Львівські комунальні аптеки програють приватникам у конкуренції, але об’єднуватись у єдину мережу не поспішають. Зате в Тернополі таку мережу недавно таки створено.
Приречені на зникнення?
Львівські комунальні аптеки не можуть похвалитися результатами своєї роботи. За підсумками дев’яти місяців нинішнього року, прибутковими вважалися 46 аптек (загальний прибуток — 693,4 тис. грн.), збитковими — 31 (загальні збитки — 866,8 тис. грн.). На думку львівських депутатів, якщо об’єднання не буде, з часом багато комунальних аптек повністю збанкрутують. Частина їх, імовірно, приєднається до потужніших мереж, а приміщення решти будуть перепрофільовані.
Саме ці обставини спонукали депутатів Львівської обласної ради повернутися до питання реорганізації аптек. Але, попри майже тригодинний розгляд питання на сесії Львівської обласної ради, депутатам так і не вдалося прийняти рішення про об’єднання комунальних аптек у єдину мережу.
Що ж не влаштовує обласну раду в роботі комунальних аптек?
— З комунальними аптеками потрібно щось негайно робити, оскільки там ситуація критична. Накопичуючи заборгованості, вони банкрутують і гинуть. Щомісяця одна аптека закривається, і прибутків від них обласна рада не має, — розповідає депутат Львівської обласної ради Юрій Моравецький. — На мій погляд, треба зробити так, аби обласна рада могла впливати на аптеки і щоб вони виконували соціальну функцію. Ми навіть не хочемо від них прибутку, але питання врегулювання цін на ринку Львова та області — першочергове завдання для комунальних аптек. Оскільки всі вони — власність обласної ради, тобто громади, то ставити питання так, що прибуткові хай живуть, а інші — гинуть, — неправомірно. Вони мають бути об’єднані і всі мають нести відповідальність за загальний стан справ у галузі.
Справді, похвалитися фінансовими успіхами комунальні аптеки не можуть. Ціни на ліки в них інколи навіть вищі, ніж у приватних аптеках, хоча мало б бути навпаки. За словами їх керівників, причина цього — брак обігових коштів, дорогі кредити тощо. Але найбільше програють «комунальники» приватним аптекам в асортименті. Майже не використовують вони і свого головного козиря — можливості виготовляти ліки на індивідуальні замовлення.
Приватним аптекам невигідно тримати рецептурні відділи
Раніше практично кожна аптека мала рецептурний відділ. Виготовляли ліки не тому, що не було готових, а тому, що, як зазначає заступник директора ТзОВ «Аптека № 43» Ірина Василишина, є речовини, яких окремі люди не переносять. Провізори ж можуть виготовити ліки за індивідуальним замовленням. Через це їхніми послугами широко користуються терапевти, дерматологи, пульмонологи, хірурги, офтальмологи тощо. Крім того, деяких ліків, зокрема крапель для очей, на заводах не виготовляють через короткий термін зберігання.
Виготовлення медичних препаратів на індивідуальні замовлення найбільше потребують незаможні хворі. Наприклад, краплі для очей заводського приготування коштують від 8 гривень, тоді як виготовлені в аптеці — 3,5 грн. Антигрипін польського виробництва, який під час недавньої епідемії грипу у Львові продавали по 20 грн. за 10—12 пакетів, на індивідуальне замовлення коштував утричі дешевше.
Однак, незважаючи на вигоду для населення, останнім часом кількість аптек, у яких виготовляють лікарські форми за рецептами, у Львові зменшилася до 8—10. Переважно вони збереглися при лікарнях та поліклініках. Приватним аптекам тепер невигідно тримати рецептурні відділи. Набагато простіше торгувати готовими медпрепаратами.
— У лікувальних закладах мають бути аптеки, здатні готувати складні медикаменти та розчини, доступні для населення, — каже завідуючий хірургічним відділенням Львівського опікового центру 8-ї міської клінічної лікарні Василь Савчин. — Як свідчить практика, чимало потрібних нам препаратів виробники просто не випускають. Тому вся надія на талант провізорів. На жаль, нині практично немає спеціалістів, які б могли приготувати складні ліки.
Представники комунальних аптек нарікають на відсутність бодай якоїсь допомоги з боку Львівської обласної ради. У цьому вони вбачають головну причину нинішнього скрутного становища комунальних аптек. Їх бюджетне фінансування передбачене вже у 2010 році, але для цього, зазначають у обласній раді, потрібно провести реформи.
