UA / RU
Підтримати ZN.ua

Нестандартна онкологія

Діагноз «рак» у розвинених країнах світу вже давно не асоціюється зі смертним вироком. На жаль, Ук...

Автор: Тетяна Галковська

Діагноз «рак» у розвинених країнах світу вже давно не асоціюється зі смертним вироком. На жаль, Україна (всупереч твердженням чиновників від медицини) до цих країн не належить, і люди з відповідним записом у медичній картці сподіваються хіба що на диво — незважаючи на те, що вітчизняна онкологія опанувала практично всі сучасні методики лікування пухлин, має необхідне обладнання і препарати.

Хоч як прикро, у нашій країні лікування багато в чому залежить від матеріального становища хворого. Про це свідчать і дані соціологічного опитування онкохворих, проведені фондом «Здоров’я жінки і планування сім’ї» у семи обласних лікарнях України. Більш як половина пацієнтів — 54% — вважають, що якість лікування безпосередньо залежить від платоспроможності хворих, а 35% і взагалі зазначили, що лікарі краще ставляться до багатих пацієнтів.

Хоча платять, як показало дослідження, усі, по-справжньому безкоштовного лікування в нашій країні вже давно немає. І основні витрати припадають зовсім не на оплату послуг лікарів, а на придбання медикаментів, котрі, як випливає з тексту національної програми щодо боротьби з онкозахворюваннями, для первинно виявлених хворих мають бути безкоштовними. Проте безоплатно лікуватися вдається далеко не всім: близько 40% навіть серед первинних пацієнтів змушені шукати кошти на своє лікування. Загалом 75% опитаних вважають забезпечення терапії ліками за державний рахунок украй незадовільним.

Утім, до безкоштовної медицини та її можливостей скептично ставляться не лише лікарі, а й самі пацієнти: 51% жінок, які лікувалися від раку молочної залози, не довіряють якості безкоштовних ліків, що їх пропонують у лікарнях і поліклініках.

Ефективність самого лікування хворі оцінили переважно позитивно: 55% вважають лікування хорошим, а 5% — дуже хорошим. Протилежні оцінки висловили лише 30%. Однак тут треба враховувати, що опитування проводилося серед тих, хто переніс операцію і проходить реабілітацію, тобто тих, хто практично вилікувався. Тих, хто вважає лікування неефективним, на жаль, уже не запитаєш.

На думку головного онколога Черкаської області Віктора Парамонова, багато в чому це пов’язано з відсутністю єдиних стандартів діагностики та лікування онкологічних хворих. І хоча в принципі стандарти існують — їх розробляють мало не в кожному інституті або науково-медичному центрі — обов’язкових до застосування на всій території країни дотепер немає. Тому кожна лікарня може лікувати хворих за тими схемами, які більше подобаються лікарям або краще забезпечені препаратами й обладнанням. У результаті склалася ситуація, коли пацієнта можуть по-різному лікувати від того самого захворювання не лише в місті та селі, столиці та регіонах, а й у сусідніх лікарнях. Проте якщо прийняти стандарти, розроблені онкологами (і ухвалені рік тому на з’їзді), то виявиться, що вітчизняна медицина просто не в змозі забезпечити їх виконання фінансово. Тим часом офіційно прийнятий стандарт — юридичний документ, і тому будь-який хворий, котрого лікували не за стандартом, може притягнути лікаря до судової відповідальності.

Окрім стандартів і фінансового забезпечення ліками, опитування виявило й інші, не менш болючі точки вітчизняної онкології. Більш як половина респондентів зазначили відсутність належної реабілітації: після закінчення лікування лише трохи більш як третина пацієнтів одержують докладні й вичерпні рекомендації щодо реабілітації, близько 40% одержують рекомендації, але дуже мізерні, а чверть виписують без жодних порад. Це при тім, що в країні практично немає комплексних програм щодо реабілітації пацієнтів, котрі перенесли онкозахворювання.

Серйозні проблеми існують і в ставленні до онкохворих, насамперед лікарів і медперсоналу: 24% хворих зазначили неповажне ставлення медиків, 45% скаржилися на нерозуміння їхніх проблем у суспільстві, що прямо пов’язане з відсутністю у країні грамотної інформаційної політики.

У такій ситуації люди мають припинити чекати на «милість» від держави і почати відстоювати свої права, домагаючись своєчасного та кваліфікованого лікування і реабілітації. Інакше в нас іще дуже довго діагноз «рак», по суті, означатиме «викреслений із життя».