Дивно, що ніхто й не помітив, як наша система охорони здоров’я раптом сягнула досконалості: швидка допомога приїжджає раніше, ніж встигнеш покласти слухавку після виклику, діагностика й лікування хворих - на рівні європейських стандартів, усі дільниці міських та сільських поліклінік на 100% укомплектовані терапевтами і педіатрами, протитуберкульозні лікарні - кращі за санаторії ДУСі, страхова медицина вирішила фінансові проблеми галузі. То чому б за таких розкладів не взятися за ревізію лікарських препаратів - а що коли якась таблетка не тільки лікує, а й допомагає зловити кайф, після того як із нею похімічить якийсь доморослий Менделєєв?!
Міністерство охорони здоров’я, не дочікуючись лаврів за успішне завершення реформи, раптом перемкнуло свою увагу й енергію на ліки. Точніше - на їх компрометацію. Під приціл насамперед потрапили лікарські препарати, котрі містять кодеїн, - на початку літа було підготовлено й винесено на публічне обговорення проект наказу про запровадження їх рецептурного продажу.
Попри сезон відпусток, це викликало широкий резонанс. Виробники ліків, фармацевти, громадські та пацієнтські організації не тільки обговорювали новину, а й надіслали лист у МОЗ і РНБО з пропозицією відкликати документ у зв’язку з несвоєчасністю таких дій.
Проте наказ Міністерства охорони здоров’я №708 (від 07.09.2012) «Про внесення змін до наказу МОЗ України №210 (від 14.05.2003)» був підготовлений і поданий на реєстрацію в Міністерство юстиції. Головна мета - запровадити рецептурний відпуск на всі комбіновані препарати, до складу яких входять кодеїн, псевдоефедрин та інші.
«Здоровий глузд хоч тимчасово, але переміг, - Мін’юст не зареєстрував наказ МОЗ», - пояснює ситуацію президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. Документ, очевидно, доопрацюють.
- Чому взагалі з’явився такий посилений інтерес до цієї групи ліків? Хто ініціював підготовку наказу?
- Структури, котрі вважають, що так вони борються з наркоманією. Поширюється міф, буцім із ліків із вмістом кодеїну наркомани щось там добувають, із чимось змішують і вживають.
З достовірних джерел відомо, що не було надано ні хімічних, ні клінічних, ні лабораторних, ні інших результатів досліджень, які б бодай опосередковано це підтвердили. По-перше, не зафіксовано жодного випадку, який би довів існування ланцюжка від аптечної упаковки препарату з кодеїном до наркотичної залежності. По-друге, не надано документів про факти вилучення речовин, отриманих, як стверджується, з комбінованих кодеїновмісних препаратів.
По-третє, експерти зробили висновок, що синтезувати з таблеток ці речовини в описаних умовах практично неможливо.
Нам кажуть: якщо заборонити вільний продаж в аптеках, то вдасться врятувати сотню, а може, й тисячу наркоманів. Але це всього лише гіпотези. Вони будуються на тому твердженні, що за рік було порушено майже сто кримінальних справ. І знову ж - жодних доказів їхнього зв’язку саме з цими ліками.
Мало того, паузу в роботі над наказом вирішили використати для нового меседжа: до списку ліків потрібно додати очні краплі.
- Їх теж використовують для виготовлення наркотичних сумішей?
- Стверджують, ніби прийом крапель пролонгує шкідливий вплив героїну.
Боротьба з наркоманією на лікарняному фронті призвела до того, що наша система охорони здоров’я зробила недоступними знеболювальні ліки для онкологічних та інших тяжкохворих. Хворі, покидаючи цей світ, терплять страшні муки. Тепер експеримент поширюється на наступну популяцію. За оцінками експертів, приблизно для 10 млн. людей недоступними стануть недорогі ліки, які давно довели свою ефективність і свою безпеку в плані звикання.
Лікарські препарати, котрі містять кодеїн, досі продавалися в наших аптеках без рецептів. Наші бабусі й мами лікували цими таблетками кашель у дітей та дорослих, навіть не підозрюючи, наскільки близько були до наркоманії. Уявляєте, як би вони здивувалися, дізнавшись, що ліки з кодеїном викликають наркотичну залежність! Але саме на цій версії наполягають ініціатори наказу, хоча, за офіційним даними, в Україні не зареєстровано випадків кодеїнової наркоманії, а також наркоманії, що виникла внаслідок зловживання кодеїновмісними лікарськими засобами. Не тільки бабусі, а й досвідчені лікарі жахаються від таких заяв.
