UA / RU
Підтримати ZN.ua

Маско, я тебе знаю

Про рівень української законослухняності та свідомості

Автор: Наталя Рингач

Якщо ви проходили в одній і тій самій масці з березня 2020 року
й не захворіли на COVID-19, ви — безсмертні!

Вислів, приписуваний міністру охорони здоров’я

Недавно в країні знову продовжили карантин у зв’язку з подальшим поширенням COVID-19. З 24 лютого набула чинності Постанова КМУ від 17 лютого 2021 р. № 104, якою, зокрема, на всій території України встановлюється «жовтий» рівень епідемічної небезпеки, за якого забороняється «перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без надягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно».

Обов’язковий масковий режим нині впроваджено в багатьох країнах. Недавно я спілкувалася з подругою з Гамбурга, яка повідомила про досить жорсткі вимоги до масок, в яких жителі Німеччини можуть з’явитися на вулиці: це мають бути респіратори зі ступенем захисту FFР2 (без клапана).

Я люблю у вихідні дивитися програму «Інше життя» з Жанною Бадоєвою. Останні передачі знімалися під час карантину. І цікаво — спостерігаючи за людьми на вулиці, можна чітко визначити рівень законослухняності та свідомості громадян. Не скажу, що всі люди, які потрапляли в кадр, носили маски. Але у високорозвинених країнах таких була більшість. Навіть чітко проглядала різниця між країнами ЄС, які раніше перебували у складі Югославії. Наприклад, у Словенії, що сильніше тяжіє до Європи, таких було більше, ніж у Чорногорії, менталітет жителів якої дуже схожий на менталітет українців та інших східних слов’ян. Як відомо, Японія порівняно менше за інші країни постраждала від пандемії. Вважається, що одна з причин цього — звичка японців носити маски навіть під час незначних проявів респіраторних інфекцій у період, що передував появі COVID-19, і нікому не спадало на думку обговорювати доцільність обов’язкового носіння маски під час пандемії. Це та дотримання всіма громадянами стратегії «санміцу» (уникнення закритого простору, натовпу та тривалого спілкування на близькій відстані) приводить до істотного зниження ризику зараження.

Згадайте фото з недавньої інавгурації Джо Байдена. Усі— від президента США до охоронців — дотримувалися заборони перебувати без маски у громадських місцях. А більшість присутніх жінок скористалися нагодою проявити фантазію і зробити маску яскравим та стильним доповненням до урочистого вбрання.

LAGI 2020 Fly Ranch

Гляньмо на фото цьогорічного святкування Нового року на Софійській площі в Києві. На цій світлині з сайту UNIAN чітко видно, що лише поодинокі українці завдали собі клопоту спробувати вбезпечити власне здоров’я та здоров’я оточуючих маскою.

Може, мало інформації? Та ні. На сайті Кабміну заздалегідь оприлюднено «Роз’яснення щодо нових обмежувальних заходів на період карантину». Як високопосадовці, так і медики постійно й докладно роз’яснювали з телеекранів та в соціальних мережах необхідність носіння масок. Ще у квітні 2020 р. постановою КМУ за порушення правил карантину передбачено штраф від 17 до 34 тис. грн. Однак українців це не лякає, тим більше що мало хто упевнився у застосуванні штрафу на практиці.

Толерантність до носіння маски в різних громадських місцях (нагадаю: це частина будь-якої споруди, доступної або відкритої для населення, — під'їзди, підземні переходи, стадіони; парки, сквери, дитячі майданчики, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні установи, медичні заклади та інше) різниться. У м. Києві до громадських місць належать також 50-метрова зона навколо зупинок; виокремлено церкви та 50 м навколо них; заклади торгівлі (торгові ряди, ринки) тощо. Так, якщо в метро або тролейбус, у великий супермаркет без маски не впустять, то перспектива втратити потенційний заробіток робить водіїв маршрутки, наприклад, більш поблажливими. Це стосується і продавців на ринку. Вони — в масках і за плівкою, але якщо робитимуть покупцеві зауваження, можуть залишитися без прибутку. Контролюють транспортників або працівників торгівлі зазвичай на вході. А далі все більшою мірою залежить від свідомості самого носія маски.

