Вадим ПРОКОФ’ЄВ, президент міжнародної асоціації «Наука», доктор технічних наук;
Іван ВАРНАВСЬКИЙ, генеральний конструктор, доктор технічних наук;
Роман СОВА, заступник директора Інституту екогігієни та токсикології ім. Л.Медведя, доктор медичних наук;
Геннадій БЕРДИШЕВ, професор Київського національного університету ім. Т.Шевченка, доктор біологічних і медичних наук.
Воде дана волшебная власть
быть соком Жизни на Земле!
Леонардо да Вінчі
Усе починається з води — учив великий старогрецький провидець Фалес Мілетський. І, справді, вода — основа еволюції всього живого у Всесвіті; без води невідома жодна форма життя. Не може обійтися без води й людина.
Якою ж водою ми користуємося? На жаль, основна частина водних ресурсів України сьогодні фактично непридатна для пиття. Подальше погіршення стану навколишнього середовища загрожує необоротними наслідками для здоров’я населення України.
Роботи з поліпшення якості води ведуть у всіх країнах світу вже давно. Проте існуючі очисні споруди та технології водопідготовки не справляються зі своїми завданнями. Тому й виникли різноманітні способи й пристрої для доочистки питної води. Загалом усі ці пристрої, яким би досконалим не було очищення, нічого не можуть вдіяти з гомеопатичним ефектом пам’яті води, яка виявляється в здатності води зберігати слід дії на її молекулярну структуру всіх шкідливих і отруйних речовин, що були в її складі до очищення. З іншого боку, ці пристрої не видаляють із води шкідливі для здоров’я людей дейтерій і тритій. Вирішенню цих виключно складних проблем, спрямованих на отримання цілющої води широкого багатопланового застосування, і присвячені багаторічні дослідження авторів.
Протягом кількох десятиріч ми створювали теорію цілющої питної води й на цій основі розробляли установки для її отримання. Відповідно до наших наукових уявлень, уся вода нашої планети (і, очевидно, не лише вода) більшою чи меншою мірою зазнає трьох типів забруднень: земного, космічного і біоенергоінформаційного, тобто польового.
До земних забруднень води слід віднести численні шкідливі та отрутні органічні та неорганічні домішки, насамперед техногенного походження, а також мікроорганізми.
Космічні забруднення — це головним чином важкі та радіоактивні ізотопи водню (дейтерій і тритій) і кисню — О18 , О19 та ін.
Під біоенергоінформаційними (БЕІ) забрудненнями ми розуміємо, насамперед, те енергопольове та інформаційне наповнення повітряного простору, води та землі, яке негативно впливає на все живе.
Існують природні та техногенні БЕІ забруднення. Перші виникають унаслідок сонячної активності, магнітних бур, землетрусів, електромагнітних аномалій і т.п.; другі — результат технічного прогресу людства. До них слід віднести не лише отруєння води, землі та повітря промстоками і вихлопними газами, підвищену радіацію, а й так званий електромагнітний смог — колосальне збільшення щільності електромагнітних випромінювань різноманітних частот і інтенсивностей, у тому числі й глобальну комп’ютеризацію.
Сполучення природних і техногенних БЕІ негативно впливає на структуру води, внаслідок чого вона набуває мутагенних і канцерогенних властивостей.
Існуючі нині технології отримання питної води (як у нас, так і за рубежем) здійснюють очищення води лише від земного типу забруднень, не змінюючи при цьому її ізотопний склад і структурну пам’ять. Така вода практично повністю зберігає свою негативну структуру, і через ці причини не може бути корисною для здоров’я, росту й розвитку живих організмів.
Для оздоровлення води, надання їй цілющих біологічних властивостей насамперед необхідно позбавити її всіх забруднень — земних, космічних і біоенергоінформаційних.
Виявилося, завдання це далеко не просте. Проте багаторічна праця, величезна кількість експериментів і технологічних побудов привели нас, нарешті, до заповітної мети: спочатку ми отримали цілющу питну воду, а потім і цілющу реліктову воду кришталевої чистоти зі зниженим вмістом дейтерію, оптимальним мінеральним складом і льодоподібною структурою. Спосіб отримання цілющої реліктової води (ЦРВ) і установка ВІН-7 «Надія» захищені чотирнадцятьма патентами України та Росії.
У вересні 1993 року одному з авторів цієї статті зателефонував доктор медичних наук професор В.Мосієнко, який перший досліджував реліктову воду: «Ваша активована вода (так назвав він цілющу реліктову воду зі зниженим вмістом дейтерію на 3—5%. — Авт.) затримує розвиток раку, причому суттєво!»
