«Усе, що я побачив у протезній промисловості, практично відповідає міжнародним стандартам! І це було зроблено за кілька років!» — так оцінює загальну ситуацію в протезно-ортопедичній галузі України експерт з Австрії Вінфрід Сепін, який відвідав цього тижня нашу країну в рамках спільного проекту промислового об’єднання «Укрпротез» і міністерства соціального забезпечення Австрії. Основною метою візиту пана Сепіна була участь у семінарах на протезно-ортопедичних підприємствах Києва та Харкова, а також аналіз ситуації в галузі й добір кандидатур для подальшого підвищення їхньої кваліфікації в Австрії.
Розроблюваний новий спільний проект — перший крок на шляху взаємовигідного співробітництва в галузі виробництва протезно-ортопедичної продукції й водночас перший крок на шляху створення в Україні власної школи підготовки викладачів. Основною метою цього проекту є навчання українських викладачів, які надалі зможуть готувати спеціалістів для протезної промисловості нашої країни.
— Пане Сепін, якою є ваша оцінка ситуації в протезно-ортопедичній галузі України?
— У мене була можливість відвідати Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство, Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності в Харкові, а також інші підприємства. Моїм завданням було — ознайомитися із загальною ситуацією, тобто визначити, яке обладнання і які можливості існують в Україні для початку здійснення цього проекту. Все обладнання та будинки, які я бачив, відремонтовані і перебувають в дуже гарному стані. Мене надзвичайно вразили колективи працівників підприємств. Я переконався: це дуже відповідальні люди, і їхнє ставлення до справи на мене справило велике враження. Гадаю, що за допомогою австрійської сторони вдасться знайти нові, ще продуктивніші шляхи вдосконалення протезування й ортезування в Україні.
— Яку конкретну участь братиме Австрія в розвитку протезно-ортопедичної галузі України?
— Передбачається, що австрійська участь полягатиме в наданні можливості для проведення курсу навчання українських спеціалістів безпосередньо в Австрії. Українські спеціалісти орієнтовно на початку червня прибудуть в Австрію. Й імовірно в жовтні дві групи австрійських спеціалістів прибудуть в Україну, де зможуть ознайомитися з тим, як реалізується набутий досвід.
— Якими ви бачите перспективи співробітництва австрійської й української сторін?
— Гадаю, це буде дуже вдалий проект і вже незабаром він зможе стати зразковим. Основою для цього служить той динамізм, що я побачив у розвитку виробництва на протезно-ортопедичних підприємствах, де я побував, і особливо професіоналізм команди, яка там працює. Сподіваюся, надалі галузь стане розвиватися так само динамічно. Сьогодні ми робимо маленький, але дуже важливий крок до взаємовигідного співробітництва, — ще раз підкреслив пан Сепін на завершення бесіди.
За станом на 1 січня 2003 року на обліку в медичних відділах протезно-ортопедичних підприємств перебувають 535,2 тис. інвалідів війни, праці, дитинства, пенсіонерів, що на 10% більше порівняно з 2002 роком. Збільшення чисельності інвалідів відбулося в основному за рахунок поставлених на облік дітей до 16 років (на 25%), інвалідів за загальними захворюваннями (на 11%), а також інвалідів інших категорій (на 18%). Завдання забезпечення інвалідів України протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, засобами пересування і реабілітації успішно вирішує промислове об’єднання «Укрпротез», керівним органом якого є Міністерство праці та соціальної політики України.
