Чисельні зловживання коштами виявили аудитори Рахункової палати, перевіряючи виконання національної програми по боротьбі зі СНІДом. Зокрема, вартість лікування хворих у закладах, що фінансуються з держбюджету, втричі перевищує вартість аналогічного лікування у закладах, які фінансуються і контролюються Глобальним фондом боротьби зі СНІДом.
Лікування однієї хворої на СНІД особи у закладах системи охорони здоров’я обійшлося держбюджету у 14,2 тисячі гривень на рік. Українському центру профілактики і боротьби зі СНІДом, який працює на кошти Глобального фонду, аналогічне лікування вдавалося надавати за 4,5 тисяч гривень на рік.
Причиною, на думку аудиторів, послужив той факт, що Міністерство охорони здоров’я закуповувало медичні препарати за цінами, істотно вищими від ринкових. Окрім того, перевірка зафіксувала купівлю медпрепаратів та обладнання, не передбачених даною програмою. Сума порушень тільки за останнім пунктом склала більш ніж 25 мільйонів гривень.
Не зважаючи на спеціальний указ президента України та доручення Кабміну, так і не було створено всеукраїнської клініки для лікування дітей, хворих на ВІЛ/СНІД, яка повинна була почати роботу ще рік тому.
На виконання національної програми боротьби з ВІЛ/СНІДом тільки протягом 2004—2006 років були затверджені бюджетні асигнування на загальну суму понад 250 мільйонів гривень.
За даними ВООЗ, в Україні на початок нинішнього року ВІЛ-інфіковано вже близько 380 тисяч дорослого населення. МОЗ України стверджує, що за весь час спостережень, починаючи з 1987 року, в Україні зареєстровано лише 100 тисяч випадків захворювання на вірус імунодефіциту людини. Це дає підставу авторитетним міжнародним фахівцям стверджувати, що дані епідеміологічного нагляду значно применшують обсяги епідемії в Україні
Про те, чому українським лікарям не вдається зупинити епідемію ВІЛ/СНІДу, читайте у матеріалі Ольги Скрипник «Замість чого замісна терапія?» у свіжому номері «ДТ».