«Пощастило з лікарем!», — так ми кажемо, якщо лікар небайдужий і високопрофесійний, здатний поставити на ноги навіть в екстремальних умовах вітчизняної медицини. Тим самим передбачається, що з лікарем може й не пощастити: тобто в суспільстві має місце судження, що медицина — це певне мистецтво, доступне, на жаль, далеко не всім, хто отримав диплом медичного ВНЗ, у тому числі й червоний. Саме цим пояснюється культ окремих лікарів, їхніх центрів або клінік, де спеціалісти творять чудеса, в інших медичних закладах неможливі.
Таке ставлення до медицини багато в чому заважає розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я, де основним складником будь-якої структури стає відомий лікар чи просто головний лікар лікарні, клініки, центру. Замовлення устаткування та медикаментів формується під його вимоги й потреби, саме він впливає на розвиток тих чи інших технологій і методів лікування, визначаючи таким чином у своєму вузькому сегменті розвиток вітчизняної медицини.
У результаті сьогодні ми маємо так звану острівну медицину, коли високоспеціалізована професійна допомога за світовими стандартами лікування надається лише в небагатьох центрах, а в решті медичних закладів країни лікують найчастіше на око, керуючись власним досвідом — багатим чи не дуже. Такий стан речей констатують сьогодні провідні медики країни. Багато з них намагаються виправити ситуацію, налагоджуючи систему навчання колег, відкриваючи філії власних центрів у регіонах тощо.
Однак проблема значно глибша: необхідно не лише підготувати спеціалістів, а й змінити загальний підхід до проблеми надання медичної допомоги, перетворивши медицину з мистецтва на ремесло — як, власне, вже давно зробили за кордоном.
Линейный ускоритель |
Прагматичний Захід давним-давно прибрав з медицини емоційний складник. Від лікаря потрібне головним чином чітке знання протоколів і стандартів лікування, що надійно захищають від більшості помилок.
В Україні перша лікарня, яка працює за західними стандартами, з’явилася трохи більше ніж півтора року тому. Це Лікарня сучасної онкологічної допомоги — ЛІСОД. Назва не потребує коментарів. Але що ж таке «сучасна онкологія», у чому суть західних стандартів лікування? Щоб отримати відповідь на ці й інші запитання, ми зустрілися з лікарем Феліксом Ковнером — відомим онкологом, керівником відділень радіотерапії та хіміотерапії медичного центру «Соураскі» (Тель-Авів, Ізраїль). Сьогодні лікар Ковнер очолює в ЛІСОД відділення клінічної онкології.
…Уявлення про лікарню змінюються буквально на під’їзді до ЛІСОД — її корпуси як зовні, так і всередині більше схожі на гарний готель. Ніяких сірих казенних стін, зневіри й страшних табличок на дверях. При вході зустрічає усміхнений адміністратор і пропонує трохи почекати в холі: лікар Фелікс Ковнер іще зайнятий — він разом із колегами обговорює складний випадок лікування хворого.
Холл больницы ЛІСОД |
— Так і має бути, — каже, підійшовши, лікар Ковнер. — Адже рак сьогодні справді успішно лікують. За останні роки в цьому плані намітився значний прогрес, порівнянний із переворотом в онкології. Насамперед змінилися підходи до лікування. З’явилися технології, котрі дозволяють ставити діагноз із неймовірною точністю та визначати, кому з хворих потрібна радикальна операція, а кому достатньо видалити мінімальну ділянку, уражену пухлиною. Це дає змогу знизити кількість ускладнень та косметичних дефектів. Ці технології застосовні і при хіміотерапії: лікар може точно визначити потрібний препарат та його дозування для кожного пацієнта індивідуально, а також сказати, кому таке лікування необхідне. Існує й безліч інших технологій, із допомогою яких отримують дивовижні результати. Сучасна статистика дає підстави стверджувати, що 60—70% онкологічних хворих повністю виліковуються.
— Наскільки я знаю, ЛІСОД — лікарня західного зразка. У чому це проявляється?
— Насамперед у підході до організації медичної допомоги і ставленні до пацієнта. Якщо в радянській онкології усе вирішував хірург, що неймовірно обмежувало можливості онкології, котра значно ширша за хірургію, то в нас, так само, як і в провідних онкологічних центрах світу, провідна роль — у клінічного онколога. У лікарні є цілий відділ клінічної онкології, фахівці якого і координують увесь процес лікування пацієнта.
Кожен онколог знає: найважливіше — точно поставити діагноз і правильно спланувати лікування. Інакше потім практично неможливо повернутися до початкового стану через цілу низку причин — згаяно момент, хворий через побічні ефекти, що виникли після проходження попереднього курсу, часто вже не в змозі прийняти новий курс лікування тощо.
— Ви знаєте рецепт, як уникнути помилок?
— Він відомий не тільки мені. У нашій лікарні два важливі моменти дають змогу від самого початку забезпечити правильний підхід до лікування. По-перше, первинний прийом хворих веде не вчорашній студент, а найбільш кваліфікований і досвідчений фахівець. Саме він визначає стратегію лікування пацієнта.
