4—8 червня в Києві пройшла III міжнародна конференція «Медичні наслідки чорнобильської катастрофи: підсумки 15-річних досліджень».
Уже в перший день роботи форуму виникли розбіжності між представниками міжнародних організацій і вченими. Приміром, директор відділу радіаційної безпеки МАГАТЕ Авель Гонзалес заявив: «Міжнародними дослідженнями встановлено, що стан здоров’я населення і його захворюваність — речі, які не залежать від рівня радіаційного забруднення. Сьогодні на світовому рівні суто радіаційним впливом абсолютно доведене лише виникнення раку щитовидної залози в дітей». Зрозуміло, така заява викликала подив і обурення як серед учених, так і серед журналістів. Перша ж прес-конференція, скликана щоб дати відповіді на нові запитання, була зірвана — чи то з вини журналістів, які ставили «некоректні» запитання, чи з вини її учасників, які не хочуть бути досить відвертими. Здивували й слова одного з представників ВООЗ, Г.Сушкевича: «Не можна однозначно сказати щось проти радіації, щоб не звинуватити безневинно винного. У принципі, важлива не так сама причина, як необхідність лікувати хворого».
Серед загальної звітності доповідей вирізнявся своєю гостротою та непорушністю позиції виступ віце-президента Всесвітнього союзу охорони природи академіка А. Яблокова (РФ): «...Не можна говорити, що немає генетичних наслідків Чорнобиля. Адже вони — одні з найголовніших. Сотні наукових праць свідчать про серйозні генетичні наслідки й показують, що ці мутації передаватимуться з покоління в покоління, багаторазово збільшуючись. Професор Сушкевич сказав, що не підтверджений зв’язок між уповільненням розумового розвитку і радіаційним опроміненням плоду. Адже є десятки робіт, які підтверджують протилежне. Ще одна проблема — прискорене старіння. Ще 20 років тому вчені попереджали про такі наслідки опромінення малими дозами радіації. Сьогодні є всі підстави стверджувати, що на постраждалих територіях біологічний вік людей перевищує календарний. Японці описали в себе «затяжну радіаційну хворобу» й, до речі, знайшли її в чорнобильських дітей. Нещодавно учені виявили ще один небезпечний «синдром інкорпорованих довгоживучих радіонуклідів». Як же від цього можна відмахнутися? Адже це — наука».
(Докладніше про форум читайте в одному з найближчих номерів «ДТ»).