Пандемія у буквальному сенсі скалічила освітні системи у всьому світі. Закриття шкіл минулого року порушило спосіб життя сотень мільйонів дітей та загрожує багатьом із них довготривалими негативними наслідками. Станом на сьогодні у багатьох країнах світу кількість випадків захворювання на ковід стрімко зростає, і школи закриваються знову. Те саме ми спостерігаємо і в Україні.
Відсутність «очного «навчання негативно позначається на якості освіти, безпеці та самопочутті учнів, найгірше впливаючи на дітей із соціально вразливих категорій населення. Це також тягне несприятливі соціальні та економічні наслідки для суспільства. Уряди Британії, Китаю, США, Південної Африки і не тільки, порахували економічні наслідки закриття шкіл і дистанційного навчання. Для Китаю це, наприклад, 15,5 трлн дол., для Південної Африки — 540 млрд дол.
Виходом з ситуації може стати вакцинація вчителів та шкільного персоналу. Її забезпечення є життєво важливим кроком, який допоможе зменшити безпрецедентний рівень втрат у навчанні та добробуті дітей і поступово повернутися до нормального навчального процесу.
Про важливе значення вакцинації вчителів заявляють ЮНЕСКО та Education International, глобальна федерація освітніх профспілок. У грудні 2020 вони закликали уряди та міжнародне співтовариство якнайшвидше провести вакцинацію працівників шкіл і розглянути їх як пріоритетну групу для вакцинування.
«Захист наступного покоління починається із захисту тих, хто відповідає за відкриття майбутнього для нього» — зазначила виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Форе. Незважаючи на це, у більшості країн працівники шкіл не входять до пріоритетних груп. Особливо у країнах, що розвиваються, включно з Україною. Частково це пояснюється повільними темпами вакцинування.
Багато держав визначають пріоритетні групи для вакцинування, беручи до уваги вік чи вразливість конкретних груп населення, деякі — визначають пріоритети за професією. Важливо наголосити, що аргументи на користь визначення вчителів як пріоритетної групи для вакцинування проти COVID-19, не є однозначними. Вчителювання є однією з багатьох суспільно важливих професій, до яких також можна віднести, наприклад, пожежників та поліцейських. Визначення пріоритетних груп для вакцинації за професіями може призвести до дискусії, які професії є більш гідними, що потенційно може підірвати довіру до національних програм вакцинування.
Там, де існують чітко визначені плани вакцинування, більшість країн, як правило, надають пріоритет медичним працівникам, людям похилого віку та особам із вразливим станом здоров'я.
У березні цього року ЮНЕСКО дослідило освітні системи 150 країн, щоб проаналізувати, де вакцинація вчителів є пріоритетною. Дослідження показало, що лише 17 країн з кількох регіонів віднесли вчителів до пріоритетної групи вакцинації проти COVID-19. Серед них, зокрема Ямайка, Марокко, Катар, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Туркменістан, Китай, Росія, Білорусь, Камбоджа, В'єтнам, Гамбія, Республіка Конго, Руанда, Уганда та Об’єднані Арабські Емірати. У В’єтнамі, наприклад, вчителям надається вищий пріоритет для вакцинування у тій самій групі, що і громадянам похилого віку та людям з хронічними захворюваннями.
Однією з країн, яка досить успішно на даний момент реалізувала свою програму вакцинації вчителів, є Чилі. Чилійський уряд на ранніх стадіях включив вчителів та освітян до масової вакцинації, щоб якнайшвидше повернутися до нормального навчального процесу. Президент Чилі Себастьян Піньєра 31 березня урочисто відкрив 2021-й навчальний рік після того, як у країні більше року не проводили очних занять через COVID-19. До середини березня у Чилі отримали вакцину більше половини з 513 тисяч вчителів та працівників освіти.
Усього 20 країн у світі віднесли вчителів до другої пріоритетної групи після медичних працівників та вразливих груп населення. Це стосується ряду країн Європи, включаючи Німеччину, Мальту, Іспанію, Індонезію, Бангладеш і Південну Африку, де зафіксовано численні випадки смертей вчителів. США також потрапили до цього списку держав після того, як за допомогою лобіювання педагогічних спілок президента Джо Байдена вдалося переконати змінити пріоритетність вчителів у списку груп для вакцинації.
У березні цього року уряд Індонезії розпочав другу фазу вакцинування проти COVID-19, яка включає працівників державної служби, людей похилого віку та вчителів. За словами індонезійських урядовців, вакцинація педагогів є способом стримування і запобігання навчальних втрат, спричинених пандемією, особливо для тих дітей, яким важко дається дистанційне навчання. Щодо самих вчителів в Індонезії, то вони позитивно ставляться до вакцинування і відмов серед них майже немає.
У Великій Британії вчителі також віднесені до другої пріоритетної групи разом із категоріями працівників, необхідних для реагування на пандемію, зокрема, військовими, працівниками системи правосуддя, транспортними працівниками та державними службовцями. У відповідь на це вчителька з Дербіширу розпочала онлайн-петицію з метою віднести вчителів та персонал шкіл і садочків до першої групи вакцинування. Петиція отримала 508 827 підписів, однак Уряд Великої Британії її не підтримав, посилаючись на відсутність доказів того, що вчителі або працівники дитячих установ мають більш високий ризик смертності.
На перший погляд може здатися, що існує взаємозв’язок між країнами, де вчителям надано пріоритет у вакцинуванні, і країнами, де вчителювання розглядається як заняття з високим статусом. Наприклад, Китай, Росія, Індонезія та Туреччина віднесли вчителів до пріоритетних груп 1 і 2, і ці країни, згідно з опитуванням Фонду Варкі 2018 року, також належать до тих, де вчителям висловлюють найбільшу повагу.
