UA / RU
Підтримати ZN.ua

Курорт майбутнього — Моршин

Справжньою перлиною курортів України є, безперечно, Моршин — невеличке мальовниче містечко, розташоване серед прикарпатських заповідних лісів на висоті 340 метрів над рівнем моря...

Автор: Анатолій Єремія

Справжньою перлиною курортів України є, безперечно, Моршин — невеличке мальовниче містечко, розташоване серед прикарпатських заповідних лісів на висоті 340 метрів над рівнем моря. Перші історичні згадки про Моршин датовані ще 1482 роком, а перші відомості про його мінеральні джерела пов’язують із 1538 роком. А історія власне курорту починається з 1878 року, коли було відкрито цілюще джерело, що отримало глибоко символічну назву «Під Матінкою Божою».

Як і належить, історія знаменитого джерела оповита багатьма легендами й переказами. Та найчастіше згадують давнє повір’я про те, як перед дітлахами, котрі бавилися поблизу джерела, з’явився образ самої Божої Матері, яка й запропонувала малечі скуштувати воду з життєдайного джерела. Відтоді його й називають у народі «Під Матінкою Божою».

Нині курортний комплекс України має значний потенціал. Усупереч намірам різного штибу «прихватизаторів» ще міцна й соціально орієнтована індустрія здоров’я вражає уяву запасами різноманітних природних лікувальних ресурсів. На їх базі достатньо ефективно діє потужна мережа санаторно-оздоровчих закладів, де людям повертають радість і здоров’я спеціально навчені лікарі-курортологи.

На запитання «ДТ» про перспективи «Моршинкурорту», в якому сфокусовані практично всі проблеми діяльності та майбутнього галузі в умовах ринкової економіки, відповідають голова правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» Володимир РАЧКО та головний лікар санаторно-курортного комплексу «Моршинкурорт» доктор медичних наук, заслужений лікар України Богдан АКСЕНТІЙЧУК.

— Володимире Івановичу, сьогодні ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» володіє об’єктами санаторно-курортного призначення на багатьох курортах. Не секрет, що в певний період ви приділяєте увагу одним, а потім реалізуєте проекти на інших. Чим це викликано?

В.Р. — На ринку санаторно-курортних послуг, як і на інших, також змінюються пріоритети. Із часом колись «дуже популярні курорти» можуть втрачати перспективи. Адже використання природних ресурсів у лікувальному процесі має вестися відповідно до вимог Закону України «Про курорти» та згідно із затвердженими обсягами запасів цих ресурсів і потребами в них бальнеологічних установ. А непродумана розбудова курортів, забудова території та зон санітарної охорони призводить до надмірного споживання мінеральних вод і зрештою виснаження та забруднення родовищ природних лікувальних ресурсів. Буває й таке, коли конкурентна ситуація не на нашу користь та порушення ідеології санаторно-курортного лікування в цілому змушують нас шукати більш перспективні напрями. Це ж бізнес. Скажімо, останнім часом основний акцент ми робимо на курорті Моршин, який за всіма параметрами має шанси стати сильним і надзвичайно популярним курортним центром не лише для України.

— Тут, Богдане Івановичу, як кажуть, вам і карти в руки. Тож у чому нині ви бачите перспективу курорту Моршин?

Б.А. — Мінеральні води Моршинського родовища є над­звичайно ефективними при дуже поширених захворюваннях, зокрема, печінки, жовчних шляхів, кишечнику, шлунка, а також при цукровому діабеті. Перспектива використання курорту Моршин пов’язана ще й із тим, що кількість цих захворювань зростає з кожним роком. Причому в усіх країнах. Скажімо, кожен восьмий громадянин України переніс гепатит різної етіології, а хронічні проблеми з кишечником взагалі спостерігаються в переважної більшості людей. Понад мільйон жителів України мають встановлений цукровий діабет. Ще у значної кількості осіб виявляють приховані форми цього грізного захворювання. Такий стан справ серйозно впливає як на соціальну сферу, так і економічну ситуацію в державі.

Унікальні за своїм мінеральним складом сульфатно-натрієво-магнієві води курорту Моршин у цих випадках просто незамінні і в лікувальному плані не мають собі рівних. На курорті є також води іншого мінерального складу (хлоридно-натрієві, ультрапрісні), що призначаються при лікуванні сечокам’яної хвороби, хронічних пієлонефритів, хронічних гастритів із пониженою кислотністю.

І найголовніше: сьогодні використовується тільки до десяти відсотків добового дебету мінеральних вод курорту, а отже, є велика перспектива його розвитку.

Моршин має прекрасні історичні традиції: все-таки 130 років великої популярності свідчать про дуже позитивний лікувальний імідж, а відтак і про надійну основу для успішного майбутнього.

— Розвиваючи курорт Моршин, на що ви маєте намір спиратися, який досвід використовувати?

В.Р. — ЗАТ «Укрпрофоздо-ровниця» має багаторічний досвід, ефективну вертикаль управління, медичне і наукове забезпечення. У нас є позитивні напрацювання на різних курортах, у різних сегментах.