«Я майже 50 років займаюся туберкульозом, але в моїй практиці не було жодного випадку звикання, - каже кандидат медичних наук, завідувач сектору Українського медичного моніторингового центру алкоголізму і наркоманії Леонід Турченко. - Кодеїновмісні ліки мають свою нішу - впливають на протикашлевий центр, мають анальгезуючу, знеболювальну дію. Тому їх призначають хворим на туберкульоз, гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, онкологічні захворювання і для проведення діагностики - при введенні бронхоскопів та катетерів пацієнтам із захворюваннями бронхів. Я їх рекомендував на початковому етапі гострого бронхіту, коли мучить болісний кашель. Потім застосовуються інші засоби, що розріджують мокротиння. На завершальному етапі лікування, коли мокротиння стає мало, воно густе, і для того, щоб відкашляти маленьку грудочку, завбільшки із зернятко проса, потрібні величезні зусилля, хворий страждає, не може вночі спати, ми знову повертаємося до препаратів із кодеїном.
Звикнути до них неможливо, повірте моєму досвіду. Це ж комбінований препарат - кодеїн у складі з терпінгідратом. Терпінгідрат діє як засіб, який розріджує мокротиння, допомагає відкашлюватися. Його особливість полягає в тому, що при збільшенні дози, скажімо, утричі-вчетверо, з відхаркувального засобу він перетворюється на блювотний.
За відсутності кодтерпіну (його останнім часом складно знайти) я інколи рекомендую пенталгін або п’ятірчатку, до складу яких входить кодеїн плюс протизапальний і седативний засіб. Ці ліки діють комбіновано - заспокоюють кашель, виявляють протизапальну дію, поліпшують сон, що значно полегшує стан хворого.
Ті, хто говорить про «звикання», пропонують вирішити питання просто - відпускати препарати тільки за рецептом лікаря. Але де ви бачили бланки рецептів? Хто й коли їх виписуватиме? Біда в тому, що доступність нашої медицини погіршується не з кожним роком, а з кожним днем. Сьогодні вже неможливо потрапити на прийом до лікаря в поліклініці - посилають до сімейного лікаря. А спробуй його знайти, коли фахівців первинної ланки катастрофічно бракує!»
Кому новація зробить боляче? Першими постраждають люди, які підхоплять в осінньо-зимовий період застуду, грип, ГРВІ. Це дуже часто закінчується бронхітом і болісним кашлем, що триває тижнями. За сезон у нас хворіють від 8 до 10 мільйонів людей. Найчастіше вони застосовують знайомі, перевірені часом і власним досвідом ліки. Якщо наказ набере чинності, аптеки перестануть замовляти кодеїновмісні препарати, аби уникнути бюрократії з рецептами, звітами, перевірками.
- А де взяти рецепт, якщо ти вже занедужав? - відповідає запитанням на запитання Віктор Сердюк. - Хтось бачив бланки цих рецептів? Їх уже надрукували й розвезли по амбулаторіях і поліклініках?! Тих, для кого кодеїновмісні препарати - швидка допомога, без перебільшення, - мільйони. І кожному хворому треба виписати рецепт! Уявіть, як зросте навантаження на лікаря, який має не тільки оформити рецепти, а й вести їх облік, звітувати, десь зберігати цю документацію.
- Усно лікар може рекомендувати будь-які ліки, тим більше якщо пацієнт ними вже користувався. Але чи може лікар виписати рецепт без обстеження?
- Звісно, може. Якщо йому заплатити гривень 50.
- А якщо, виконуючи наказ МОЗ, - безкоштовно випише?
- Це має бути святий лікар. Багато хто розцінює зазначений наказ як відверту спробу провокувати лікарів на здирництво. Не дарма ж почалися гучні розмови про те, що лікар має право отримувати гонорари.
Арифметика проста. Традиційні для наших пацієнтів ліки - недорогі, у середньому 8-10 гривень за упаковку. (Доступність пояснюється тим, що приблизно 60-70% реалізовуваних препаратів - вітчизняного виробництва.) Закордонні препарати аналогічної дії - у кілька разів дорожчі. У хворого є вибір - купити в аптеці без рецепта упаковку, скажімо, гривень за 100-170 чи вистояти чергу до лікаря, покласти йому в кишеню 50 гривень за рецепт, а потім купити в аптеці за 10 гривень те, чим звик лікуватися.
А чим замінити традиційні препарати? До них же звикли не тільки хворі, а й лікарі. Маркетологи підрахували, що в середньому лікар активно призначає не більше 10 найменувань препаратів. Щоб лікарі замість одних пігулок почали призначати інші, потрібен час і бажання розібратися, що й чим заміняти, які побічні дії можуть виникнути тощо.
Починається масовий експеримент у масштабах усієї країни. Первинна медична допомога у напівзруйнованому стані - в багатьох селах і селищах люди не можуть потрапити до лікаря, який до того ж не має жодного бажання морочитися зі спецрецептами та звітами. Люди самостійно почнуть шукати, чим угамувати головний біль, кашель, як допомогти родичам, котрі страждають на туберкульоз та онкологію. Що будуть робити? Купувати без рецептів нові для себе препарати й експериментувати - допомогло чи стало гірше? Наркомани, про яких так турбуються ініціатори наказу, знайдуть чим себе задовольнити і без кодеїну. А хворим залишається суцільний головний біль - як від недуг, так і від непродуманої політики чиновників МОЗ.