Загальновідомо, що здоров’я — це скарб кожного громадянина, стратегічний ресурс держави, запорука розвитку міжнародної спільноти в цілому.
Здоров’я — поняття багатовимірне, сучасний підхід до нього набагато ширший за традиційні. Сьогодні, відповідно до Оттавської хартії, прийнятої 1986 року, здоров’ям вважають не тільки відсутність хвороб, а стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя. На реалізацію потенціалу здоров’я впливають вагомі чинники: мир, дах над головою, соціальна справедливість, освіта, харчування, доход, стабільна екосистема та сталі ресурси.
Підтримуючи молодь у її прагненні зберегти власне здоров’я, ми повинні спиратися на результати наукових досліджень. Вони свідчать, що на стан здоров’я впливають чотири чинники. З них 10% належить установам охорони здоров’я, решта обумовлюється екологією (близько 20%), спадковістю (близько 20%) і найбільше — умовами та способом життя (майже 50%).
Хочу звернути увагу на те, що у світовій практиці частка установ охорони здоров’я виходить далеко за межі вказаних 10%, адже в розвинених країнах спадковість, на яку припадає 20%, — це також результат інформаційної та профілактичної діяльності медичних установ. З іншого боку, вплив екологічних чинників (20%) та соціальних умов (50%) — це практично всі сфери соціально-економічного життя: забезпечення житлом, працевлаштування, здобуття освіти.
Актуальність питань здоров’я, однакову для країн з різним рівнем розвитку, засвідчили учасники регіонального форуму з проблем молоді «Молодь ХХІ століття: реалії та перспективи». Він відбувся у вересні 2003 р. в Києві під егідою Європейської економічної комісії ООН за участі близько 450 учасників з 25 країн.
26 листопада 2003 року у Верховній Раді України вперше відбулися тематичні парламентські слухання з питань формування здорового способу життя української молоді. Напередодні їх проведення Державний комітет у справах сім’ї та молоді і Державний інститут проблем сім’ї та молоді на підставі об’єктивних показників, результатів соціологічних опитувань, наданих центральними та місцевими органами виконавчої влади, підготували щорічну доповідь про становище молоді в Україні «Формування здорового способу життя української молоді: стан, проблеми та перспективи».
Як свідчать матеріали доповіді, в Україні поки що існує багато невирішених проблем у справі формування здорового способу життя як в цілому серед населення, так і серед молоді зокрема. Більшість молодих людей незадоволена станом довкілля, умовами праці, навчання і відпочинку, матеріальним становищем своєї сім’ї, доступністю та якістю медичного обслуговування. Юнаки і юнки віддають перевагу пасивним формам проведення дозвілля, зменшується інтерес до культурного надбання, менше половини молодих займаються фізкультурно-оздоровчою роботою, спостерігається тенденція «помолодшання» куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин, дошлюбних та позашлюбних статевих стосунків.
За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася у 6—8 разів, смертність серед осіб цієї групи — у 40 разів. Хоча захворюваність підлітків на алкоголізм, наркологічні розлади й венеричні хвороби істотно зменшилася, неповнота обліку цих захворювань не дозволяє об’єктивно оцінювати відповідність отриманих статистичних даних реальному станові речей. Серед майбутніх матерів рік у рік зростає кількість захворювань, пов’язаних із репродуктивним здоров’ям. Уповільнення цієї вкрай небезпечної тенденції не спостерігається.
Актуальною залишається проблема соціально зумовлених хвороб, зокрема СНІДу і туберкульозу. Частка передачі ВІЛ-інфекції статевим шляхом становить практично третину (28,5%), а за темпами поширення ВІЛ-інфекції Україна посідає одне з провідних місць у Європі. Проте слід зазначити, що, з іншого боку, завдяки своєчасному діагностуванню та лікуванню вагітних, зменшується частка передачі ВІЛ-інфекції вертикальним шляхом, тобто від матері до дитини. У майже 2000 дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів, страшний діагноз знято.
Здоров’я дітей та молоді формується в сім’ї. І сім’я, в якій діти та батьки є єдиним духовним цілим, живуть у злагоді, забезпечить достатній розвиток і становлення молодої людини. Сімейні розлади спричиняють моральні страждання, фізичні хвороби, багато в чому визначають майбутнє дітей. Переконливе свідчення цього — той факт, що з-поміж неповнолітніх злочинців практично половина (45,3%) виховувалася в неповній сім’ї, як правило, лише мамою, а понад 6 % взагалі росли без батьків.
Аналіз ситуації свідчить: стан здоров’я молоді — це, без перебільшення, найважливіша зі складових національної безпеки. Саме на його покращання має бути спрямована діяльність держави, адже досягнути позитивних результатів можливо лише за умови об’єднання зусиль органів влади, громадських організацій та всіх небайдужих громадян, впровадження міжнародних підходів, які довели свою ефективність.
