Молоді мами залюбки обговорюють найважливішу подію у своєму житті - народження дитини.
У колі родини або з подругами переглядають фотографії свого найкращого у світі немовляти, вкотре переповідають, як і коли це диво з'явилося на світ. Майже всі хлопчики і дівчатка зазвичай народжуються у пологових будинках та перинатальних центрах. Але є й такі щасливчики, які побачили світ у клініці Інституту імені М.Амосова. Цим немовлятам і їхнім мамам справді дуже пощастило. Завдяки злагодженій роботі кардіохірургів та акушерів-гінекологів, які багато годин провели з ними в операційній та реанімації, вони буквально вислизнули з обіймів смерті, отримали шанс на здорове, повноцінне життя.
Про новий напрям сучасної медицини - акушерську кардіохірургію - у світі заговорили недавно, років п'ять тому. А розвивати його, як свідчать дані Європейської асоціації кардіохірургів, почали з 2013 року.
"Що нам із того!" - кажуть скептики. Адже українська медицина відстає від європейської вже не на роки, а на десятиліття. Тим вагоміший досвід Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.Амосова Національної академії медичних наук, що не лише розвиває новий напрям, а й досяг результатів, які високо оцінили на міжнародному рівні.
"Зниження материнської і малюкової смертності - це не просто важливе завдання для медиків, це питання національної безпеки, - вважає директор інституту доктор медичних наук Василь Лазоришинець. - Серцево-судинні захворювання стоять на першому місці серед причин смертності, на жаль, цей показник в Україні дуже високий.
Я впевнений, що багато малюків, які народилися в нашому інституті, залишилися живими завдяки тому, що медичну допомогу майбутнім мамам надавали висококваліфіковані мультидисциплінарні бригади. Якби ці діти народилися десь в іншому медичному закладі, навіть не в іншій області, а в столиці - їх би не довезли до кардіохірургії. Бо в таких випадках лік іде навіть не на години, а на хвилини. В нашій операційній працюють дві бригади: акушери-гінекологи проводять кесарів розтин, займаються мамою; дитину ж відразу підключають до штучної вентиляції легень, і кардіологи починають операцію.
Майже три роки в нас працюють мультидисциплінарні команди, що дає поштовх до розвитку не лише кардіохірургії, а й Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН. Ентузіастом цієї справи там виступає професор Юлія Володимирівна Давидова. Разом із директором ПАГ Юрієм Геннадійовичем Антипкіним ми започаткували спільну наукову роботу, розраховану на три роки. Вона матиме велике практичне значення, її результати дадуть відповіді на питання, що, як і коли робити, яку допомогу надавати таким складним пацієнтам.
Загалом ми вже обстежили понад 270 вагітних жінок, які мали вроджені й набуті вади серця. З них пролікували - 82, а прооперували - 54. Усі пацієнтки живі, за винятком однієї, яку привезли до нас у дуже тяжкому стані.
- Оперувати вагітну пацієнтку із серцево-судинною патологією - дуже складно і відповідально. Можна врятувати або втратити не одне, а відразу два життя. Чимало фахівців вважає, що розшарування аорти - це скоріше не діагноз, а вирок. Як ви наважилися на такий ризик?
- Згідно з офіційними даними, в Україні з 350 операцій розшарування аорти 290 було виконано в Інституті кардіохірургії ім. Амосова. (Показник летальності - 2.2%.) Йдеться про всіх пацієнтів, у тому числі й вагітних жінок.
Зазначу, що патологія аорти - дуже складний стан. У третини пацієнтів діагностували розшарування аневризми, простіше кажучи - це коли вони вже лопнули. У таких випадках оперативне втручання проводиться в екстремальних умовах.
Ми маємо досвід лікування п'яти вагітних жінок, які мали аневризми, в однієї з них - із розшаруванням. Майбутні мами добре перенесли операції, результати хороші. Під час операції підключається апаратура, за допомогою якої контролюється життєдіяльність плоду, за цим пильно стежать кардіохірурги, акушери-гінекологи, анестезіологи, перинатологи. Лише завдяки співпраці фахівців різного профілю - висококваліфікованих фахівців! - можна в такій складній ситуації врятувати життя мами і дитини.
Про результати роботи ми доповідали на всесвітніх медичних форумах у США, Німеччині, Японії. Колеги сприймали нашу інформацію з великим інтересом. Зауважу, що йдеться про конгреси не кардіохірургів, а саме акушерів-гінекологів.
Ми готуємося і до спілкування зі своїми колегами - у травні наступного року доповідатимемо про свою роботу на європейському конгресі кардіоторакальних хірургів".
Інститут Амосова - це єдиний в Україні експертний центр, який виконує такі операції. Та й у світі ще небагато медичних закладів, де опанували відповідні методики і сформували мультидисциплінарні команди, які беруться за найскладніші випадки. Фахівці добре знають ці заклади, їздять туди, щоб перейняти досвід. У сусідній Польщі такий центр працює у Варшаві, в Німеччині - у Фрайбурзі, в Австрії - у Граці.