Київський Метрополітен/facebook

Респект працівникам київського метро: на вході в масках усі, а заклик берегтися і пам’ятати про ризик для здоров’я повторюється часто. Одного дня, добираючись із лівого берега на правий, я дивилася на попутників. Виникла ідея невеликого дослідження: які маски і як саме носять користувачі київського метрополітену. На це мене надихнула надзвичайно приваблива киянка, яка після проходження через турнікет легким рухом, в унісон з приємним голосом із динаміка, що просив носити маску правильно, змахнула з милого личка неестетичний предмет і стріпнула гарними темними кучерями. Я б зрозуміла огрядну бабусю з хронічною хворобою легень, що в липневу спеку зриває маску на першій сходинці ескалатора супермаркету, але не цю юну богиню у прохолоді метро, дихання якої зовсім не здавалося утрудненим.

Так, я абсолютно тверезо усвідомлюю, що ця моя розвідка не може претендувати на достовірність, не презентує всі інші українські міста або всі групи київських мешканців. І навіть інші вагони метро на інших його гілках та відтинках шляху. Проте таким моментальним «знімком» ситуації дуже хочеться поділитися. Отож умови проведення — одинадцята година ранку, вагон напівпорожній, зайняті лише сидячі місця. Після великих станцій спальних районів люди, практично, не заходили і до центральних пересадочних станцій — майже не виходили. Крім того, обставини спостереженню сприяли: 90% пасажирів сиділи втупившись у смартфони, і на мої зацікавлені погляди ніхто не звертав уваги.

Подаю результат моїх спостережень. Із присутніх у вагоні 32 осіб при масках були всі (інакше б вони в метро не потрапили). Я свідомо вжила слова «при масках». Два пасажири приспустили маски зовсім (на підборіддя або шию), ще семеро зсунули так, щоб прикривати лише рот.

Чат Мода Метро Киева/telegram

Стосовно асортименту — результат виявився ще цікавішим: як за фасоном, так і походженням, матеріалом та кольоровою гамою. Найбільше пасажирів користувалися стандартними одноразовими блакитними масками (найдешевшими) — 12 осіб різного віку та статі. Зазначу, що коли на молодших ці маски загалом мали свіжий вигляд, то в старших блакитний колір мінився різними відтінками. На одній масці були плями бурого кольору (сподіваюся, від кетчупу!), на іншій — дві чорні, схожі на відбитки пальців. Дві такі занадто «бліді» одноразові маски мали незаперечні сліди багаторазового використання: в одного дідуся відірвана мотузочка була просунута в дірочку, що утворилась, і зав’язана, в іншого — навіть акуратно пришита білою грубою ниточкою. Мимоволі згадався одеський анекдот, коли скупий чоловік на прохання жінки видати інший одноразовий пакетик чаю, бо в цього вже мотузочка відірвалася, відповідає: «А що, рук немає знов пришити?»…

Якщо придивитися, на таких стандартних масках зверху є біла смужка, всередині якої проходить (чи має проходити ) металевий дротик, із допомогою якого слід змоделювати рельєф власного перенісся для доброго прилягання маски вгорі. З 12 власників блакитних масок спробували це зробити лише троє. Слід чесно визнати, що двом, навіть попри бажання, це навряд чи вдалося б. Один із них сидів навпроти, і я роздивилася, що його маска, незважаючи на подібність до стандартної, такої смужки просто не мала. Вона, взагалі, навіть на око була вужчою й коротшою, нагадуючи, швидше, наліпку від кінчика носа до нижньої губи (на кшталт того, як закривають скотчем рот бранцям). Ще дві такі (або зроблені на «коліні», або імпортовані з азійських країн, де люди мають зазвичай дрібніше і більш пласке обличчя) ніяк не хотіли прилягати до більшої площі рельєфніших фізіономій моїх земляків, відкриваючи згори, знизу і з обох боків обличчя простори для вільної циркуляції біологічного матеріалу.

