В Україну нарешті надійшли ліки для лікування хворих на СНІД — як і планувалося раніше, на дві тисячі дорослих та сто дітей. Препарати надіслав як гуманітарну допомогу Глобальний фонд боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією. Поки що — на півроку, але в жовтні очікується наступна партія.
— Головне, що розпочався процес розширеного доступу до антиретровірусної терапії, — вважає завідуюча відділенням ВІЛ-інфекції Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.Громашевського АМН України, консультант Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні (головного отримувача коштів Глобального фонду) Світлана Антоняк. — Якщо ми зможемо ефективно реалізувати програму, співпраця з Глобальним фондом буде продовжена, а саме фінансування — збільшене до необхідних розмірів. Тобто ми зможемо отримувати препарати на всіх хворих, яким таке лікування потрібне.
— Для України це величезний крок уперед, — переконаний виконавчий директор Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні Андрій Клепіков. — На сьогодні лише 137 чоловік отримували антиретровірусну терапію. У рамках програми заплановано розпочати лікування двох тисяч дорослих і ста дітей. За державні кошти продовжуватимуть лікування ті, хто отримував його колись. Крім того, планується й закупівля препаратів для лікування опортуністичних інфекцій, які зазвичай і призводять до смерті.
— Ці дві тисячі чоловік відібрані з усієї України чи з якихось окремих областей?
— Неможливо розпочати широкомасштабне лікування відразу в усій країні. Тому спочатку було вибрано шість регіонів, у яких ситуація з ВІЛ/СНІД найгостріша, — місто Київ, Одеська, Миколаївська, Донецька, Дніпропетровська області та Автономна Республіка Крим. Але це не означає, що інші хворі залишаться «за бортом». У Києві, на базі Лаврської лікарні, лікуються хворі зі всієї України.
— Коли препарати почнуть надходити в інші регіони?
— Вже на наступному етапі реалізації програми, з березня наступного року планується збільшити кількість людей, які отримуватимуть антиретровірусну терапію, до чотирьох тисяч. Крім того, такі препарати надходитимуть і з профілактичною метою. Наприклад, за програмою запобігання вертикальній трансмісії — передачі інфекції від матері до дитини.
— Проте ВІЛ-інфікованих і тих, кому потрібне специфічне лікування, в нас набагато більше, ніж заплановані чотири тисячі.
— За оцінками ВООЗ, лікування в Україні потребують 15 тисяч чоловік. Чотири тисячі — це та кількість хворих, яку ми зможемо пролікувати на даному етапі.
— З реалізацією програми Глобального фонду не все так просто. Свого часу перший етап призупинили. Чи не може статися, що це повториться, але вже в процесі реалізації проекту?
— Глобальний фонд дуже уважно стежить за ефективністю своїх програм. Якщо вона виявляється недостатньою, то виділення коштів можуть припинити. Щокварталу проводять звірки: що досягнуто, чого — ні, у чому причина. Такого підходу не застосовує жоден донор. Як правило, якщо ти вже отримав гроші, то навряд чи їх втратиш. У Глобальному фонді ситуація інша. Фінансування надаватиметься залежно від отриманих результатів. Ігнорування якихось рекомендацій фонду може не дозволити домогтися очікуваних результатів, а тому напевно негативно позначиться на реалізації всього проекту.
— Однією з умов надання гранта Україні було впровадження програм замісної терапії для споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН), які у нас блокують силові відомства та деякі політики.
— Нещодавно Україну відвідала представник Глобального фонду по нашій країні Кармен Беннет, яка була неймовірно здивована тим, що програми замісної терапії гальмуються. Стурбованість висловлюють усі міжнародні організації. ВООЗ у зв’язку з цим посилає до нас спеціальну місію. Розпочинати в Україні лікування ВІЛ-інфікованих без програм замісної терапії — це нонсенс.
Коли ми говоримо про лікування ВІЛ-інфікованих, не слід забувати, що здебільшого йдеться саме про наркозалежних. Для забезпечення якісного лікування цієї групи хворих необхідне впровадження замісної терапії — те, що робиться сьогодні в усьому світі. У нас же ці програми чомусь гальмуються. А це вже реальна загроза зриву всього проекту. Ніхто не викидатиме гроші на вітер. Без реалізації замісної терапії немає ані найменшої впевненості, що наркозалежний регулярно прийматиме препарати (досить пропустити один-два дні, і вірус може почати набувати стійкої до ліків форми), проходитиме необхідні обстеження тощо.
Щомісяця в Україні реєструється тисяча нових випадків ВІЛ-інфікування, зростає смертність від СНІДу. За офіційною статистикою, хворих близько чотирьох тисяч, а реально, за оцінками ряду експертів, їх у кілька разів більше. Проте донедавна у плані боротьби з епідемією вживали лише заходів локального характеру. Тепер же, завдяки допомозі Глобального фонду та кредиту Світового банку, у нас є реальний шанс радикально вплинути на ситуацію в країні, зупинити зростання епідемії.