Головний з таких підходів — переорієнтація з лікування на профілактику, з подолання хвороби на запобігання їй, адже, за висловом Томаса Мора, «Мудрий швидше уникатиме хвороб, ніж вибиратиме засоби проти них». Нам потрібна державна політика, спрямована на формування престижності фізичного та духовного здоров’я, утвердження позитивного іміджу людини, яка веде і пропагує активний спосіб життя.
Важлива ланка — інформаційна складова. Кожен із нас розуміє, що абсолютно неприйнятно формувати через засоби масової інформації сумнівні ідеали на ідеях насильства, цинізму, культу влади і заробітку грошей у будь-який спосіб, романтизації шкідливих звичок. Тому особливо своєчасним є недавно розглянутий Кабінетом міністрів України проект закону Україну про встановлення обмежень показу кіновідеопродукції, що своїм змістом підриває суспільну мораль (містить елементи еротики, жорстокості, насильства). Актуальним завданням є створення доброзичливого до дітей, молоді та сім’ї інформаційного простору, створення позитивного національного медіапродукту.
Основна ланка втілення інформаційної стратегії здорового способу життя — мережа закладів, які працюють із дітьми та молоддю, насамперед — освітніх та виховних. Виходячи з цього, Міністерство освіти і науки України впровадило курс валеології, що охоплює весь період навчання у середній школі; Міністерство охорони здоров’я України організувало діяльність центрів здоров’я, кабінетів санітарної освіти, відділень профілактики. Наступним кроком стало створення за підтримки ЮНІСЕФ мережі клінік та установ, дружніх до молоді.
Важливу роль відіграють центри соціальних служб для молоді, які надають безплатні кваліфіковані послуги усім, хто звертається по допомогу. Тільки за дев’ять місяців 2003 року до цих центрів звернулося понад два мільйони молодих людей. Можна стверджувати, що результатом щоденної інформаційно-консультативної роботи стало, зокрема, суттєве (більш ніж учетверо) зменшення протягом останнього десятиліття кількості абортів серед дівчат.
Усі ми пам’ятаємо, скільки нарікань та нерозуміння з боку правоохоронних органів, медиків, пересічних громадян викликала програма «Зменшення шкоди», коли соціальні працівники у спеціальних пунктах довіри надавали одноразові шприци ін’єкційним споживачам наркотиків, а водночас — роз’яснювали, як зберегти рештки здоров’я, підірваного вживанням наркотичних речовин. Ця програма, що давно й успішно впроваджується в усіх країнах з високим рівнем поширення наркоманії та ВІЛ-інфекції, в наших законодавчих умовах досі має статус пілотного проекту. Однак той факт, що питома вага осіб, інфікованих внаслідок ін’єкційного вживання наркотиків, упродовж п’яти років зменшилася на 15% (з 82,0% у1997 р. до 67,1% у 2002 р.)., свідчить про гостру необхідність подальшого розгортання роз’яснювальної, консультативної роботи — кваліфікованої, доступної, індивідуальної.
Починаючи з 2001 року, поступово зменшується кількість самогубств серед молоді. Це ми вважаємо результатом діяльності розгалуженої мережі телефонів довіри, громадських приймалень, кризових центрів у системі Держкомсім’ямолоді, які надають необхідну психологічну допомогу і формують у молодої людини відчуття впевненості й захищеності.
На часі — посилення контролю над забороною куріння та вживанням алкоголю у громадських місцях, відповідальності за продаж тютюнових і алкогольних виробів неповнолітнім. Слід забезпечити надходження від оподаткування цих виробів на підтримку програм формування здорового способу життя молоді. Також пропонуємо у 2004 році провести всеукраїнську кампанію із впровадження здорового та раціонального харчування, вживання йодованої солі. Цей та інші проекти нині реалізуються спільно з міжнародними партнерами — представництвом ЮНІСЕФ в Україні, україно-канадським проектом «Молодь за здоров’я-2», ЮНЕЙДС, Фондом народонаселення ООН та іншими.
Актуальне завдання — розвиток молодіжного туризму, розробка і реалізація програми відновлення системи дитячо-молодіжного туризму в межах України, включно з тематичними екскурсіями, походами вихідного дня, спортивно-туристськими маршрутами тощо; відновлення матеріально-технічної бази цієї діяльності (центрів та клубів дитячо-юнацького туризму, туристичних станцій тощо).
Особливої уваги та всебічної підтримки з боку громадськості заслуговують заходи, спрямовані на відродження національних традицій, виховання мужності, витривалості, зміцнення духовного здоров’я в цілому. Серед них — започатковані Міністерством з надзвичайних ситуацій, Міністерством оборони, Державним комітетом у справах сім’ї та молоді військово-патріотичні та військово-спортивні ігри «Школа безпеки», «Котигорошко», «Патріот», які з кожним роком стають дедалі популярнішими.