Є ще один напрям, де Інститут Амосова тримає лідерство. І знову ж таки - не лише в Україні, а й на міжнародному рівні. Йдеться про таке захворювання як інфекційний ендокардит. Фахівці довго працювали над методами його діагностики та лікування. Знадобилися роки наукових досліджень, напруженої практичної роботи, аж доки вдалося знизити рівень летальності до показників, які й досі вважаються найнижчими у світі.
Інфекційний ендокардит у вагітної - це величезна загроза і для неї, і для майбутньої дитини. Цю патологію навіть не завжди вміють розпізнати, нездужання вагітної скоріше спишуть на хронічне запалення нирок, щитоподібної залози тощо. Що вже казати про лікування!
Киянку Анастасію врятували двічі. Спочатку - в жіночій консультації, де лікарка почула "якесь дивне булькання в серці" і порадила звернутися не до сусіднього кабінету, де сидить кардіолог на півставки, а відразу до Інституту Амосова. А вдруге - коли фахівці інституту, зваживши всі ризики, призначили день операції. Молода жінка найбільше хвилювалася не за себе, а за майбутнє дитя. Лікарі кажуть, що теж переживали, уважно спостерігали за її станом, життєдіяльністю плоду. Виходячи з цього й призначили день операції, яку провів доктор медичних наук Олексій Крикунов.
Сьогодні вже всі страхи позаду. Анастасія знову усміхається, чекає дня, коли її випишуть додому і вона зможе гуляти зимовим парком, розмовляючи зі своїм майбутнім дитям.
"В Анастасії на 18 тижні вагітності діагностували бактеріальний ендокардит мітрального клапана, - пояснює В.Лазоришинець. - Це дуже небезпечно для здоров'я майбутньої дитини - адже з кровотоком до її організму потрапляє інфекція. Пацієнтку ми вели майже три тижні - обирали час, який буде оптимальним і для мами, і для плода.
Анастасії провели операцію на відкритому серці зі штучним кровообігом, забрали всі вегетації, тобто гній з клапана, і виконали пластичну операцію - зберегли серцевий клапан. Тепер їй уже нічого не загрожує, вона зможе народжувати дітей. Ще кілька днів вагітна пацієнтка побуде в нас, а потім її переведуть до ПАГ і вестимуть аж до народження дитини.
Таке хірургічне втручання ми не змогли б провести, якби не мали величезного досвіду - в інституті вже виконано понад 4 тисячі подібних операцій. Цю патологію почали активно оперувати ще на початку 1990-х, але результати були незадовільні. Із часом прийшов досвід, змінилися технології - знайшли своє застосування наукові розробки. Нині Інститут Амосова має показник летальності 2,5%, тоді як у світі він становить від 7 до 25%. Це офіційна статистика, яку постійно обговорюють на міжнародних медичних конгресах, на неї посилаються в наукових працях. Ще один важливий показник - рецидиви. Нам вдалося його понизити до 1% , а тим часом у світі фіксують від 15 до 40% рецидивів. Таких результатів вдалося досягти завдяки науковим розробкам, зокрема методу гіпертермії, який розробили і впровадили вчені і практики Інституту Амосова.
Лікуванням інфекційного ендокардиту понад 20 років займався Геннадій Васильович Книшов спільно з Анатолієм Руденком. Згодом до цього напряму долучився Олексій Крикунов, а разом з ним прийшла й команда молодих кардіохірургів, які успішно оперують пацієнтів з такою патологією. Певний час боялися брати вагітних - потрібна була підтримка акушерів-гінекологів. На сьогодні в нашому інституті вже проконсультували понад 300 вагітних, а 80 з них прооперували".
У нас не ведуть статистики, з якої можна дізнатися, скільки жінок не можуть народити дітей через те, що мають хворе серце. Малюкова і материнська смертність в Україні - одна з найвищих у Європі. Серед її причин - серцево-судинні патології, а також плачевний стан вітчизняної системи охорони здоров'я. Далеко не кожен лікар у поліклініці чи стаціонарі може діагностувати вади серця у вагітної чи її майбутньої дитини. Ще гірше те, що більшість лікарів не знають, куди направляти пацієнток з такими проблемами. У найкращому випадку дають направлення до перинатальних центрів. Але вони працюють не в усіх областях, та й кардіохірургія зовсім не їхній профіль.
Нещодавно один з телеканалів запросив у прямий ефір В.Лазоришинця, який і розповів про акушерську кардіохірургію. Вже наступного ранку до Інституту звернулося близько двадцяти вагітних жінок з різних областей України, які випадково побачили програму і, не чекаючи направлення від свого лікаря, звернулися до кардіохірургів.
Інститут Амосова активно долучився до виконання програми НАМН "Зупинимо епідемію серцево-судинних захворювань". Бригади фахівців здійснили майже 50 виїздів у різні області, де провели консультації та зустрічі з лікарями.
