Щорічно в Америці проводиться 300 тисяч операцій на серці, під час яких функції серця й легенів переходять до апарата штучного кровообігу (АШК). Позбувшись смертельної недуги, багато пацієнтів після операції скаржаться на ослаблення пам’яті й погіршення розумової діяльності. Ці симптоми в більшості з них згодом зникають, проте в кожного третього вони зберігаються протягом тривалого часу. Фахівці пов’язують ці ускладнення із застосуванням АШК. На їхню думку, під час роботи апарата від стінок судин можуть відриватися жирові фрагменти, згустки крові, що спричиняє порушення мозкового кровообігу. Ризик розвитку інсультів у результаті застосування АШК медики вже навчилися зводити до мінімуму, проте мікропошкодження, які можуть виникати навіть при незначних відхиленнях у кров’яному тиску всередині судин мозку, ще досить поширені.
Донедавна реальної альтернативи операціям із використанням АШК у більшості випадків не було. Проте з 2000 року завдяки удосконаленню хірургічних інструментів почали проводити шунтування судин задньої стінки серця без припинення його функціонування. З одного боку, такі операції потребують особливої хірургічної віртуозності, а з іншого — подовжують термін перебування прооперованих у стаціонарі. Однак цілком імовірно, що така методика істотно зменшує ризик порушення мозкового кровообігу.
Утім, деякі американські хірурги запевняють: у цьому випадку можливе повторення історії з гормональною терапією жінок середнього віку, коли ретельне статистичне зіставлення отриманих результатів у довгостроковій перспективі засвідчило — ризики все-таки перевищують переваги регулярного прийому гормонів. Тому, щоб уникнути повторення схожої історії, американське міністерство у справах ветеранів проводить масштабне порівняльне дослідження, остаточні результати якого будуть відомі лише 2007 року. А поки що американським хірургам дозволили самостійно вирішувати — опановувати методики операції на серці без застосування АШК чи діяти за традиційною схемою.