Доступність послуг означає впровадження їх на належному рівні в кожному без винятку населеному пункті. Заслуговує на увагу досвід Рівненської області, де на території кожної сільської ради створюються соціально-культурно-дозвіллєві комплекси. До складу таких комплексів входять соціальні служби для дітей, молоді, сімей, клубні заклади, бібліотеки тощо. Свою ефективність довели й пересувні консультаційні пункти для сільської молоді, які протягом кількох років діють у Херсонській, Волинській, Полтавській областях.
Важливим є формування у кожної молодої людини відповідального ставлення до свого здоров’я. Для цього ми намагаємося залучати всі чинники — соціальні, медичні, інформаційні, освітні, мистецькі.
Довела свою дієвість започаткована Держкомсім’ямолоддю спільно з Київським драматичним театром на Подолі акція «Мистецтво проти наркоманії та СНІДу», яка охопила десятки тисяч молодих людей. Юнаки й дівчата не лише знайомилися з класичними творами Михайла Булгакова, а й на власні очі спостерігали передану засобами мистецтва трагедію людини, яка внаслідок вживання наркотиків знівечила власну долю і життя близьких людей. Аналогічні інформаційні кампанії, виступи інтерактивних театрів, мистецькі заходи відбуваються в усіх регіонах України, зокрема й напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом.
Стратегічним завданням є залучення самої молоді до пропаганди здорового способу життя. Особливої уваги заслуговує волонтерський рух. Це понад 20 тисяч юнаків та дівчат, які власним прикладом доводять переваги здорового способу життя, допомагають одноліткам у скрутних життєвих обставинах і підказують, куди звернутися по допомогу, тим самим зменшуючи кількість потенційних правопорушень та кризових ситуацій. Понад те, сама молода людина, яка побачила страждання однолітка-інваліда, знівечене здоров’я споживача наркотиків, буде обачною, небайдужою, стійкою в подоланні життєвих негараздів.
Важливу роль у формуванні відповідального ставлення до власного життя і здоров’я відіграють молодіжні та дитячі громадські організації. Нинішнього року Держкомсім’ямолодь уперше проводив конкурс проектів програм громадських організацій, переможцями якого було визнано 144 проекти. Багато їх поєднують організацію змістовного дозвілля із розвитком фізичних якостей дітей та молоді, — збори-змагання, оздоровчі наметові табори, літні табірні зміни.
З-поміж недавніх заходів слід звернути увагу на п’ятий тур Всеукраїнської акції «Молодь — майбутнє України» в дитячих будинках, інтернатах, колоніях для неповнолітніх у всіх регіонах України.
Окремо слід зупинитися на програмах молодіжних громадських організацій, які стосуються допомоги молодим людям, що потрапили у складні життєві обставини, — жертвам насильства, наркозалежним тощо. Завдяки ініціативі громадських організацій, яку відповідною постановою Кабінету міністрів України підтримано на державному рівні, розвивається мережа центрів ресоціалізації наркозалежної молоді «Твоя перемога».
Оскільки загальний стан здоров’я української молоді на межі тисячоліть істотно погіршився, а серед юнаків та дівчат бажання вести здоровий спосіб життя ще не переважає, існує нагальна потреба у зміні підходів до вирішення цих проблем, перегляду традиційних форм і методів діяльності у даній сфері.
Чинна законодавчо-нормативна база потребує насамперед удосконалення та ретельного контролю за її виконанням, особливо в частині забезпечення охорони здоров’я, створення належних соціально-економічних умов та способу життя, стану екології, становлення духовності, світогляду, формування життєвих цінностей. У загальнодержавному масштабі спостерігається певна розпорошеність діяльності влади та громадськості. На часі — створення Національного центру здорового способу життя, міжсекторального за характером діяльності, який об’єднуватиме інтереси й зусилля органів влади та громадських організацій, впроваджуватиме кращий вітчизняний і міжнародний досвід, апробований з медичної, соціальної, економічної точок зору.
Формування здорового способу життя, пропаганда престижності здоров’я мають стати національною доктриною. Життя переконує: за хвороби і помилки ми розплачуємося не лише в старості, а й щодня, причому не лише сам хворий, а й держава — економічними збитками, сім’я — знівеченими долями, народ у цілому — демографічною кризою, духовним та фізичним зубожінням.
Ми, дорослі, маємо зробити все для того, аби молода людина прийшла у цей світ здоровою, зберегла своє здоров’я, мала для цього бажання і можливості, допомогла іншому бути здоровим — своїм прикладом, словом, підтримкою. Для цього слід розробити і прийняти національний план дій, який би виробив у кожного юнака і юнки переконання: «Бути здоровим — престижно, модно, корисно».