У нашій лікарні є все необхідне сучасне устаткування, що дозволяє швидко отримати точні результати досліджень. Крім того, завдяки можливостям телемедицини, наші лікарі можуть у будь-який момент проконсультуватися зі своїми колегами з провідних медичних центрів світу.
Патогістологічні серед усіх інших лабораторних досліджень є найважливішими, оскільки, базуючись на їхніх результатах, можна з абсолютною достовірністю зробити висновок про наявність чи відсутність у пацієнта онкологічного захворювання. Хибні результати таких досліджень можуть стати для пацієнта фатальними: якщо почати непотрібне лікування або не почати його в разі гострої необхідності. Тому зразки тканин для патоморфологічних досліджень ми направляємо в одну з провідних європейських патоморфологічних лабораторій Patho-Lab Diagnostics.
Рішення ж про лікування ухвалюється на консиліумі, в якому беруть участь усі фахівці — клінічні онкологи, хірурги, лікарі діагностичних відділень. Вони всебічно обговорюють дані досліджень і визначають оптимальну для кожного пацієнта тактику лікування.
— А як визначаєте, яке лікування потрібне в кожному конкретному випадку?
— Ми керуємося стандартами та протоколами лікування. Ці стандарти виробляються на підставі численних рандомізованих досліджень, проведених провідними онкологічними інститутами в усьому світі. Іще успіх лікування забезпечує устаткування. Особливо в галузі радіотерапії. Наприклад, у даний час для променевої терапії в Україні практично повсюдно використовують кобальтові гармати. Вони дають дуже розпливчастий пучок «повільних» променів. Тому сеанси лікування є досить тривалими, хворий отримує великі дози опромінення, а саме лікування виявляється менш точним. Усе це знижує ефективність лікування онкологічного захворювання, спричиняє побічні явища та ускладнення після променевої терапії. У ЛІСОД, так само, як і на Заході, застосовують лінійні прискорювачі останнього покоління. Їх використання у поєднанні з тривимірним плануванням із залученням комп’ютерної томографії та складних комп’ютерних програм дає змогу отримати тривимірне зображення пухлини й здорових органів. При цьому до пухлини підводиться необхідна доза опромінення, тоді як на інші органи і тканини випромінювання практично не поширюється. Отже, частота побічних явищ та ускладнень після променевої терапії знижується в багато разів.
Мало того, при потребі ми можемо проводити інтраопераційне опромінення — опромінювати пухлину безпосередньо під час операції. Приміщення лінійного прискорювача, з погляду чистоти повітря, побудоване на рівні сучасних операційних, і тому хворого під наркозом можна перевезти в кімнату з лінійним прискорювачем, прицільно опромінити місце видаленої пухлини й завершити операцію. При цьому інші тканини не ушкоджуються, збільшується шанс та істотно скорочується час лікування.
— В яких випадках використовується така технологія?
— Це ефективно при лікуванні пухлин молочної залози, підшлункової, сарком м’яких тканин, органів тазу. Скажімо, у випадку раку молочної залози хвора може не їздити щодня на лікування протягом п’яти-семи тижнів, можна провести променеву терапію усього один разом — під час операції. Це ставить ЛІСОД в один ряд із престижними закладами, котрі володіють такою технологією в галузі ефективного лікування раку, яких у Європі одиниці.
— У вас навіть сама обстановка лікарні налаштовує на позитивний результат.
— Комфорт і зручність — іще один важливий складник успішного лікування онкохворого. І це не тільки дизайн приміщення та оснащення палат.
Від самого початку кожного пацієнта веде особистий адміністратор, якому можна зателефонувати в будь-який час, і він вирішить будь-яку проблему — щодо отримання додаткової консультації лікаря через зміну стану здоров’я хворого, щодо потрібної технічної допомоги, пов’язаної з перебуванням у ЛІСОД. Усе це вирішує адміністратор. Тобто людина не залишається наодинці із хворобою, а в будь-який момент відчуває турботу й підтримку з боку персоналу.
Крім того, наш принцип: хворий не повинен страждати. Тому будь-які процедури — наприклад, такі неприємні, як гастроскопія або колоноскопія, у нас роблять із знеболюванням.
— Онкологічне лікування досить дороге, особливо в такій лікарні, як ваша, і напевне переважній більшості громадян України недоступне...
— Я хотів би ще раз підкреслити: ми надаємо онкологічним хворим якісну допомогу. І, безумовно, хотіли б допомогти якомога більшому числу громадян України. Саме тому зовсім недавно наші фахівці розробили програму соціального онкологічного страхування — СОС. Людина, котра бажає взяти участь у програмі (для цього достатньо зателефонувати на гарячу лінію 8 800 500 11 00), укладає договір страхування. Розмір внеску становить у середньому близько 100 грн. на місяць. Страховим покриттям є лікування в ЛІСОД. А розмір покриття розрахований так, що, у разі потреби, страховка забезпечить навіть складне лікування. Таким чином, сьогодні практично кожен житель України може отримати доступ до сучасної та якісної онкологічної допомоги — такої ж, яку отримують жителі Європи, США та Ізраїлю.