UA / RU
Підтримати ZN.ua

Жертви багатоликої целіакії

Вона маскується неспецифічними симптомами, які часто затрудняють встановлення точного діагнозу і не дозволяють розпочати своєчасне лікування...

Автор: Лідія Лукіна

Вона маскується неспецифічними симптомами, які часто затрудняють встановлення точного діагнозу і не дозволяють розпочати своєчасне лікування. Проте саме це змогло б запобігти небезпечним для життя ускладненням (виразка тонкої кишки з кровотечею, розм’якшення кісткової тканини, рак кишкового тракту тощо).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і Всесвітньої гастроентерологічної асоціації (ОМОЕ), на целіакію хворіють як діти, так і люди похилого віку. Одна з причин її виникнення — різка зміна якості харчування сучасної людини, яка вживає рафіновані, ароматизовані продукти, а також вирощені із безконтрольним використанням антибіотиків і гормонів у сільському господарстві. Останніми роками медична наука вияснила, що причиною целіакії є харчова непереносимість рослинного білка глютену і його активного компонента гліадину, які містяться у пшениці, вівсі, житі, ячмені та в продуктах із них. Де і як у столиці діагностують і лікують целіакію?

Малята — бунтарі проти хліба й каші

У відділенні проблем харчування і соматичних захворювань у дітей раннього віку Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України на ці запитання відповіла доктор медичних наук, професор Валентина ОТТ:

— Деякі наші пацієнти дуже малі. Вони ще не вміють розмовляти й не можуть передати словами, як їм буває зле після годування. Свій протест проти їжі вони висловлюють постійними вередуваннями, неспокоєм. Таку поведінку може пояснити... їхній нездоровий кишечник. У дитини зникає апетит. Вона втрачає вагу, стає виснаженою, але з величезним животом. З’являється поліфекалія (таке випорожнення, коли складається враження, що виділення перевершують кількість спожитої їжі). Інколи спостерігаються навіть «голодні набряки» і яскраво виражена дитяча агресія.

Часто у другому півріччі життя, коли відбувається перехід від грудного вигодовування до прикорму, а також надалі раціон харчування дітей до року складається в основному з каш і продуктів із пшеничного та вівсяного борошна. Інколи мама ретельно підгодовує малюка. Замість однієї-двох йому дають чотири, а то й п’ять порцій манної чи вівсяної каш. У дитини виявляється яскраво виражена класична клінічна форма целіакії. Водночас може виникнути непереносимість молочних продуктів у зв’язку зі зниженням у неї активності ферменту лактази, який розщеплює молочний цукор (лактозу). Це порушує мікробну флору кишечнику (у ньому розвиваються гнильні процеси). Порушується також мінеральний обмін, що призводить до зміни кісткової тканини, появи рахіту, анемії, авітамінозу, алергії.

— У нашому відділенні, — розповіла далі Валентина Дмитрівна, — виконують клініко-лабораторну діагностику дітей віком від півроку до трьох років, включно з генетичними дослідженнями, що допомагає грамотно проводити лікування. Якщо захворювання виявлене своєчасно, воно повністю виліковується.

Інколи у старших дітей патологія набуває прихованої форми. У них часто спостерігається різко вибіркове ставлення до деяких продуктів харчування, від яких вони відчувають дискомфорт у кишечнику (біль, кольки, здуття живота). У таких випадках дітей не можна силоміць примушувати їсти. Причини вередувань, відмови дітей від деяких продуктів батькам можуть пояснити фахівці. При прихованих формах целіакії проводять диференціальну діагностику поряд з іншими захворюваннями травної системи (гастрит, гастродуоденіт, панкреатит, глистяна інвазія тощо). У деяких малят спостерігаються нехарактерно виражені симптоми, які можна помилково сприйняти за дисбактеріоз кишечнику, викликаний пригніченням його корисної бактеріальної мікрофлори, найчастіше після прийому антибіотиків.

Був у нашій практиці випадок, коли в однорічної дитини хірурги видалили апендикс, але малюк після цього не почувався краще. Тільки після ретельного обстеження в нього було виявлено целіакію, і хворому призначили необхідне лікування.

Щорічно виявляємо від п’яти до десяти дітей із такою кишковою патологією. Лікування проводимо з допомогою дієтотерапії. Вона виключає з харчування манні і вівсяні каші, борошно пшеничне, житнє і вироби, в яких міститься білок гліадин (глютен). Натомість рекомендуємо рисову, кукурудзяну й гречану каші. Якщо дитина перебуває у тяжкому стані, спочатку проводимо відновне лікування (даємо комплекс вітамінів, травні ферменти, обмежуємо жири, віддаємо перевагу кукурудзяним, оливковим, соєвим оліям). Дієтотерапія дітей першого року життя потребує особливої обережності. Порушення її може призвести до загострення і тривалого клінічного прояву хвороби. Для безпомилкового її визначення необхідні подальші поглиблені дослідження.

Дієтотерапія — мистецтво лікаря

Про причини появи в дорослих целіакії, її недостатньої вивченості, тяжкі наслідки й методи лікування розповів завідувач відділення дієтології і клінічних досліджень медико-профілактичних засобів Інституту екогігієни і токсикології імені Л.Медведя, доктор медичних наук Петро КАРПЕНКО:

— Закордонні й вітчизняні медики багато зробили для вияснення причин виникнення целіакії, однак на чимало запитань, пов’язаних із цим захворюванням, поки що не можуть дати вичерпної відповіді. За даними британських лікарів, найчастіше хворіють жінки — через генетичну схильність, імунологічні відхилення під впливом нез’ясованих причин, а також від негативних екологічних чинників, які можуть опосередковано впливати на виникнення хвороби. Останніми роками з’ясувалося, що в результаті харчової непереносимості деяких рослинних білків у людей можуть виникати патоморфологічні зміни слизової оболонки верхнього відділу тонкого кишечнику, де в здорових зазвичай відбувається всмоктування біологічно цінних речовин (амінокислот, вітамінів, мінералів, жирних кислот тощо), необхідних для нормального функціонування організму. Клінічні спостереження засвідчили, що при целіакії уразливими стають також серце, судини, печінка, збільшується ризик інфекційних і респіраторних захворювань. Страждають, по суті, всі системи організму, і насамперед імунна та гормональна.

У нашому відділенні тепер в основному лікують хворих із профзахворюваннями (від впливу пестицидів, полімерів та інших сполук). Проте деяких пацієнтів із діагнозом целіакія згадую досі. Серед них три жінки 50—60 років. Вони були дуже виснажені. Перебіг хвороби характеризувався як тяжкий, із «букетом» супутніх захворювань. Доходило до того, що навіть використання ножа, яким різали хліб, а потім чистили яблуко, викликало в них загострення хвороби.

Цікавим прикладом, який підтверджує надзвичайно важливу функціональну роль тонкого відділу кишечнику, може бути наша 81-річна пацієнтка, якій 20 років тому у зв’язку з підозрою на онкологічне захворювання зробили резекцію шлунка. А ось молоді люди, котрим було зроблено операцію на тонкому кишечнику, помирали через півроку через недоотримання важливих для життя речовин.

Лікувати целіакію слід комплексно, враховуючи всі явні та «приховані» захворювання органів і систем організму в цілому. Насамперед треба вивести з раціону харчування злаки і продукти з них, яких хворий не переносить. Подальше лікування необхідно проводити під наглядом лікаря-дієтолога, який розробить індивідуальний раціон на кілька днів і на більш тривалий термін, а також лікаря-гастроентеролога, який складе індивідуальну схему медикаментозного лікування.