UA / RU
Підтримати ZN.ua

Сміх — заразний!

Сміхом справді можна заразитися, вважають британські дослідники. Мозок реагує на його звук, примушуючи усміхатися...

Сміхом справді можна заразитися, вважають британські дослідники. Мозок реагує на його звук, примушуючи усміхатися.

Усміхайтеся, і вам у відповідь усміхнеться весь світ. Справедливість цього експериментально підтвердили співробітники Лондонського університетського коледжу.

У дослідженні взяли участь добровольці, яким програвали приємні звуки — сміх, веселощі, або неприємні — вищання, позиви до блювоти. Одночасно вчені спостерігали за мозком учасників експерименту з допомогою магнітного резонансу.

Усі звуки викликали відповідь у ділянці кори головного мозку, яка бере участь у підготовці лицьових м’язів до адекватної реакції. Але ця відповідь була вдвічі сильнішою на позитивні подразники. Отже, стверджують автори, вони набагато «заразніші», ніж негативні.

Отримані результати, на думку фахівців, свідчать про те, що механізм «запуску» сміху в мозку людини належить до основних і вмикається автоматично. А тому люди практично не в змозі стримати усмішку чи сміх у відповідь на звук сміху. Хороший приклад цього — поведінка учасників тривалої нудної наради: варто комусь одному не стримати смішок, як реготом вибухають усі присутні.

Люди взагалі схильні копіювати звички та емоції оточення. Найчастіше друзі використовують одні й ті ж самі слівця, жести, запозичують одне в одного пози. Відомо, що «заразні» хороший і поганий настрій. До числа аналогічних «відбитків» стану співрозмовника належить, швидше за все, і реакція мозку на звуки сміху. Це допомагає людям швидше знайти спільну мову.

Робота британських фахівців підтверджує дані раніше проведених досліджень. Зокрема, якщо «насильно» примусити людину усміхнутися, її настрій поліпшується. Викликати сміх можна, стимулюючи певні ділянки мозку.

Та якщо оточуючі завжди готові «повернути» вам усмішку, то нудьга, можливо, залишається вашою особистою справою. У кожному разі, малюк, який неодмінно відповідає усмішкою на усмішку матері, ніколи не реагує на її втомлений позіх. До цих емоцій планують звернутися в наступних експериментах фахівці з університетського коледжу.