Три роки досліджували цю воду в Інституті експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Кавецького НАН України.
Перші досліди проводили на лінійних мишах із прищепленою карциномою легень Льюїса.
Наведені в таблиці 1 дані свідчать, що реліктова вода затримує розвиток ракового процесу й підвищує резистентність тварин.
Отримавши перші обнадійливі результати в піддослідних мишей, ми вирішили продовжити дослідження.
Цього разу досліди проводили на 75 мишах лінії С 57-В у віці 3—3,5 місяця, які були розбиті на п’ять груп по 15 особин у кожній, відповідно до виду досліджуваної води. Дані наведені в таблиці 2.
На особливу увагу заслуговують два показники: затримка метастазування і втрата ваги тварин за час експерименту. Потужна стимулююча дія реліктової води на імунну систему тварин привела до затримки розвитку метастазів на 40% (!) порівняно з контрольною групою, а втрати маси у тварин, які пили реліктову воду, наприкінці досліду були вдвічі меншими.
Мета наступного експерименту — з’ясувати деякі тонкі механізми дії реліктової води на організм тварин, а саме — на дихання і окисне фосфорилювання мітохондрій печінки мишей, а також на зміну складу периферичної крові. Через чотири тижні після початку експерименту приріст кількості еритроцитів в одному мілілітрі крові в мишей, які пили реліктову воду, становив 657000 клітин, показник вмісту гемоглобіну зріс на 1,54 г%. Був відзначений також чіткий позитивний вплив води на показники кисневого насичення тканин печінки: збільшення рО2 становило 15%, у 1,3 разу збільшився її дихальний потенціал. Про корисну дію реліктової води на здоров’я мишей свідчила їхня підвищена резистентність і збільшення ваги порівняно з контролем.
Щоб переконатися в благотворній дії реліктової води на все живе, треба було ще випробувати її вплив на ріст і розвиток рослин. У результаті досліджень, проведених в Інституті кукурудзи УААЕ, встановлено: стимулююча дія реліктової води на паростки пшениці, льону, кукурудзи порівнянна з дією таких стимуляторів росту рослин, як фумар і фумаран, а на паростки соняшнику реліктова вода чинить більш виражену стимулюючу дію.
Дослідження біологічної активності реліктової води з різним вмістом дейтерію, отриманої на установці ВІН-7 «Надія», були проведені 1998 року в Інституті екогігієни та токсикології ім. Л.Медведя Мінздоров’я України.
Для цього передбачалося досліджувати вплив води на рухливість суспензії сперматозоїдів — основний показник їхнього фізіологічного статусу.
Для експерименту було взято п’ять зразків води: №1 — дистильована, №2 і №3 — реліктова вода зі зниженим вмістом дейтерію на 5% і №4 і №5 — на 9%. Порівняльну оцінку рухливості сперматозоїдів у дослідних пробах визначали відношенням часу їхньої рухливості в дослідній пробі до контрольної (індексом токсичності).
Дані дослідів свідчать: у пробах реліктової води з установки ВІН-7 «Надія» сперматозоїди довше зберігають свою функціональну активність, і вона підвищується в міру зниження вмісту дейтерію у воді.
Якщо взяти до уваги загальновідомий факт, що відтворення життя пов’язане з потенціалом життєдіяльності статевих клітин, то стане зрозумілим значення реліктової води для майбутніх поколінь.
Медико-біологічні властивості реліктової води в 1995 р. досліджувалися на кафедрі загальної та молекулярної генетики Київського національного університету ім. Т.Шевченка.
Дрозофіла, як відомо, є загальновизнаним у світовій науці живим модельним об’єктом для різноманітних біологічних і медичних експериментів. Передбачалося досліджувати дію трьох видів води на весь цикл зародження і розвитку Drosophila melanogaster лінії Oregon — на яйцекладку, вихід личинок із яйця, лялечок із личинки і дорослих особин (імаго) із лялечок.
Вперше були виявлені геропротекторні (омолоджувальні), радіозахисні та антимутагенні ефекти впливу реліктової води зі зниженим вмістом дейтерію на 5% на дрозофілу в процесі її розвитку.
Отримавши позитивні результати дослідів на дрозофілі, учені продовжили дослідження на теплокровних тваринах. Цьому також сприяла зацікавленість фахівців із життєзабезпечення космонавтів (Інститут медико-біологічних проблем, Москва), які передали для порівняльного дослідження зразки води зі зниженим (на 60%) вмістом дейтерію.
