Презентація нової книжки відомого лікаря-невропатолога, директора Інституту проблем болю Володимира Берсенєва «Нелегкая походка. Беседы о боли в тазобедренном суставе» викликала справжній ажіотаж. За півгодини до початку лекції актовий зал Медичної бібліотеки був уже переповнений, а люди підходили й підходили. Причини зрозумілі: неймовірна актуальність теми й можливість поспілкуватися, а якщо поталанить, то й одержати у Володимира Андрійовича індивідуальну консультацію. Адже його унікальні метамерні методики рятують пацієнтів від усіх 76 синдромів, що супроводжують остеохондроз хребта, і вже повернули до активного життя понад 30 тисяч чоловік, зокрема й тих, котрі страждають від болю в тазостегновому суглобі.
— Головна причина, — пояснює Володимир Берсенєв, — зміна центру ваги. Звичайно він перебуває на рівні другого крижового хребця. Але зайві кілограми, незручна робоча поза, носіння взуття на високих підборах тощо зміщують його з місця, відведеного природою. Тазостегновий суглоб протестує проти цього єдино доступним йому засобом — деградацією та болем. Згодом захворювання може позбавити людину можливості самостійно пересуватися. Особливо сумно, що найчастіше пацієнти звертаються до лікаря вже тоді, коли допомогти практично неможливо.
— Зазвичай біль нападає в найнезручніший момент. Чи можна самостійно, хоча б на якийсь час, приміром, на ніч, позбутися мук?
— Авжеж. Передусім необхідно забезпечити хворому суглобу повний спокій. Можна прийняти щось із анальгетиків. Але ліки, що блокують біль, слід вживати дуже обережно, пам’ятаючи, що анальгетики мають і різноманітні побічні ефекти, зокрема знижують температуру — тож треба вкритися якнайтепліше, убезпечивши себе від спазму м’язів. Оскільки лежаче положення поглиблює стан венозного застою, під рукою завжди повинні бути сечогінні засоби та препарати, що впливають на гладку мускулатуру венозних судин: троксевазин, ескузан і його похідні.
— Наскільки я знаю, хвороби тазостегнового суглоба практично не піддаються лікуванню, принаймні традиційними методами.
— Почасти це справді так. Випало мені побувати в престижних клініках Швейцарії, де беруться за операцію на тазостегновому суглобі. Вартість її близько 40 тис. доларів, при цьому хоч якісь обіцянки стосовно того, що людині після операції полегшає і вона зможе повернутися до активного життя, у клініці дають лише людям до сорока років. Якщо пацієнт старший, швейцарські лікарі ніякої гарантії не дають.
— Невже неможливо визначити захворювання на самому початку?
— Іноді на початкових стадіях хвороби тазостегнового суглоба виявляються болями в нозі. У таких випадках потрібно обстежитися: ранні зміни в голівці тазостегнової кістки цілком реально діагностувати радіоізотопними методиками. Власне, кожному не завадить раз на п’ять-десять років обстежити тазостегновий суглоб за допомогою рентгена. Своєрідним лакмусовим папірцем може стати звичайний аспірин. Якщо після його вживання біль у нозі вщухає, то це означає високу ймовірність того, що дає про себе знати асептичний некроз голівки стегнової кістки. Не завадить періодично звертатися до лікаря й тоді, коли ніякого дискомфорту немає, але людина в ранньому дитинстві перенесла дисплазію тазостегнових суглобів, мала збої в їх розвитку чи якісь інші травми, одержані як у дитинстві, так і в більш пізньому віці — приміром, у жінки під час пологів.
Є також інші засоби перевірити, чи не розвивається недуга. Хворий суглоб завжди наче просідає, і нога дещо вкорочується — це можна помітити в лежачому положенні. Можна придбати двоє підлогових терезів і ставати на них одночасно: якщо на обох вага буде однакова — причин непокоїтися немає. Ще один варіант — лягти на підлогу й перевірити рухливість тазостегнового суглоба, по черзі максимально відводячи ноги вбік. Для здорового суглоба це легко, а якщо спробувати зробити симетричний рух хворим суглобом, отут і відчується негаразд.
— Яка в даному випадку профілактика гострих станів?
— Якщо з’явилися причини для тривоги, то, в першу чергу, треба жорстко обмежити за калоріями свій щоденний раціон. Потрібно навчитися суворо дозувати навантаження: у будь-яку, навіть найкращу, оздоровчу процедуру слід входити поступово. Не вирушати, приміром, у тривалу прогулянку незнайомим містом або в піший похід по Криму без попередньої підготовки. Особливо це застереження актуальне для людей середнього та старшого віку. Потрібно максимально остерігатися переохолодження. Причому особливо небезпечні локальні переохолодження тазостегнового суглоба, які можна дістати, приміром, на пляжі в мокрому купальнику. Доведеться навчитися приборкувати свої емоції. Адже стрес, сильне емоційне напруження викликає спазм м’язів, який характеризується венозним застоєм у тканинах, що призводить до серйозних проблем тазостегнового суглоба.
Для зменшення болю в суглобах можна без особливих побоювань користуватися народними та знахарськими методами. Це ягоди горобини, настої та відвари з горицвіту, первоцвіту, часнику на молоці, кори в’язу, суміші пасльону чорного, дроку і нетреби, зелених паростків шипшини. Також допоможуть полегшити біль ванни з додаванням відвару з листя волоського горіха або калачиків, мурашині й нафталанові мазі, аплікації з суміші гіркого полину й кисляку, оцтові компреси.
З віком, незалежно від того, виникають болі чи ні, необхідно займатися зміцненням й очищенням суглобів. Для зміцнення приймають таблетки глюконату кальцію або присмачують їжу товченою шкаралупою яєць, старанно очищеною. Паралельно треба зробити більш жорсткою дієту, виключивши з раціону або звівши до мінімуму салат, буряк, зелену квасолю, овес і рис. Існують у суглобів й інші «вороги» — шоколад, газовані напої, зокрема й шампанське, пиво, наваристі супи, деякі ягоди, овочі та приправи. У віці понад 50 років вони ускладнюють засвоєння кальцію. Зміцнення суглобів і їх очищення треба розвести в часі. Хоча б тому, що «ворог» кальцію рис звільняє суглоби від солей. Готують його так: дві ложки зерен, добре вимочених і промитих у кількох порціях води, варити до стану драглистої маси. Цим же цілям може послужити щоквартальне лікування відваром лаврового листа — два рази по три дні з тижневою перервою. Також ефективний засіб профілактики — спеціальні фізичні вправи.
І не треба думати, що робити це повинні лише ті, кому за... «Дебют» захворювань опорно-рухової системи припадає вже на тридцять років.