На початку 90-х років ліки не купували в найближчій аптеці, як тепер, а переважно «діставали». По блату, через знайомих або ж на «чорному» ринку. В аптечному асортименті налічувалося, як правило, зо дві сотні найпростіших медпрепаратів. Нині ми вже майже забули про цей дефіцит.
На сьогодні, за даними Державного фармакологічного центру, в Україні зареєстровано близько 8000 лікарських засобів, з них 2915 — вітчизняних. Ліки виробляють понад 150 великих і малих фармацевтичних підприємств.
За роки незалежності нашої держави освоєно виробництво нових лікарських форм: гормональних препаратів, спреїв, інфузійних розчинів у поліхлорвінілових упаковках, твердих та м’яких капсул, шипучих (легкорозчинних) та двошарових таблеток, супозиторій. На український фармринок прийшли виробники з високим рівнем технологічного та технічного забезпечення, що випускають життєво необхідні лікарські засоби, такі, як антибіотики, широкий асортимент інсулінів, оригінальні препарати на основі рослинної сировини та продуктів бджільництва, субстанції і т. д. Крім випуску традиційних препаратів, чимало підприємств виробляють генерики (аналоги імпортних препаратів, у яких закінчився термін патентного захисту), адже це найшвидший, найпростіший та найдешевший спосіб насичення вітчизняного ринку лікарськими засобами.
Жорстка конкуренція з боку зарубіжних фірм змушує вітчизняних виробників вкладати кошти у розробку нових препаратів, у фармакологічні дослідження, вивчення біоеквівалентності для генетиків та створення системи забезпечення якості лікарських засобів. Частина українських підприємств вже практично готова до сертифікації на відповідність вимогам GMP (міжнародний стандарт, у перекладі — належна виробнича практика).
Так, Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод у червні цього року отримав сертифікат, виданий французькою фірмою СЕРТИФАРМ, який підтверджує, що в цілому система якості та матеріально-технічна база для виробництва антибіотиків та лабораторія контролю якості відповідають стандартам GMP. До цього було сертифіковано виробництво концерну «Стирол». Низка вітчизняних підприємств отримали у 2001 — 2002 рр. сертифікати на відповідність вимогам міжнародного стандарту якості ISO 9000, зокрема, АТ «Фармак» і фармацевтична фірма «Дарниця».
На сьогодні в Україні налагоджена ефективна система контролю за якістю продукції на фармринку. На національному рівні це — Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів МОЗ. Вона має структурні підрозділи в усіх регіонах нашої країни. При інспекції створена сучасна лабораторія, суперничати з якою за рівнем оснащення не може жодна така установа в країнах колишнього Союзу, та й не тільки там. Цього року в Києві відбулася конференція Міжнародної федерації фармацевтів (до речі, уперше за межами Західної Європи). Зарубіжні фахівці підтвердили, що створена в Україні система контролю якості лікарських засобів, в тому числі і лабораторна служба, відповідають міжнародним вимогам. По досвід до нас нині приїздять як з Росії, так і з інших країн колишнього Радянського Союзу.
Притому, що вимоги щодо якості ліків на українському ринку зростають, ціни на вітчизняні препарати помітно нижчі за ціни на зарубіжні. Скажімо, такий життєво необхідний протимікробний препарат, як ципрофлоксацин, який випускає АТ «Лекхім», коштує близько шести гривен. Тоді як імпортний аналогічний препарат дорожчий майже вдесятеро(!). Випущений нещодавно цим же підприємством трисептол (для лікування інфекційних захворювань дихальних шляхів та сечостатевої системи) коштує 4 грн. 40 коп., а імпортний бісептол — 6 грн. Удвічі дешевше за добре відомий зарубіжний аналог коштують таблетки но-х-ша. Однак чи надовго українським виробникам, які тільки-но стали на ноги, стане сил утримувати такі ціни?