Тому, на наше переконання, курорт Моршин має стати пілотним проектом не тільки традиційного лікувально-діагностичного складника санаторно-курортної справи, а й нової фінансово-господарської моделі цього виду бізнесу.

З одного боку, ми як суб’єкт профспілкової власності зобов’язані орієнтуватися на споживачів середнього достатку. А тим часом мусимо забезпечувати економічну базу розвитку підприємства, щоб на рівних вести конкурентну боротьбу і розвиватися. Саме тому реалізацію бізнес-плану з розвитку курорту Моршин ми доручили досвідченому фахівцеві Богдану Аксентійчуку, наділивши його відповідними повноваженнями. Цей бізнес-план підтримали, крім правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ще й Федерація профспілок України та органи місцевого самоврядування.

— А скільки часу потрібно, щоб реалізувати цей проект і скільки на це передбачено коштів?

Б.А. — На реалізацію основних етапів бізнес-плану відведено три-чотири роки. Інвестиційна ємність курорту Моршин становить 60 млн. грн., ще 15 млн. грн. передбачено на наступні етапи. Оборотність вкладених коштів, без оцінки вартості грошей у часовому вимірі, шість років.

Але найголовніше — Моршин як курорт набуде рис європейського рівня, потужного лікувального закладу. Тут буде поєднано надзвичайно ефективні курортні ресурси та найсучасніші лікувальні й діагностичні методики. Безперечно, для цього потрібно пройти дуже непростий шлях навчання медичного персоналу, впровадження чітких стандартів обслуговування, дієтичного харчування, втілення недавно затвердженої маркетингової програми, організації цікавого й різноманітного дозвілля.

— Минуло чотири місяці після оприлюднення бізнес-плану. Що вже зроблено?

В.Р. — Чітко за графіком іде фінансування ремонтних і проектних робіт. Закуплено німецьке обладнання для автономного теплозабезпечення курорту.

Ми відстежуємо всі нюанси реалізації цього бізнес-плану. Не забарились і фінансові результати оновленого підприємства. Скажімо, прибутки за останні шість місяців зросли в десять разів. Уперше за останні роки, у міжсезоння, всі працівники були задіяні на повну ставку. Істотно зросли відрахування до міського бюджету, інші податки.

Б.А. — Насамперед створено нову структуру управління курортом, максимально адаптовану до податкового законодавства.

Конкретизовано медичну ідеологію курорту, а саме: усі лікувальні процедури, необхідні хворому, тепер входять у вартість путівки. Визначено спектр нових найефективніших методів лікування. Під ці пріоритети успішно здійснюється ремонт водогрязелікарні, першу чергу якого буде закінчено вже в квітні цього року, а в липні — завершено остаточно.

Продовжуємо співпрацювати з флагманом курортної науки — Українським НДІ медичної реабілітації та курортології, який очолює професор К.Бабов. У 2006 році спільно з інститутом розробили і впровадили в практику курорту Стандарти санаторно-курортного лікування та ранньої реабілітації хворих гастроентерологічного профілю на курорті Моршин, затверджені МОЗ України. Маємо намір і надалі використовувати в своїй діяльності найсучасніші досягнення в нашій галузі. Хочу підкреслити, що наукове забезпечення санаторно-курортної справи в Україні є найкращим у світі.

На відміну від деяких колись популярних курортів, які переорієнтувалися, часто без достатніх на те підстав, на багатих клієнтів і почали витискати кошти з пацієнтів поза вартістю путівки, у Моршині дотримуються іншого принципу: чи зроблено все можливе для поліпшення здоров’я хворого? Ми почали приваблювати пацієнтів якістю медичних послуг і результатами лікування. Це не найкоротший шлях, але досить перспективний і надійний: завоювати повагу хворої людини.

Особливу увагу ми стали приділяти й іншим складовим санаторно-курортного обслуговування, зокрема організації дозвілля наших гостей. На курорті є чудовий палац культури, де проводяться різноманітні за змістом і формою святкові заходи, концерти за участі професійних виконавців та аматорів, зустрічі з цікавими людьми. Прикарпатський край славиться своєю гостинністю та духовними традиціями, що сприяє привабливості курорту Моршин. Наприклад, у проведенні свята «Від Миколая до Йордана» взяла участь більш ніж тисяча відпочивальників. Вони були вражені глибиною різдвяних традицій, їхнім філософським змістом, а також розмахом святкувань. За спільним новорічним і різдвяним столом сиділи одночасно тисячі гостей із різних куточків України, вони розмовляли різними мовами, але їх об’єднувала єдина ідея добра й злагоди, бажання краще пізнати прекрасний Прикарпатський край.

— Якою, на вашу думку, є сьогодні основна перешкода для розвитку санаторно-курортної системи, зокрема ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»?

В.Р. — Найбільшою перешкодою, хоч як це дивно, є не брак коштів чи особливості податкового законодавства. Подібні труднощі цілком можна подолати з допомогою методологічних напрацювань, врешті авторитету ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», набутого досвіду роботи на різних курортах, у різних регіонах.