1998 року було проведене дослідження дії води зі зниженим вмістом дейтерію, отриманої за електролізною технологією в Інституті медико-біологічних проблем, і води, отриманої за вакуумною технологією на установці ВІН-7 «Надія», на імунну систему морських свинок.
Передбачалося визначити, яка вода має вищу біологічну активність, що благотворно впливає на імунну систему — електролізна, очищена від дейтерію на 60%, чи реліктова вода з «Надії» зі зниженою концентрацією дейтерію лише на 9%?
Насамперед необхідно зазначити: при електролізному процесі у води зі зниженим на 60% вмістом дейтерію зберігаються негативні властивості дистильованої води (відсутність мінералізації, підвищений вміст розчинених газів, неупорядкована молекулярна структура води). Вона є лише вихідним матеріалом для отримання питної води космонавтів.
Перевагою електролізного процесу є потенційно можливе видалення дейтерію (до 90%), тому вона використовується для експериментів на тваринах і рослинах.
За вакуумної технології виробництва води зі зниженим вмістом дейтерію отримують мікромінералізовану питну воду зі зниженим вмістом розчинених у ній газів і з упорядкованою льодоподібною структурою.
При проведенні даного дослідження ми виходили з реальних можливостей двох процесів, один із яких дає лише вихідний продукт для подальшого приготування води для космонавтів, а інший — готову питну воду.
Інтерес до даного дослідження підігрівався ще й тим, що воно, по-перше, проводилося вперше і, по-друге, порівнювалася дія на імунну систему двох типів води з такими різними фізико-хімічними та ізотопними показниками.
Для досліду було взято 12 статевозрілих морських свинок. До культури лімфоцитів контрольної 1-ї групи додавали воду, близьку за своїми властивостями до фізіологічного розчину. До лімфоцитів 2-ї групи додавали електролізну воду. У третій групі використовували реліктову воду з установки ВІН-7 «Надія». Четверту групу становила важка вода з підвищеним вмістом дейтерію на 40%.
Оцінку імунного стану тварин здійснювали за чотирма тестами, прийнятими у світовій імунології: Е-РОК — виявляє здатність зв’язувати чужорідні клітини; ФГ-НГ — характеризує здатність нейтрофільних гранулоцитів (НГ) до фагоцитозу (ФГ); ФГ — МФ — визначає здатність макрофагів (МФ) до фагоцитозу; четвертий тест визначає кілерну активність Т-лімфоцитів, їх здатність убивати всі змінені в результаті мутації клітини організму.
У таблиці 3 наведені показники імунітету морських свинок при використанні чотирьох досліджуваних зразків води.
Насамперед необхідно зазначити значний імуностимулюючий ефект, який здійснювала реліктова вода з установки ВІН-7 «Надія» (№ 3). Попри 9-відсотковий рівень зниження дейтерію, вона мала найбільшу стимулюючу дію на імунну систему морських свинок, перевершивши за всіма показниками електролізну воду (№2) із зниженим вмістом дейтерію на 60%. Важка вода (№4), як і слідувало очікувати, сильно й гнітюче впливала на імунітет тварин.
Дане дослідження підтверджує колосальні можливості реліктової води в плані стимулювання імунної системи, отже, і зміцнення здоров’я, лікування хвороб. При систематичному вживанні реліктової води зі зниженим вмістом дейтерію всього на 3—5% протягом не менше шести місяців у людей похилого віку, крім загального поліпшення самопочуття, у ряді випадків повертаються раніше втрачені чи ослаблені функції організму, у тому числі здоровий сон, пам’ять, творча працездатність та інші показники здоров’я, що можна пояснити ефектом омолодження.
На прикладі теорії цілющої питної води вкотре переконуємося, що для практики немає нічого ціннішого за гарну теорію. На базі діючої в даний час дослідно-промислової установки розроблений новий технологічний процес і конструктивні параметри установки ВІН-7 «Надія» другого покоління. На цій установці можна буде отримувати цілющу реліктову воду льодоподібної структури зі зниженим вмістом дейтерію до 90% і більше.
На закінчення хотілося б підкреслити таке. Нам не відомо, щоб будь-яка вода — природна чи отримана людиною в минулому чи в даний час — мала би протиракову дію, покращувала б склад крові, підвищувала б функціональну активність статевих клітин, діяла б стимулююче на імунну систему.
Результати досліджень унікальних цілющих властивостей реліктової води дозволяють дійти висновку, що високоорганізоване виробництво й широке використання цілющої реліктової води, подальше її вдосконалювання дозволить суттєво підвищити потенціал здоров’я і довголіття людей, збільшити продуктивність усього сільськогосподарського виробництва, отримати багатомільярдний прибуток.