Як свідчить сумна статистика, найчастіше хворі на СНІД помирають від туберкульозу. Ці два захворювання вже мають характер епідемії в багатьох регіонах світу, переважно в бідних країнах. На боротьбу зі СНІДом останніми роками виділялися дуже значні кошти, однак далеко не скрізь вони дали очікуваний результат. Причина того — недосить активна боротьба з туберкульозом.
Синдром набутого імунодефіциту робить пацієнта практично беззахисним перед усіма інфекціями. Найтяжче з найпоширеніших ускладнень — туберкульоз. В Африці він — основна причина смертності ВІЛ-інфікованих, у решті регіонів світу стабільно посідає один із верхніх рядків сумного фатального рейтингу. Особливо насторожує той факт, що після 40 років стабільного зниження показників поширення туберкульозу в зону ризику повернулася Східна Європа.
Ситуацію ще більше ускладнює той факт, що саме у ВІЛ-інфікованих найчастіше трапляються мікобактерії, стійкі до багатьох ліків, а це ще більше ускладнює боротьбу з «двоголовою» епідемією.
Медикам усі ці факти відомі добре, однак далеко не всі політики та керівники держав повною мірою усвідомлюють важливість зазначеної проблеми. Щоб привернути до неї увагу, минулого тижня під егідою ООН було організовано зустріч на вищому рівні, яку відкрили генеральний секретар ООН Пан Гі Мун і спеціальний посол із боротьби з туберкульозом, колишній президент Португалії Жоржі Сампайо.
Щороку, щонайменше, 700 тисяч ВІЛ-інфікованих підхоплюють туберкульоз, а 230 тисяч — помирають від нього. Велику небезпеку становлять бацилоносії, у яких туберкульоз або не розвивається взагалі, або безсимптомний. Але в найбільшій небезпеці в таких випадках опиняються медики, які вживають усіх заходів безпеки для того, щоб не заразитися СНІДом (через кров), але при цьому вільно вдихають повітря, через яке переносяться збудники туберкульозу. Природно, не застраховані від зараження туберкульозом й інші оточуючі. Найбільш наочним прикладом вважається ситуація, що склалася в південно-африканській сільській лікарні. Там 2006 року з 53 пацієнтів, які перебували на лікуванні від СНІДу, 52 протягом короткого часу загинули від туберкульозу.
Фахівці стверджують, що навіть такий страшний коктейль, як СНІД і резистентний до ліків туберкульоз, піддається лікуванню. Правда, щоб його призначити, слід провести ретельне й дороге обстеження. А таке собі можуть дозволити тільки дуже багаті країни. Зрештою, лише 12% хворих на туберкульоз тестуються на наявність ВІЛ. З іншого боку, спеціальні цільові програми дозволили підвищити цей показник до 70% у Кенії і до 83% — у Малаві. Переконливі досягнення Руанди, де ще 2004 року частка людей, котрі пройшли таке тестування, була незначна, а 2007 року ним було охоплено 89% хворих на туберкульоз.
У глобальному масштабі, щоб зменшити смертність від цих двох захворювань на 80 відсотків, до 2014 року необхідно виділити на цільові програми 19 мільярдів доларів. Інакше до 2020 року туберкульоз і СНІД можуть забрати життя 35 мільйонів осіб.