Начальник головного управління охорони здоров’я Черкаської області Юрій Кувіта 28.12.2005 р. підписав наказ №637 «Про реорганізацію служби торакальної хірургії області». Наказ передбачає ліквідацію відділення торакальної хірургії (хірургії органів грудної клітки) в обллікарні та звільнення з 13 березня 2006 р. співробітників цього відділення. Торакальні хворі відтепер повинні трьома потоками направлятися до інших лікувальних установ: ракові — в онкологічний диспансер, пацієнти з нагнійними патологіями легень і плеври — в туберкульозну лікарню, із травмами грудної клітки (після ДТП, із вогнепальними й ножовими пораненнями) — у третю міську лікарню «швидкої допомоги».
На Черкащині відділення торакальної хірургії було створене 30 років тому (1 жовтня 1976 р.) відповідно до віяння часу й розвитку медичної науки. Раніше хворі з патологіями органів грудної клітки оперувалися та проходили лікування в районних, сільських і міських лікарнях, у разі потреби — в тубдиспансері. Таким чином, наказ №637 ніби «повертає» ситуацію на тридцять років назад. У 25 обласних лікарнях України торакальні відділення працюють, і нікому не спадає на думку їх ліквідувати.
Нині важко полічити, скільки хворих пройшло через відділення за 30 років, але з огляду на те, що в 2005 р. у відділенні лікувалися 702 людини (540 із них було прооперовано), то, мабуть, кількість ця становить приблизно 20 тисяч чоловік. Нині у відділенні трудяться 26 медичних працівників, у тому числі чотири лікарі та 13 медсестер. У відділенні 35 ліжок, але фактично тут постійно перебувають 40—45 хворих. Ліжко-дні у відділенні використовуються на 113%.
З початку 2006 року ракових хворих за наказом перевели до онкодиспансеру. Але і при цьому в березні (на момент виникнення скандалу) у відділенні перебувало 37 хворих. Власне, переведення онкохворих до онкодиспансеру особливих заперечень у фахівців не викликало. Хоча й зазначалося: раніше там хірургічні операції на легенях не проводилися. Категорія онкохворих у торакальному відділенні становить 30% від усіх патологій (211 випадків із 702 — загальної кількості пацієнтів у 2005 р.) При скороченні відділення на 30% у ньому залишається 25 ліжок, що дозволяє відділенню нормально працювати й надалі. При більшому скороченні руйнується сам колектив, а отже, налагоджений лікувальний процес.
Із чим категорично не згодні фахівці — це із переведенням гнійної патології до тубдиспансеру, а «травми» — до міської лікарні. Провідні спеціалісти, професори з європейськими іменами — головний хірург Мінздоров’я Петро Фокін, голова асоціації торакальних хірургів, двічі лауреат Держпремії Анатолій Макаров, завідуючий відділенням торакальної хірургії ім. Ф.Яновського, доктор медичних наук Борис Родіонов — із приводу ліквідації відділення висловилися в своєму посланні однозначно негативно: «Обласне управління охорони здоров’я, не порадившись із обласним хірургом, намагається розформувати відділення грудної хірургії... Вважаємо недоцільним розформування відділення грудної хірургії, оскільки це може значно погіршити подання спеціалізованої допомоги населенню міста й області...» Наказ обласного управління фахівці називають волюнтаристським. Заперечення проти переведення «травми» до міської лікарні спеціалісти обгрунтовують тим, що 45,5% пацієнтів відділення — жителі районів, часто віддалених, котрих доставляють у обласний центр в екстреному порядку. За відсутності в області відділення надалі вони повинні будуть оперуватися на місці, як і 30 років тому. Ну а переведення хворих із нагнійними патологіями легень і плеври до тублікарні, на думку фахівців, узагалі небезпечне: імунітет у хворих ослаблений, лікувальний корпус і територія для прогулянок спільні, інфекція зберігається роками. Усе це призведе до зростання захворюваності на туберкульоз.
Яка ж причина, що підштовхнула Черкаське обласне управління охорони здоров’я до ліквідації торакального відділення? В управлінні кажуть: «Це викликано занепокоєністю зростанням онкологічних захворювань і наміром поліпшити лікувальну справу». При цьому відомо, що на площі торакального відділення з першої міської лікарні передбачалося перевести опіковий центр. Але з ряду показників центру ці площі не підійшли. Проте механізм процесу вже було запущено...
За десять днів до початку набрання наказом № 637 чинності медики торакального відділення письмово повідомили владу про те, що на знак протесту оголосять голодування. І 1 березня голодовку було розпочато. У акції взяли участь 23 медики на чолі з завідуючим відділенням. 2 березня це подіяло: відділення відвідав глава обласного управління охорони здоров’я й заступник губернатора. Було вирішено призупинити дію наказу про ліквідацію та створити комісію з вивчення питання. До 20 чисел березня (на час дії комісії) призупинили голодування й медики. Але вони сповнені рішучості її продовжити, якщо у відділенні залишать менш ніж 25 ліжок... Рішення, яке буде прийняте в Черкаській ОДА, покаже, чи здатне нове керівництво обласного управління охорони здоров’я оцінювати й виправляти свої помилки.