Синтетичні неткані медичні маски зазвичай тришарові, і обов’язковий середній шар є фільтруючим. Звісно, я не могла в деталях роздивитися конструкцію масок моїх попутників, але щонайменше в одного через явно тонку блакитну маску просвічували темні вуса, що важко було б уявити, якби всі три шари були на місці.

З фабричних нетканих виробів були представлені також одна маска типу стандартної, але малинового кольору, один респіратор для малярних робіт із великим клапаном та один конусоподібний виріб, що навіював спогади про знаменитий бюстгальтер Мадонни (старші читачі мають пам’ятати), також із клапаном. Літній чоловік сидів у одноразовій світло-сірій масці (підозрюю, раніше — іншого кольору), на якій можна було прочитати напівстертий логотип «Свобода слова», видаючи у власникові пошановувача Савіка Шустера. Знову-таки, маю сумнів стосовно свіжості, бо навряд чи саме сьогодні вранці дядечко їхав із шоу, де йому цю маску вручили.

Крім того, чотири молодики й одна дівчина віддавали перевагу чорним трикотажним маскам, які принаймні добре закривали ніс і рот.

А ось креативні маски вражали. Звісно, краще будь-яка маска, ніж ніякої. Але одна жінка сиділа в явно одношаровій синтетичній масці тілесного кольору з вирізаними для вух дірками, що дуже нагадувала верх від колгот щільністю 40 ден. При цьому краї її йшли такими гарними хвильками, тріпочучи в такт видихуваному повітрю. Інша літня пані вочевидь знайшла в старих запасах радянську чотиришарову маску з пожовклої марлі — чотири поворозки темнішого кольору, двома кокетливими бантиками зав’язані поверх хутрової шапки. Це викликало в мене ностальгію за студентськими роками, коли слово «одноразовий» до медичних виробів ще майже ніхто й не думав застосовувати. Тоді маски разом із халатами регулярно виварювались у відрі. Ще один привіт із минулого — зшита власноруч (дуже майстерно й акуратно!) маска з крепдешину. Я впізнала візерунок. Пам’ятаю, моя мама з такого відрізу шила плаття (а я випросила шмату кольорів осені на сукню для ляльки). Решта зшитих була зі смугастого ситцю, з трикотажу тощо. Один пан був у дуже мужній масці з темно-синьої джинси з гербом якогось міста. Здогадуюся, що через таку тканину повітря проходить погано, мабуть тому дядько й сидів зсунувши її на підборіддя.

Крім того, у вагоні були представлені дві імітації маски, які прикривали нижню частину обличчя: юнак у картатій «арафатці» та жінка в шовковому шарфику. Суто формально — перешкода циркуляції повітря є, і, можливо, навіть тканина складена в кілька шарів. Але постає закономірне питання: невже щовечора вони їх перуть? І чи не міняються під час експлуатації зовнішня і внутрішня поверхні місцями? До того ж шарфик постійно сповзав і власниця регулярно його поправляла. А потім знову клала руку на поручень…

Принципово важливо дотримуватися правил користування, наприклад максимального терміну носіння одноразових нетканих масок (зазвичай для маски — не більше 3 годин, респіратора — 7–8 годин). Судячи з вигляду частини одноразових масок моїх сусідів по вагону, лік ішов не на години, а на дні. Згодна, часто міняти одноразові маски, ведучи активний спосіб життя, виходить дорого. Але лікування коштуватиме дорожче — або вам, або людям, яких ви заразили. На щастя, є варіант багаторазових масок, які можна прати. «Можна» в цьому реченні не означає «не обов’язково». Багатошарові (а не з одного шару тканини) маски слід прати в гарячій воді після кожного використання господарським або бактерицидним милом, і не рідше, ніж один раз на день.

