Те, що в суспільній свідомості заведено вважати шкідливими звичками, в середовищі учнівської молоді сприймається як поведінковий стандарт. Такого висновку дійшли організатори проекту «Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотичних речовин ESPAD (The Evroрean School Survey Project on Alcohol and Other Drugs)». В Україні цей проект реалізується, починаючи з 1994 року, Українським інститутом соціальних досліджень на базі Центру соціологічних досліджень. Загалом у Європі такі дослідження проводяться вже протягом чверті століття (кожних п’ять років). У 1999 році опитування проводилося в 30 країнах. Україна — єдина з країн СНД, що брала участь у цьому дослідженні. (Росію представляла лише Москва.)
За словами експертів, наркоманія, токсикоманія та алкоголізм — реальна проблема, яка гостро постала нині в багатьох країнах світу. Особливе занепокоєння викликає поширення згубних звичок серед молоді. Оскільки ці негативні явища уражають не лише суспільства у кризові періоди їх розвитку, як, приміром, наше, посттоталітарне, а й є серйозною проблемою для цілком благополучних країн, соціологи намагаються знайти відповідь на запитання, у чому їх причина та як їм протидіяти.
— На сьогодні ми маємо багато нагальних проблем у соціальній сфері, які потребують вирішення і до яких, на жаль, не можна застосувати якісних і кількісних оцінок, — вважає директор Українського інституту соціальних досліджень (УІСД) Олександр Яременко. — Нині в Україні існує понад 500 центрів соціальних служб для молоді, Державний департамент молодіжної політики, туризму та спорту, які певною мірою опікуються проблемами профілактики наркоманії серед молоді. Планується також створити цілу мережу так званих центрів реабілітації для наркоманів. Але ніхто сьогодні не може сказати, скільки таких центрів потрібно, яка від них буде віддача, скільки ресурсів (матеріальних, фінансових, кадрових тощо) у них потрібно вкласти. Саме для того, щоб усе це розрахувати, і потрібно мати кількісні оцінки. У зв’язку з цим нас дуже цікавило питання поширення наркоманії, масштабів вживання алкоголю та тютюнопаління. А також хотілося мати порівняльні дані кількісних показників вживання алкоголю та наркотичних речовин учнями різних країн Європи, простежити тенденції споживання цих речовин у різних країнах.
Анкетування проводилося серед підлітків (13 — 17 років), які навчаються в середніх школах, ліцеях, гімназіях, у технікумах, ПТУ, на першому курсі вузів. Усього опитано 10386 респондентів, з них понад 1200 — в Києві. Опитування було анонімне, кожна заповнена анкета вкладалася учнем-респондентом до окремого конверта, який заклеювався. Цікаво, що для більшої достовірності результату проводилося воно без присутності вчителів та адміністрації школи.
— За результатами цього опитування, Україна, порівняно з іншими країнами, перебуває на середньому рівні, — коментує керівник реалізації проекту ESPAD в Україні, завідуюча Центром соціологічних досліджень УІСД Ольга Балакірєва. — За п’ятирічний період, що минув з часу попереднього опитування, ситуація майже не змінилася. Однак, на жаль, порівняльні дані свідчать, що зростає тенденція вживання наркотиків протягом життя. У віці 16 років постійно вживає наркотики 20 — 25% молоді. Таким чином, кожна п’ята дитина до 16 років уже спробувала цього дурману. А кожна десята, як свідчать отримані дані, вже до 13 років перебувала у стані сп’яніння. У цьому віці почали щоденно палити 15% хлопчиків і 5% дівчаток. В учнівської молоді помічена усталена тенденція до вживання спиртного. Серед вікової групи до 15 років «популярні» токсичні речовини. Паління ж «травки» у підлітковому середовищі стало вже свого роду стандартом.
На думку фахівців, з віком питома вага тих, хто вживає наркотики, збільшується. 14 — 15 років — найбільш «небезпечний» вік з точки зору пробування цих речовин. Рівень поширення шкідливих звичок значною мірою залежить від типу навчального закладу, який відвідують учні-респонденти. Найвищий він у середніх технічних закладах. Однак простежуються негативні тенденції і у вузах. Особливо це стосується вживання наркотиків. Серед факторів ризику, які штовхають молодь та підлітків до далеко не здорового способу життя, дослідники називають також неблагополучні, малозабезпечені або неповні сім’ї (навіть тоді, коли хтось із батьків — не рідний). Найнижчий рівень захоплення шкідливими звичками — у т.з. середньому прошарку.
Нині фахівці виділяють три тенденції, характерні для українських підлітків. По-перше, зростає їх обізнаність, по-друге, дедалі більше юнаків і дівчат розуміють шкідливість наркотиків, алкоголю та тютюну, і, по-третє, незважаючи на це, число тих, хто їх вживає, все одно зростає.
Соціологи сподіваються, що отримані дані допоможуть тим, хто працює з молоддю, формує молодіжну політику. Стануть вони у пригоді педагогам, лікарям і т. д. Зрештою, з результатами проведеного опитування має ознайомитися широка громадськість, батьки, адже лихо може постукати в будь-яку сім’ю. Тому кожен має бути готовим до протидії, щоб запобігти йому. Для цього не треба виходити на трибуну. Необхідно просто вести здоровий спосіб життя і привчати до цього дітей. Дослідники впевнені, що здоровий спосіб життя цілком може стати загальнонаціональною ідеєю.