Міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко у присутності міжнародної громадськості, лікарів, представників Академії медичних наук презентував «Національний план дій в інтересах здоров’я народу України» — так звану «дорожню карту» розвитку галузі.
На сьогодні стан системи охорони здоров’я міністр оцінив як «важкий, але стабільний», що потребує вже не реанімаційних заходів, а інтенсивної терапії.
Основні блоки запропонованого Національного плану дій — нормативно-правове забезпечення, зміна фінансування, реформування медичної освіти та підготовки кадрів, структурні зміни розвитку фармсектора та ін.
«Національний план дій в інтересах народу України» охоплює:
1. Короткострокові заходи (2006 рік) — передбачають зміцнення нормативно-правової бази (розробити і подати на розгляд Верховної Ради України зміни до Конституції України та законодавчих актів, проект закону «Про медичну діяльність та заклади охорони здоров’я»; загальнодержавні програми: «Запобігання серцево-судинним та судинно-мозковим захворюванням», «Протидія захворюванню на туберкульоз», «Боротьба з онкологічними захворюваннями на 2007—2014», «Сімейна медицина».
У 2006 році також передбачено: розробити та прийняти механізми визначення базового пакета медичної допомоги, що має надаватися громадянам безоплатно за рахунок державних коштів; створити Всеукраїнський центр охорони здоров’я матері і дитини; розробити механізми передачі цільових субвенцій для виконання державних програм у сфері охорони здоров’я з державного — місцевим бюджетам; створити реєстр лікарів України; доопрацювати й затвердити концепцію медичної освіти в Україні з урахуванням європейських освітніх стандартів; розробити довгострокові прогнози потреби країни у медичних кадрах та перспективний план їх підготовки; створити належні виробничі і соціально-побутові умови, включно із забезпеченням житлом медичного персоналу, який працює у закладах первинної медико-санітарної допомоги сільської місцевості; розробити систему заходів соціального захисту та перепідготовки медичних працівників, які можуть вивільнятися у процесі реформування галузі охорони здоров’я; розробити і затвердити «Етичний кодекс лікаря», «Фармацевтичний етичний кодекс» та інше.
2. Середньострокові заходи (2007—2009 роки): розробити і подати на розгляд Верховної Ради України закони «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», «Про права пацієнта», «Про українську колегію лікарів та професійні медичні асоціації» та ін.; створити Інститут стратегічних досліджень в галузі охорони здоров’я.
3. Довгострокові заходи (2010—2011 роки): здійснити передачу у комунальну власність відомчих медичних закладів та забезпечити їх діяльність у єдиному медичному просторі, завершити формування мережі лікарських амбулаторій, інших форм загальної лікарської практики (сімейної медицини), завершити реорганізацію стаціонарного сектора на основі функціональної диференціації ліжкового фонду і розподілу лікарень на заклади: для надання екстреної допомоги, для планового лікування хронічних хворих, для відновного лікування і реабілітації, для надання медико-соціальної допомоги (хоспісів). Після прийняття закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» завершити створення інфраструктури закладів та запровадження соціального медичного страхування.