Автомобіль із несправними гальмами мчить на натовп людей, несучи їм неминучу смерть і каліцтва. Зупинити його не можна, можна лише розвернути у бік, де стоїть одна людина. В ситуації, яку неодноразово моделювали в різноманітних психологічних експериментах, більшість випробовуваних без тіні сумління крутили кермо автомобіля, прирікаючи на смерть ні в чому не винну людину. Водночас якщо те ж саме завдання трохи видозмінювалося і з’являлася можливість зупинити цей автомобіль, штовхнувши під його колеса ту ж таки людину, кількість здатних на такий вибір різко зменшувалася. Здавалося б, ситуація аналогічна: можливість пожертвувати життям однієї людини заради того, щоб врятувати життя багатьох. Однак, як з’ясувалося, перший і другий варіанти виходу з неї передбачають участь цілком різних ділянок головного мозку.
У статті, опублікованій у журналі Science у вересні нинішнього року, стверджується, що в першому випадку, коли йдеться про натискання на кнопку чи про повертання керма, активізуються ділянки мозку, відповідальні лише за пам’ять. А ось у другому випадку відзначається занадто сильне збудження тих ділянок, які відповідають за емоції, в результаті чого придушується діяльність нейронів у центрі пам’яті. Дослідження проводив прінстонський аспірант-філософ Джошуа Грін, пропонуючи двом групам по дев’ять чоловік вирішувати 60 моральних дилем, тим часом як спеціальні прилади реєстрували перерозподіл кровотоку між різними відділеннями головного мозку. Про те, якої національності і якого віросповідання були випробовувані, у статті не йдеться, однак саме ці питання схвилювали наукову громадськість у зв’язку з терактами в Америці. Адже не виключено, що активізувати емоційні центри у людей різних культур можуть абсолютно різні обставини. Принаймні ставлення до проблеми абортів й евтаназії в різних країнах свідчить, як сильно різняться уявлення людей про добро і зло. Очевидно, дослідження, присвячені нейрофізіології етики та моралі, найближчим часом будуть продовжені.