Тим, хто носить окуляри, важче: скельця пітніють. Має втішати те, що «очкарики» в кращому становищі: їхні очі прикриті, тоді як інші такого захисту не мають. Ще один приємний бонус: є дослідження, які підтвердили, що така вологість допомагає. Авторитетне видання British Medical Journal (Британський медичний журнал, 4.03.2021) нагадує: тестування поширених типів медичних масок показало підвищення вологості вдихуваного повітря, особливо коли холодно. Висока вологість сприяє очищенню верхніх дихальних шляхів від патогенів і підвищує ефективність імунної системи. Тобто людина в окулярах, котра носить маску, попри незручність, має тішитися думкою, що саме цей зволожуючий ефект може бути однією з причин зменшення передачі COVID-19 та інших респіраторних інфекцій, а також зниження тяжкості перебігу захворювання (якщо все ж таки зараження відбулося).
Уже в грудні 2020-го на сайті ВООЗ було проголошено, що носіння масок є основним заходом у боротьбі з передачею вірусу. Застосовувати маски слід разом з іншими заходами реагування, згідно з принципом «Робити все можливе». Тобто з дотриманням безпечної дистанції, уникненням перебування в замкненому просторі зі значним скупченням людей, гігієною рук, провітрюванням тощо.

Що ж рекомендує ВООЗ із приводу носіння маски під час пандемії COVID-19?
Нагадаю окремі важливі рекомендації:

Ніхто не може гарантувати, що носіння маски вбереже вас від хвороби при контакті з зараженою людиною, котра її не носить (або носить неправильно). Якщо кашляєте, чхаєте, тече з носа — будь-ласка, обмежте за можливості спілкування з іншими. Якщо ж цього не можна уникнути — будьте в масці! Крім того, маска заважає почухати ніс, торкнутися обличчя та губів. І, хоча маска очей не закриває, її надівання зайвий раз нагадує нам, що не слід їх торкатися руками, бо слизова оболонка очей теж є воротами для вірусу.
ВООЗ не рекомендує маски з випускним клапаном. Їх було розроблено з іншою метою — для захисту органів дихання від пилу і зважених часточок, які утворюються в результаті різних виробничих процесів. Під час видиху клапан відкривається, разом із повітрям у отвір вільно можуть виділятися мікрокраплинки, що містять вірус. Тому такі маски не захищають від COVID-19.

Сама маска може стати джерелом зараження. Наприклад, якщо після знімання використаної маски не помити рук і потім торкнутися губів або носа. Або коли подружці щось треба купити в аптеці, бо нездужає, а маски в неї нема, і вірний друг на хвилинку позичає свою, аби впустили. З високою ймовірністю скоро нездужатиме щедрий позичальник.

Інколи носіння маски може провокувати необґрунтоване відчуття безпеки, занадто ризиковану поведінку, скорочування дистанції тощо. Або ж віру в те, що ви нікому не зашкодите, якщо «трішки» хворим збігаєте в магазин по щось украй потрібне. Дарма що тільки вчора отримали свій позитивний ПЛР-тест, але ж почуваєтеся добре і обов’язково взяли маску! І дуже ймовірно, що ту ж саму, одноразову, яку надівали позавчора на здачу тесту в лабораторію…

Сьогодні в Україні знову погіршилася ситуація з COVID-19, чергова хвиля несе чергові втрати життів і здоров’я. Перелік областей «червоної зони» розширюється. Моє маленьке спостереження в межах окремо взятого вагона київського метро показало, що чимало людей не бережуть себе. Або виконують настанови формально.

Хочеться нагадати: доцільне і правильне використання маски — це найменше й найпростіше, що можна зробити для безпеки себе та оточення.

Більше статей Наталі Рингач читайте за посиланням.