території Галичини.
Реставрацію збаразького пам'ятного обеліска на честь Адама Міцкевича виконувала бригада під керівництвом професора факультету збереження та реставрації витворів мистецтва Академії мистецтв у Варшаві Януша Смази. За словами пана Смази, це вже "п'ятий чи шостий" пам'ятник Міцкевичу, який він відновлював в Україні.
У збаразького "помніка" драматична історія. Спорудили його 1898 р. на пошанування 100-річчя від дня народження поета за кошти, зібрані жителями міста. Під час польсько-більшовицької війни 1919-1920 рр. червоні захопили Збараж. Напис на фронтоні монумента був збитий кулями, шаблями й сокирами, після чого пам'ятник кинули в Базаринецький став. Коли більшовики відступили, збаражці витягли обеліск і встановили поблизу Збаразького замку - на тому місці, де під час Хмельниччини в 1649 р. стояли козацько-татарські війська, що намагалися взяти замок, а у XVIII ст. родина Потоцьких заклала парк, який стоїть і досі.
Завершена недавно реставрація пам'ятника - вже третя. Перша проводилася після закінчення війни з більшовиками. Тоді в підніжжя обеліску було вмуровано цоколь, на якому відтворили знищений ними напис на фронтоні. Потім була друга, здійснена в 1970 р. українським фахівцями.
За повідомленням офіційного сайту фундації "Мости", загальна вартість проекту відновлення меморіального знака польському поету становить 44 тис. злотих (приблизно
260 тис. грн). З них 36 тис. виділило Міністерство культури і національної спадщини Республіки Польща. Решту становлять добровільні пожертви польських громадян.
На момент початку робіт Янушем Смазою та його командою піщаник, із якого був виконаний сам обеліск, мав хорошу збереженість. Однак він ніс на собі численні сліди атмосферних осадів, а також механічних пошкоджень. Повернувши піщанику природний колір, відтворивши всі написи, реставратори залишили пошкоджений фронтон без змін. Тобто навіть зі слідами куль і ударів шабель та сокир. "Можна було все це закрити й навести гламур, - розповідав на відкритті відновленого пам'ятника професор Смаза. - Але ми зробили пам'яткову, а не художню реставрацію. Пам'ятнику судилася нелегка доля, і ми залишили на ньому сліди тих драматичних часів".
У рамках урочистостей з нагоди відкриття пам'ятника у Збаразькому замку відбулася конференція з участю польських та українських вчених і літераторів, присвячена пам'яткам культури на українських землях історичної Речі Посполитої, а також впливові творчості Адама Міцкевича на становлення української літератури. Йшлося також про збереження польських поховань в Україні та українських - у Польщі.
Це вже другий проект, який реалізує в Україні фундація "Мости". Перший був пов'язаний із унікальним пам'ятником крилатим гусарам у селі Годів на Тернопільщині, спорудженим за життя короля Яна ІІІ Собеського і за його наказом. Пам'ятник увічнює подвиг 400 гусарів та панцерних, які під командуванням полковника Яна Загоровського (з відомого в XVI ст. православного волинського роду Загоровських) упродовж шести годин витримували нерівний бій із у сто разів чисельнішим татарським військом. Реставрацією пам'ятника гусарам також займався професор Я.Смаза.
Проект фундації "Мости", котрий реалізується нині, - реставрація мавзолею-каплиці на міському цвинтарі у Зборові, спорудженого на спомин про польських вояків, полеглих між 1914-тим і 1920 р. у боях за незалежність Польщі та під час українсько-польських збройних конфліктів. У ній беруть участь, разом із польськими, також українські робітники.
Символічно, до речі, що дата відкриття відновленого пам'ятника Адаму Міцкевичу збіглася з 95-тою річницею героїчної оборони міста Замостя частинами армії УНР, якими командував Марко Безручко. Оборона прислужилася зупиненню просування більшовиків углиб Польщі в 1920 р. Цього разу українців і поляків звела разом поезія Міцкевича та пам'ять про нього…
Серед проектів, які планує реалізувати фундація "Мости", - відновлення дзвіниці костьолу першої половини ХІХ ст. в містечку Поморяни (Львівська область) з унікальним дзвоном. Він вилитий із турецьких гармат, захоплених під Віднем у 1683 р. під час битви, яка зупинила експансію османів, і подарований королем Яном ІІІ Собеським.
Ще один проект - залишки палацу короля Яна ІІІ в тих-таки Поморянах. І, мабуть, українській стороні теж годилося б долучитися до цієї справи. В Україні, зрештою, не так багато королівських палаців - ще у Львові, Жовкві та Олеськах, і всі також пов'язані з цим монархом. Тим більше що постать Яна ІІІ Собеського, який, між іншим, визнавав своє "русинське" походження, знакова як для польської, так і для української історії.