Сьогодні до складу промислового об’єднання «Укрпротез» входять 14 протезно-ортопедичних підприємств, що спеціалізуються на випуску протезно-ортопедичних виробів й інших засобів реабілітації інвалідів, підприємства, що спеціалізуються на випуску напівфабрикатів для протезно-ортопедичних виробів, а також Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування і відновлення працездатності. Також до складу об’єднання входять підприємства недержавної форми власності — ТОВ «Центр реабілітації ветеранів Афганістану», АТ «Ортодопомога», ТОВ «Друкмаш-Центр», НПВФ «Роботметалургінвест», ТОВ «НПФ «Орттех», ОНВРЦ «Ортес», ТОВ «Біотехніка». При всіх протезно-ортопедичних підприємствах працюють медичні відділи, які ведуть постійний прийом інвалідів, як дорослих, так і дітей, а також стаціонари первинного і складного протезування. Здійсненням ряду процедур — від підготування до протезування і до навчання правил користування, адаптації людини до протезів і засобів реабілітації — займається медичний персонал стаціонарів. Необхідно підкреслити, що в складних випадках, коли протезування інвалідів в амбулаторних умовах неможливе, з боку медиків і техніків-протезистів потрібно багато зусиль і часу на виготовлення протеза, а також надання допомоги в процесі звикання людини до виготовленого для неї протеза. Крім того, інваліди першої групи і ті, що проживають у віддалених районах, обслуговуються виїзними медико-технічними бригадами. Таким чином, у всіх обласних і районних центрах створюються умови для обслуговування людей з обмеженими фізичними можливостями. Щороку підприємства промислового об’єднання «Укрпротез» надають послуги більш як 700 тис. чоловік.
Головне завдання промислового об’єднання «Укрпротез» — створення єдиної системи послуг із забезпечення інвалідів протезами і засобами реабілітації, здійснення єдиної науково-технічної політики в протезно-ортопедичній галузі, координація виробничої та планово-фінансової діяльності підприємств і закладів, що входять до його складу, розвиток матеріально-технічної бази підприємств, розробка та реалізація економічних і соціальних програм.
— Протезно-ортопедична промисловість України не стоїть на місці, — стверджує Олександр Морозов, генеральний директор промислового об’єднання «Укрпротез». — За останні кілька років ми зробили великий крок у сфері розробки і виробництва обладнання та комплектуючих для протезно-ортопедичних виробів і засобів реабілітації.
За підтримки Міністерства праці та соціальної політики України й Українського фонду соціального захисту інвалідів ми змогли переоснастити імпортним обладнанням п’ять протезних підприємств України: Дніпропетровське КЕПОП, Одеське
КЕПОП, Полтавське КЕПОП, Львівське КЕПЗІП і Київське КЕПОП. Придбане обладнання дозволяє виготовляти протезно-ортопедичні вироби і засоби реабілітації, наближені до рівня високих світових стандартів. І якщо до 2000 року за новими технологіями випускалося усього 13% від загального обсягу продукції, то сьогодні її обсяг складає 54% — з виробництва протезів стегна і до 48% — з виробництва протезів гомілки. Очевидно, що за останні три роки досягнуто певного прогресу в цьому питанні.
І це не просто цифри: за кожною з них стоять конкретні люди з обмеженими фізичними можливостями, яким допоміжні технічні засоби реабілітації, виготовлені відповідно до вимог міжнародних стандартів, допомагають компенсувати або навіть відновлювати втрачені функції, дають можливість повернутися до повноцінного життя, реалізувати свої здібності. Не секрет, що в більшості випадків інваліди не мають можливості працювати, а єдиним джерелом їхніх доходів стає пенсія або державна соціальна допомога. Створення єдиної системи послуг із забезпечення інвалідів сучасними, якісними засобами реабілітації з метою повернення їх до повноцінної життєдіяльності, професійно-трудової та соціальної реабілітації є основним пріоритетом подальшого розвитку протезно-ортопедичної галузі.
— Олександре Семеновичу, які, на ваш погляд, перспективи розвитку протезно-ортопедичної галузі в Україні?