"Ми охопили всю Україну, - розповідає В.Лазоришинець. - Мультидисциплінарні бригади консультують пацієнтів, читають лікарям лекції з дитячої та дорослої кардіохірургії, а також з акушерської кардіохірургії. До спілкування запрошуємо всіх - від лікарів первинної ланки до кардіологів і акушерів-гінекологів. Як правило, ставлять багато запитань, просять проконсультувати, порадити. Нам усім потрібні такі зустрічі.
Нині ми готуємося до нового напряму - будемо проводити фетальні операції, тобто хірургічне втручання ще до народження дитини. Наша команда - анестезіолог, ендоваскулярний хірург, акушер-гінеколог, фахівець перинатальної діагностики - вже їздила на стажування до варшавського медичного центру, де виконують подібні операції. Їх проводять під місцевою анестезією: проходять через черевну стінку і матку, проникають у грудну клітку плода, заходять у серце і виконують хірургічне втручання. Поки що виконуються два види операцій -дилатація клапана аортального і клапана легеневої артерії.
Якщо це встигнуть зробити у період від 16 до 24 тижня вагітності, то в майбутньої дитини серце розвиватиметься не з одним, а з двома шлуночками. Згодом буде потрібна ще одна операція, але той факт, що немовля народилося не з одним, а з двома шлуночками має величезне значення - воно має всі шанси нормально розвиватися і рости здоровим. Ми вже маємо певні напрацювання з пологовими будинками, де ведуть таких пацієнтів, проводимо консультації.
Фетальна кардіохірургія почала розвиватися недавно - з 2008 року. Найбільший досвід таких операцій має дитячий госпіталь у Бостоні (США) - їх там виконали 150. У Варшаві - близько 80. Летальність (плоду) поки що висока - до 30%, але без хірургічного втручання дитя взагалі приречене. Фетальні операції дають шанс вижити 70% , бо забезпечують правильну анатомічну будову серця майбутньої дитини. Наступна операція, яку роблять уже після народження, проходить успішно, немовля швидше одужує, краще розвивається.
Щороку ми оперуємо близько 800 дітей різного віку з вадами серця, серед яких багато новонароджених. У реанімації ніколи немає вільних місць. Наша клініка, порівняно з іншими, проводить найбільшу кількість мініінвазивних ендоваскулярних операцій при вроджених вадах серця. Їх іще називають операціями без розрізу.
Наші фахівці виконують унікальні операції при синдромі гіпоплазії лівих відділів серця - вони вміють зробити так, щоб одношлуночкове серце працювало на весь організм. Якщо не оперувати - пацієнт проживе не більше 10 діб.
- Кого важче оперувати - крихітну дитину чи дорослого?
- Що менше дитя - то складніше. Коли я йду в операційну - всі емоції відсікаються, вік пацієнта не має значення. Але якщо в операційній новонароджене маля - треба ретельніше готуватися і старанніше працювати.
Батькам ми щоразу пояснюємо ризики операції: що буде, якщо її зробити не зараз, а колись пізніше. Не можна сподіватися на те, що дитина з тяжкими вродженими вадами серця "якось переросте". Без операції лише 10% хворих дітей мають шанс дожити до 10-річного віку, а до 14 років не доживає майже ніхто. Звісно, операція - це ризик, але вона дає шанс на життя. Ми на всі запитання батьків даємо відповіді, щоб вони могли ухвалити усвідомлене рішення і розуміти, що і як відбуватиметься. До слова, наша реанімація відкрита для мам і татусів, головне - щоб вони не заважали медичним сестрам проводити необхідні маніпуляції, виходжувати маленьких пацієнтів після операції.
- Батьки розуміють, що їхня дитина не виживе без операції, але не мають на коштів. Інститут забезпечений фінансуванням усього на 18% від потреби. Що робити в такій ситуації?
- Щоб батьки не переживали, наголошу - дітей в Інституті Амосова оперують безоплатно. За бюджетні кошти ми лікуємо дітей і проводимо екстрені операції, які становлять 13% від загальної кількості.
Ми робимо все, що в наших силах, шукаємо підтримку, працюємо з багатьма благодійними фондами. Серед тих, хто нам дуже допомагає, - Маша Єфросініна і БФ "Твоя опора", які завжди відгукуються на наші прохання. Для маленьких пацієнтів цей фонд передав ліків майже на три мільйони гривень, подарував дитячий бронхоскоп, який потрібен, щоб виходжувати малюків після операції. Нещодавно ми від них отримали новітній апарат для УЗД серця, який дуже допомагає під час проведення ендоваскулярних операцій. "Новий канал" зібрав 500 тисяч гривень на інструменти для дитячої кардіохірургії. Кілька років тому ми були учасниками проекту "Колиска надії", в рамках якого отримували велику допомогу.
Інститут Амосова щиро вдячний усім, хто надає допомогу й підтримку хворим дітям, які в нас лікуються".