UA / RU
Підтримати ZN.ua

НОВИНИ МЕДИЦІНИ

Усі в донори жирових клітин! Жирові запаси, які із фанатизмом прибирають із своїх животів і стего...

Автор: Оксана Приходько

Усі в донори жирових клітин!

Жирові запаси, які із фанатизмом прибирають із своїх животів і стегон у салонах краси найстурбованіші представниці (і, що характерно, представники) роду людського, є справжнім джерелом із погляду сучасної медицини. Виявилося, у тканинах, які вилучають з людського тіла в результаті досить поширеної процедури ліпосакції, виявлено стовбурові клітини, які ще торік були оголошені потенційною панацеєю від усіх лих!

На думку авторів статті, опублікованої наприкінці минулого року в журналі Tissue Engineering, ці клітини можуть використовуватися для отримання м’язової, кісткової чи хрящової тканин, і в разі потреби трансплантуватися назад в людський організм. При цьому цілком виключається ризик відторгнення трансплантантів, оскільки в них будуть присутні тільки «рідні» білки.

Д-р Марко Хедрік, доцент кафедри хірургії та педіатрії Каліфорнійського університету, під керівництвом якого було зроблено це відкриття, вирішив шукати стовбурові клітини в жировій тканині, оскільки вони мають спільне походження з кістковою і хрящовою тканинами. Адже раніше ці магічні клітини були виявлені в кістковому мозку і, власне, мозковій тканині, а також у фетальних тканинах. Використання фетальних тканин з медичною метою викликало запеклі диспути про етичні аспекти цієї процедури, бажаючих використовувати власну мозкову тканину для вирощування донорських органів поки що не виявилося, а вилучення кісткового мозку є дуже хворобливою і небезпечною процедурою. Зате тепер, на думку д-ра Хендріка, практично кожна людина без особливої шкоди (а найчастіше і з безсумнівною користю для себе) зможе стати донором стовбурових клітин, із яких можуть бути вирощені найрізноманітніші органи для трансплантації.

Нирки «індивідуального планування»

Компанія, яка прославилася на весь світ першою клонованою твариною — вівцею Доллі, оголосила про те, що їй удалося виростити п’ять клонованих свиней. Причому не простих, а таких, які містять чужорідні гени, що значно підвищує шанси тварин виступити в ролі донорів органів, придатних для трансплантації людині.

Спеціалістам компанії PPL Therapeutics PLC удалося ввести в ДНК свині спеціальні маркери, які й були відтворені в клонованих поросятах. Тепер, на думку керівників цієї компанії, можна вже розпочати клонування поросят із людськими генами, отримувати донорські нирки та інші органи «індивідуального планування».

Вакцина проти хвороби Альцгеймера

На сьогодні в Америці від старечої недоумкуватості, викликаної хворобою Альцгеймера, потерпають понад 4 мільйони чоловік. Перспектива поступової втрати своїх розумових здібностей, пам’яті та власне індивідуальності настільки лякає більшість американців середнього віку, що дослідженням у цій галузі надається дуже велике значення. І результат у наявності. Якщо протягом кількох десятиліть у боротьбі з цією хворобою не відчувалося практично ніякого прогресу, то за останні два роки з’явилося відразу сім дуже перспективних засобів для подолання цієї недуги. Одним із них є вакцина, розроблена працівниками університету Південної Флориди спільно з дублінською компанією Elan Corp. Ідентифікувавши два основні ферменти, що стимулюють синтез бета-амілоїда (білка, токсичного для нервових клітин, із якого в мозку постраждалих відкладаються т.зв. «бляшки», котрі спричиняють порушення його функцій), учені розробили спеціальні інгібітори, здатні блокувати весь цей процес. Один із таких інгібіторів уже навіть почали випробовувати на пацієнтах спеціалізованих клінік. А успішні досліди на мишах, які регулярно проводять в університеті, приваблюють до себе увагу громадськості.

Не менше вражають і експерименти з генної інженерії, оприлюднені минулого місяця нейрохірургами з Каліфорнії. Жінці похилого віку імплантували клітини шкіри, модифіковані з метою вироблення чинника росту для нервових клітин усередині ушкодженого мозку. Помітний прорив здійснено також і в комбінованому медикаментозному лікуванні. Воно поєднує гормональний, протизапальний вплив і знижує рівень холестерину. Усі ці успіхи дозволяють сподіватися, що похмурий прогноз на 2050 рік, який обіцяє Америці 14 мільйонів людей із хворобою Альцгеймера, не виправдається.