Однак, дещо інша ситуація склалася у Великій Британії, де вчителі мають відносно високий статус, але там список пріоритетних груп для вакцинування базується на віці та вразливості категорій населення. Схожа ситуація у Канаді та Новій Зеландії, де професія вчителя також дуже поважається. Незважаючи на це, ці країни не віддали пріоритет у вакцинуванні вчителям, тоді як Уганда та Іспанія, де викладання має відносно низький статус, віднесли вчителів до пріоритетних груп.
Всього 20 країн віднесли вчителів до пріоритетної групи вакцинації на третьому етапі. Серед них і Україна. Так зробили й в низці країн Латинської Америки, таких як Бразилія, Еквадор, Гватемала та Венесуела, а також у країнах з високим рівнем доходу, включно з Ірландією та Італією.
Дорожня карта з впровадження вакцини від COVID-19, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України, визначає дев'ять пріоритетних груп для вакцинації, серед яких є і вчителі. Цей документ містить критерії і фактори визначення пріоритетності для вакцинації кожної з груп. Зокрема, вчителів було віднесено до пріоритетної групи в рамках третього етапу вакцинації на тій підставі, що вони виконують функції з підтримки життєдіяльності держави.
За словами міністра охорони здоров'я України, МОЗ хоче зробити щеплення від коронавірусу усім працівникам освіти до початку нового навчального року, хоча за календарним планом вакцинації це повинно відбутися у вересні-жовтні 2021 року. Щодо того, чи бажають українські освітяни вакцинуватися, то, швидше за все, у них ще немає чіткого ставлення до вакцинації. Серед основних факторів, які можуть стримувати бажання освітян вакцинуватися, недовіра до вакцини та сумніви у її ефективності.
У квітні цього року пріоритетну можливість вакцинуватися від COVID-19 отримали працівники освіти, що залучені до проведення зовнішнього незалежного оцінювання, яке стартує 21 травня. Таких освітян щеплюватимуть китайською вакциною CoronaVac, яка затверджена і використовується у 22 країнах світу, серед яких Мексика, Пакистан, Індонезія, Туреччина та інші.
За даними ЮНЕСКО, 54 країни не надали пріоритету вчителям у своїх планах вакцинування населення або ж такі плани все ще на стадії розробки. Це стосується великої кількості країн з низьким рівнем доходу, таких як Ангола, Буркіна-Фасо, Чад, Мадагаскар, Малі, Нігер та Сьєрра-Леоне. Вчителі також не віднесені до жодної з пріоритетних груп у Японії, М'янмі та Філіппінах, у Бельгії, Данії, Нідерландах, Норвегії та Швеції.
Цікаво, що європейські вчителі, як правило, виявляли більше бажання, ніж їхні американські колеги, продовжувати працювати з учнями фізично у класах під час пандемії коронавірусу. Так, у Бельгії вчителі працювали у класах протягом більшої частини навчального року, у тому числі, коли рівень інфікованості в їхній країні був найбільшим у світі в жовтні 2020 року. Тому рішення уряду залишити вчителів поза списком пріоритетів і натомість спершу вакцинувати співробітників поліції та працівників інших професій, стало несподіванкою для багатьох освітян. Бельгійські вчителі, які залишилися поза списком пріоритетних груп для вакцинування, заявили про можливість страйку, якщо не отримають дози. У відповідь на це урядовці послалися на дані, які свідчать, що школи не є головними рушіями пандемії. Деякі дослідження щодо поширення коронавірусу серед дітей свідчать, що у них приблизно вдвічі менше шансів заразитися, ніж у дорослих. Отже, за словами політиків Бельгії, у ситуації, коли кількість вакцин дуже обмежена, пріоритетніше вакцинувати інші суспільно важливі професії.
Цікаво, що кампанію з вакцинації вчителів підтримує бізнес. Так компанія Uber зобов’язалася забезпечити 1 мільйон безкоштовних поїздок для вчителів до пунктів вакцинації і назад, щоб на глобальному рівні підтримати відновлення роботи шкіл у рамках Глобальної освітньої коаліції. Цей мільйон поїздок буде доступний для вчителів у 20 країнах, до яких входитимуть Україна, Аргентина, Бангладеш, Бразилія, Канада, Чилі, Коста-Ріка, Єгипет, Німеччина, Індія, Японія, Кенія, Мексика, Нігерія, Пакистан, Саудівська Аравія, ПАР, Шрі-Ланка, Великобританія і США. Uber та ЮНЕСКО співпрацюватимуть з місцевими неурядовими організаціями та урядовими органами, щоб розподілити поїздки, коли у цих країнах розпочнеться вакцинування вчителів.
Підсумовуючи, багато країн з низьким рівнем доходу, серед яких і Україна, навряд чи отримають достатню кількість доз для вакцинації вчителів протягом певного часу. Зокрема, нещодавнє дослідження свідчить, що без посиленого міжнародного співробітництва більше ніж 85 бідних країн не матимуть широкого доступу до вакцин проти коронавірусу до 2023 року. Зважаючи на це, потрібно забезпечити, щоб усі українські школи продовжували неухильно дотримуватися правил безпечної роботи, а невакциновані вчителі мали доступ до психологічної та соціально-емоційної допомоги, лікарняних листів та підтримки керівників шкіл і органів районного та центрального рівнів.