А ось постійні зазіхання Фонду державного майна України на профспілкове майно санаторно-курортного призначення стало своєрідним сигналом і для інших «претендентів». Зокрема так званих «правонаступників» — забудовників і «дольовиків». У радянські часи вони вкладали кошти державних підприємств у будівництво санаторно-курортних закладів на основі договору з профспілками про отримання певної кількості путівок. Про якусь їхню власність навіть не йшлося. Адже забудовникам було надано всю інфраструктуру курорту — лікувальну базу, розвідані й вивчені курортні фактори, кадровий потенціал, стратегічні місця під забудову тощо. Усе це в грошовому еквіваленті, порівняно із внеском профспілок, — не на користь забудовників. Та й договір не передбачав іншої форми власності, крім як профспілкової. Що, до речі, вже неодноразово підтверджувалося в судах різного рівня.

Отже, під час приватизації зазначених державних підприємств згадані санаторно-курортні об’єкти не були в їхньому статутному фонді, а отже, приватизаційних сертифікатів їм не передбачалося. І зрозуміло, чому: бо санаторно-курортні об’єкти не належали і не належать до державної власності. Одначе тепер ці підприємства, розпавшись після неодноразового перепродажу мало не на десятки дрібних, стали застосовувати різні рейдерські схеми, щоб заволодіти спокусливим майном. Така ситуація може зруйнувати могутню курортну систему.

Головне, що немає від цього користі й територіальним громадам. Як показує практика, такі об’єкти переходять на єдиний податок, не сплачують до місцевого бюджету податку на землю, не беруть участі в розвитку міста-курорту, рекламних заходах тощо.

Б.А. — Відсутність на будь-якому курорті потужного санаторно-курортного комплексу негативно впливає на його розвиток. А саме такими на більшості курортів і є об’єкти профспілкової власності, що мають особливе призначення. Саме на них мимоволі покладено функції забезпечення маркетингових заходів, впровадження сучасних підходів ведення цього виду бізнесу, наукового забезпечення. Вони переважно й несуть найбільше соціальне навантаження в місті-курорті, працюють відкрито, на базі загальних податкових вимог. Тому розчленування такого підприємства, як правило, обертається катастрофою для територіальної громади, перспектив курорту. Та й вкладати кошти в курорт, навколо якого постійно триває судова тяганина за власність, ніхто із серйозних інвесторів не буде.

— Сьогодні ведуться дедалі конкретніші розмови про страхову медицину в Україні. Як це позначиться, у разі її впровадження, на санаторно-курортній структурі профспілок?

В.Р. — Ми давно готові співпрацювати із страховими компаніями. Вже багато років ми обґрунтовуємо і впроваджуємо наукоємні реабілітаційні підходи до лікування багатьох захворювань.

У ЗАТ «Укрпрофоздоров­ниця» відкрито 110 реабілітаційних відділень. Жодна з країн СНД і далекого зарубіжжя, відомчих і державних структур охорони здоров’я не має такої розвиненої реабілітаційної мережі, яка створена в системі профспілок України. Санаторно-курортні заклади повертають до повноцінного життя і праці значну кількість працездатного населення. Сам по собі факт повернення 80% осіб працездатного віку після важких захворювань серцево-судинної системи, у тому числі гострих інфарктів міокарду та інсультів, до повноцінної праці на місяць-півтора раніше, ніж зазвичай, свідчить про високу ефективність санаторного етапу реабілітації. При цьому вдвічі зменшуються показники смертності й розвитку ускладнень, утричі — перехід на інвалідність, а кількість днів непрацездатності скорочується у два з половиною рази.

Сьогодні на курорті Моршин функціонує єдине в області відділення оздоровлення вагітних, єдине в Україні реабілітаційне відділення для лікування захворювань товстої кишки, відновлювального лікування пацієнтів із хворобами печінки. У перспективі ми покладаємо на цей курорт особливі надії. Адже кожна гривня, вкладена в реабілітацію, дає ефект у чотири гривні завдяки прискоренню часу одужання, зниженню соціальних виплат.

Б.А. — Ми детально опрацювали тенденції в санаторно-курортному бізнесі Європи. Там є тривожні сигнали. Тільки за останні десять років бальнеологічні курорти Європи втратили понад 60% своїх пацієнтів. Причини очевидні — рівень їх медичного забезпечення в останні роки істотно знизився в порівнянні з успіхами фармакологічних компаній у лікуванні різних захворювань.

Справді, тепер з’явився доступ до дуже ефективних лікарських засобів. Але вони недешеві, їхня дія, як правило, нетривала, приймати їх треба майже постійно, до того ж часто спостерігаються побічні ускладнення.

На думку фахівців, 40—50% хворих із різними хронічними захворюваннями, що тривалий час перебувають на дорогому стаціонарному лікуванні, із більшим успіхом могли б проходити дешевше санаторно-курортне лікування.

Курортні фактори, вміло і вчасно застосовані, зазвичай діють системно на різні органи, усувають і причину, і наслідок захворювання, як це часто буває в Моршині. А якщо лікування, за потреби, провести в комплексі з фармакологічними препаратами, збалансованим дієтичним харчуванням, відпочинком в екологічно чистих карпатських лісах, то результат лікування буде просто вражаючим.

Саме таку місію ми відводимо курорту Моршин.