— Зараз не можна зупинятися на досягнутому. Найважливішим пріоритетом для нас залишається впровадження новітніх технологій виробництва. Потрібно продовжувати оснащення підприємств сучасним обладнанням — сьогодні загальний знос устаткування в галузі складає від 50% до 100%. Необхідно розробляти нові види комплектуючих (колінних і ліктьових суглобів для протезів нижніх і верхніх кінцівок). Оскільки ми поки не можемо запропонувати повний асортимент комплектуючих, у яких мають потребу інваліди, є необхідність закупівлі їх за кордоном. Хоча все це можна розробити і випускати у нас на підприємствах.
За своєю якістю випущена на підприємствах об’єднання продукція наближається до європейських стандартів, але, не маючи на сьогодні в Україні лабораторії сертифікації цієї продукції, ми не можемо говорити про її відповідність міжнародним нормам. Отже, не маємо можливості реалізації її за межами України.
З метою підвищення якості продукції та контролю за дотриманням вимог технологічної та конструкторської документації при Українському НДІ протезування, протезобудування і відновлення працездатності створюється галузева лабораторія для проведення технологічних і функціональних випробувань продукції підприємств об’єднання і підприємств інших форм власності. Метою створення цієї лабораторії є виявлення ще в період розробки і впровадження нових видів комплектуючих і напівфабрикатів, засобів пересування та реабілітації тих прихованих дефектів, які можуть проявитися вже при використанні готового виробу.
Спеціалісти промислового об’єднання «Укрпротез» також займаються розробкою технічних умов на окремі види продукції, на які відсутні стандарти і технічні умови, науково-технічним прогнозуванням з основних проблем розвитку протезно-ортопедичної галузі.
— Як проходить підготування таких спеціалістів для протезно-ортопедичної галузі?
— Підготування спеціалістів також є одним з основних пріоритетів розвитку галузі. І особливе значення тут має створення вітчизняних навчальних закладів по підготовці спеціалістів протезного виробництва. З цією метою Українським науково-дослідним інститутом протезування, протезобудування та відновлення працездатності разом із Харківським технічним університетом радіоелектроніки розроблено галузеву програму підготовки спеціалістів із вищою освітою для протезно-ортопедичних підприємств на основі спеціалізації «Біотехнічні апарати в протезуванні» (відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра на основі заочної форми навчання). Програма передбачає спільне навчально-методичне, наукове і виробниче співробітництво промислового об’єднання «Укрпротез», УкрНДІ протезування, протезобудування та відновлення працездатності разом із Харківським технічним університетом радіоелектроніки. 2001 року почали навчання перші 22 студенти, 2002 року розпочали навчання ще 16 студентів. У програму підготовки включено такі дисципліни: медико-соціальна реабілітація інвалідів; матеріали для протезно-ортопедичних виробів; анатомія та фізіологія опорно-рухового апарата, фізіологічні передумови протезування й ортезування; біомеханічні основи протезування й ортезування; травми і хвороби; конструкція протезів і ортезування верхніх і нижніх кінцівок і хребта.
Сьогодні ми робимо ще один крок на шляху створення власної школи підготування викладачів для протезної промисловості України. Це спільний проект промислового об’єднання «Укрпротез» і австрійського соціального міністерства, про яке вже розповідав пан Сепін.
Чесно кажучи, приємно усвідомлювати, що протезна промисловість України, відповідно до оцінки незалежних австрійських експертів, сьогодні змогла досягти високого рівня розвитку і наближається до європейських стандартів. Виходячи з цього, можна робити висновки: якість випущеної продукції досить висока, і інваліди України забезпечуються тими функціональними виробами, яких вони дійсно потребують. Для нас дуже важлива настільки висока оцінка, оскільки ми хочемо не просто сертифікувати свою продукцію за міжнародними стандартами, а й використовувати будь-яку підтримку і допомогу, яку нам пропонують. Для забезпечення інвалідів сучасною, функціональною, якісною продукцією.
Промислове об’єднання «Укрпротез» завжди відкрите для співробітництва з усіма, хто бажає надати допомогу й підтримку протезно-ортопедичній галузі України, а головне — допомогти інвалідам знайти своє місце в суспільстві.