«Не хочемо до колгоспу»
— Об’єднання всіх комунальних аптек у єдину мережу з єдиною юридичною особою призведе до їх знищення, — переконаний директор Центральної районної аптеки № 54 з м. Пустомит Олександр Мамчур. — На нашу думку, цей проект ініційовано комерційними структурами, які хочуть приватизувати комунальні аптеки. Ми також не віримо в те, що підприємствам буде надано фінансову допомогу з обласного бюджету, адже досі нічого такого не було.
За словами О.Мамчура, колись вони були основним постачальником лікарських засобів у місцеві лікарні. Тепер, у зв’язку з особливістю тендерного законодавства, вигідні замовлення отримують потужніші фармацевтичні компанії зі сходу України, які, на відміну від пустомитівців, мають змогу демпінгувати.
— Усім відомо, що тепер обласні комунальні аптеки працюють неефективно, часто зі збитками. Створення єдиної мережі таких аптек кардинально змінить ситуацію на ринку, дасть змогу гідно конкурувати з приватними компаніями, які мають кращу фінансову підтримку, належну організаційну структуру, — зазначає представник робочої групи з розробки концепції реорганізації аптечного господарства області, заступник голови Львівської обласної ради Роман Ілик. —Створення мережі комунальних аптек дасть можливість забезпечити нижчі ціни на ліки, зокрема за рахунок надання приміщень в оренду на пільгових умовах.
Ще один аргумент противників створення однієї юридичної особи — наявність єдиної ліцензії на всіх. Варто комусь одному порушити її умови — як решту чекає заборона діяльності. Але саме так працюють приватні аптеки. Це спонукає керівників до більшої відповідальності і дотримання законодавства.
А в Тернополі вирішили інакше
Наприкінці листопада сесія Тернопільської облради прийняла рішення про створення єдиного аптечного підприємства, яке буде в комунальній власності територіальних громад області. За це рішення проголосували фракції ВО «Свобода» та Партії регіонів.
Завідувачі комунальних аптек, яких зараз із філіями в області налічується 60, протестували проти такого рішення. На їхнє переконання, робити це недоцільно, бо тільки три аптеки з 60 — збиткові. Крім того, єдиний аптечний склад, який передбачається створити, ускладнить закупівлю та доставку ліків до кожної аптеки. Тоді як тепер в аптеки приїжджають 15—20 постачальників щодня. Аптекарі бояться звільнень. Голова обласної ради, представник ВО «Свобода» Олексій Кайда запевняв депутатів, а через них — і громадськість краю, що жоден працівник обласної комунальної аптеки не буде звільнений після створення єдиного підприємства.
— Саме аналіз ситуації, що склалася у період різкого зростання захворюваності на грип та ГРВІ, остаточно переконав нас у необхідності реформування аптечної мережі, — підкреслив Олексій Кайда. — Це означає, що всі комунальні аптеки області буде об’єднано в єдине комунальне підприємство з централізованою закупівлею медичних препаратів. Це, за підрахунками фахівців, дасть можливість знизити вартість ліків у середньому на 20%. Жодна комунальна аптека при цьому не зможе робити надбавки до вартості ліків вищі від визначених. Для забезпечення аптек ліками діятиме єдиний аптечний склад, що у разі виникнення епідемій або інших непередбачених ситуацій буде і резервним на рівні області фондом препаратів. Планується створити і єдину комп’ютерну мережу з інформацією про наявність тих чи інших ліків у кожній аптеці.
Якщо раніше в області було 150 комунальних аптек та їх філій, то тепер залишилося лише 60, — і це ще один аргумент на користь об’єднання аптек у єдине підприємство Тернопільської обласної ради, аби не допустити штучного банкрутства та продажу приміщень аптек. Не забуваймо, що саме комунальні аптеки виконують і соціальну функцію: лише вони за спеціальними рецептами відпускають хворим ліки безкоштовно. Більше того, в кожній лікарні області діятиме лише комунальна аптека або її філія. А централізована закупівля ліків убезпечить від продажу неякісних чи сумнівних медичних препаратів.
Наскільки ефективним буде те чи інше рішення депутатів щодо комунальних аптек, покаже час. А поки що зрозуміло одне: залишати комунальні підприємства у «підвішеному» стані й надалі — означає втратити можливість місцевих органів влади бодай якоюсь мірою впливати на ситуацію у сфері забезпечення населення доступними ліками.