Стрес впливає на стан імунної системи, інколи зміцнюючи, інколи ослаблюючи її: тривалий, «хронічний», пригнічує, а короткочасний має позитивний ефект. Це припущення вкотре підтверджує експеримент, проведений в Університеті штату Огайо (США).
Піддослідним мишам робили ін’єкцію гемоціаніну фісурелла (KLH), білка, який викликає імунну відповідь. Тварин поділили на дві групи. Одних безпосередньо перед уколом пересадили на дві з половиною години в незнайомі клітки, інші залишалися у своїх звичних.
Через дев’ять місяців, дуже значний час для мишачого життя, ін’єкцію повторили, вибравши для уколу інше місце. Гризуни, які зазнали стресу, відреагували «правильніше»: запалення на шкірі навколо уколу в них було набагато сильніше, що, на думку авторів роботи, свідчить про інтенсивну імунну відповідь.
Дослідники вважають, що короткочасний стрес стимулює активність так званих Т-клітин пам’яті, носіїв клітинної імунної пам’яті. Після вакцинації вони зберігають образ хімічних компонентів чужорідного тіла. Їхня підвищена діяльність у момент вакцинації дозволяє краще вибудувати захист при повторній зустрічі з ворогом.
Втім, багато вчених вважають, що для людського організму короткочасний стрес шкідливий не менше, ніж тривалий. Але, мабуть, слід розрізняти сильний і помірний стреси. І якщо перший ослаблює імунну систему навіть при короткочасному впливі, другий, швидше, корисний. Адже й для мишей пересадка у незнайому клітку — випробування не найсуворіше.